ІСТОРІЯ,  Наші статті

Пам’ятки нашого минулого. Надмогильна плита Федорові Маскевичові

Мандрівка по Підляшші це не тільки нагода, для захоплень його природою і зустрічей з жителями цього регіону, але і змога відшукати призабуті пам’ятки його української старовини. Однією з таких знахідок стала надмогильна плита з сірого граніту, з XVI чи може навіть XV ст., яка лежить сьогодні перед входом до церкви в Телятичах, приблизно 25 кілометрів на схід від Сім’ятичів.

Відчитання напису на цій пам’ятці показалось дуже простим, не дало однак змоги докладного окреслення часу її створення. Крім цього, за свідченням настоятеля місцевої парафії, плита давніше знаходилась в недалекому селі Піщатка. Зложений всього з восьми слів напис сповіщає: «ТУТ ЛЄЖИТЬ ПАН ФЄОДОР МАСКЄВИЧЬ, ЗЯТЬ ПАНА ТУРОВ». Відсутність будь-якої дати не дає нам, без відшукання в архівних документах згадки про особу Федора Маскевича, можливості докладного окреслення часу виникнення цієї пам’ятки староукраїнської епіграфіки. Деяку допомогу в приблизному хоч датуванні напису дає інформація, що Федір Маскевич це «зять пана Туров».

Першу згадку про боярський рід Турів маємо з середини XV ст., коли-то великий литовський князь Казимир (1440-1492) робив надання «Турові Берестейському». Зафіксоване в джерелах маємо також, що в другій половині XV ст. власністю Тура була група сіл — Зубачі, Литвиновичі (недалеко від яких розташовані Піщатка і Телятичі), Клюковичі, Микшичі, Польвиця, Лумно й Нурець, які належали тоді до Берестейського повіту. Синами Тура, який помер перед 1499 роком, були Курило й Сенько Туровичі. В пізнішому періоді наступає роздрібнення маєтків цього роду, частина яких потрапляє в руки родини Букрабів. У військових пописах 1565 й 1567 років знаходимо Аврама Букрабу з Клюкович і Нурця та Семена Букрабича з Клюкова й Тум’яна (Тим’янки). З Турів вміщено в пописі Семена Куриловича Тура Зубацького з Зубачів — з дітьми й Бартоша Тура, що також мав володіння у Берестейському повіті.

Наведені тут, знайдені в опрацюваннях, відомості про боярські маєтки в Зубачах, Литвиновичах і сусідніх місцевостях підтверджують лише безпосередній зв’язок надмогильної плити Федорові Маскевичові з цією територією. Не знаходимо в них однак імені Федора, яке пов’язало б нашу знахідку з окресленими роками. Тому можна цю плиту датувати XV, XVI або навіть і XVII століттями. Багато могло б допомогти докладне палеографічне дослідження напису, важко однак знайти датований матеріал для порівняння.

Питання датування вдасться, мабуть, швидше чи пізніше позитивно вирішити, а сьогодні підкреслити треба велике історичне значення цієї знахідки для Підляшшя, регіону так небагатого в збережені історичні пам’ятки з періоду, коли носіями української культури були не лише селянство й Церква, але й бояри — шляхта, яка щойно згодом піддалась переможному впливові католицизму й польської культури.

Юрій Гаврилюк

Більськ, 05.04.1989 р.

«Над Бугом і Нарвою», 1991, № 1, стор. 11.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.