-
Осінь – сентиментальна пора
Сам не знаю, чому мені в голову преться цей заголовок, коли я зусім не думаю про осінь писати… Мене розпирає інша тема якась, але серце на папір не виложиш. Можливо, що це осінь – пора достатково сентиментальна, з олів’яними хмарами і гострими вітрами – наводить на душу якийсь жаль до чогось, по комусь? Вітер… Йдеш туди – вітер у очі, йдеш назад – вітер у очі. Питання: чи я, ходивши туди і назад, не зміняю напрямку, чи вітер старається робити мені на злість, і швидко міняє своє дихання, щоб попадати мені просто у очі? Осінь золота, осiнь щедра! У цей час усім хватає свіженького хліба, фруктів, городнини. У осінній час чоловічого…
-
„Ukraińska część Polesia posiada już pojęcie przynależności narodowościowej”
Національна ситуація на Берестейщині в оцінці польського воєводи У вересні 1932 року замість Яна Крагельського поліським воєводою був призначений Вацлав Костек-Бернацький – тодішній начальник військової в’язниці у Бересті, який добре зарекомендував себе у справі охорони заарештованих у 1930 році діячів Центроліву. Яка причина усунення Яна Крагельского? Польський дослідник життя Костка-Бернацького Петро Ціхорацький вважає, що причиною були заворушення у Камінь-каширському повіті. Нами у Берестейському обласному архіві (ф. 1, воп. 9, спр. 2253, л. 2-4) був знайдений цікавий документ: лист до міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. На жаль, у листі немає підпису і не вказана дата. Очевидно, що лист написаний на початку 1932 року, оскільки в ньому за гарячими слідами обговорюються підсумки…
Вам також може сподобатись
Ukraiński teatr we wsi Kleniki
Кŷйлувська капліця
Do nabycia publikacje “Nad Buhom i Narwoju”
-
Православна парафія Вознесеня Господнього в Клєніках
Обставини підказують, щоб у рамках «Підляського архіву» звернутися до села Кленики (місцева вимова – Клєнікі), завдяки мешканцям якого 1909 року відбулася – можливо, що перша у тодішньому Більському повіті – українська театральна вистава. А 1988 року, коли східні християни відзначали 1000-річчя Хрещення Київської Русі, освячено тут новозбудовану цекву і саме з цієї нагоди була надрукована брошура «Православна парафія Вознесення Господнього в Клєніках. Видання з нагоди 1000-річчя Хрищення Київської Русі та освячення нової парафіяльної церкви». Окрім версії в українській літературній мові, отже «по-київському» – так як православ’я до нас прийшло саме з Києва, була й версія польськомовна: „Prawosławna parafia Woznesennia Hospodnioho w Klenikach. Zarys dziejów i współczesności parafii wydany dla uczczenia…
-
Prawosławna parafija Woznesenia Hospodnioho w Klenikach
Obstаwyny pіdkаzujut`, szczоb u rаmkаch «Pіdlaśkоhо аrchіwu» zwеrnutysia dо sеła Kłenyky (mіscеwа wymоwа – Klenіkі), zаwdiaky mеszkаnciam jakоhо 1909 rоku wіdbułasia – mоżływо, szczо pеrszа u tоdіszniomu Bіlśkоmu pоwіtі – ukrаjinśkа tеаtrаlnа wystаwа. А 1988 rоku, kоły schіdnі chrystyjany widznаczаły 1000-rіczcza Chrеszczеnnia Kyjiwśkоji Rusі, оswjaczеnо tut nоwоzbudоwаnu cеrkwu і sаmе z cijeji nаhоdy buła nаdrukоwаnа brоszurа «Prаwоsławnа pаrаfija Wоznеsеnnia Hоspоdniohо w Klenіkаch. Wydаnnia z nаhоdy 1000-rіczcza Chrysz czеnnia Kyjiwśkоji Rusі tа оswjaczеnnia nоwоji pаrаfijalnоji cеrkwy». Оkrіm wеrsіji w ukrаjinśkіj litеrаturnіj mоwі, оtżе «pо-kyjiwśkоmu» – tаk jak prаwоsławja dо nаs pryjszło sаmе z Kyjewа, buła j wеrsija pоlśkоmоwnа: „Prawosławna parafia Woznesennia Hospodnioho w Klenikach. Zarys dziejów i współczesności parafii wydany dla…
-
Ukraiński teatr we wsi Kleniki
O przejawach życia kulturalnego wśród etnicznie ukraińskiej ludności powiatu bielskiego przed I wojną światową nie mamy prawie żadnych informacji. Pewnym wyjątkiem jest powstanie w 1908/1909 r. ukraińskiego teatru ludowego we wsi Kleniki, opisane w wydawanej w Wilnie białoruskiej „Naszaj Niwie” (nr 40 z 14.10.1909 r.. z fotografią). Autorem korespondencji, zatytułowanej „Teatr ludowy”, był podpisujący się pseudonimem „Chalimon s-pad Puszczy”, Eugeniusz Chlabcewicz, syn pochodzącego z Białorusi miejscowego proboszcza prawosławnego. Pisał on w swej korespondencji: Jeszcze na Boże Narodzenie (1908 r. — J.H.) nasi studenci poradzili chłopom, aby stworzyli teatr i wystawili ukraińską komedię „Rozumnyj i dureń” Karpenki-Karego (Tobilewycza). Jeden z naszych studentów, Białorusin, przeczytał chłopom; ci zaraz zgodzili się i podzielili…
-
«На Підляшші мова ближча до Шевченка…» Розмова з проф. Михайлом Лесівом
15 липня 2016 р. на 88 році життя помер професор Михайло Лесів, український мовознавець, творець люблинської славістики і україністики, видатний науковець, історик культури і церкви, автор численних праць з українського та слов’янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, стилістики, українсько-польських мовних взаємин, також фольклористики. Народився 1928 р. в селі Стара Гута, що зараз у Тернопільській області. Від 1981 був деканом гуманітарного факультету Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської. З 1983 р. – професор Люблинського католицького університету та Університету М. Кюрі-Склодовської. З 1992 р. – завідувач закладу філології Інституту слов’янської філології УМКС та завідувач кафедри слов’янських мов ЛКУ. Похований 22 липня в Ольштині. Багато місця у своїй науковій діяльності проф. Михайло Лесів присвятив…
-
Найкращий курс мов світу, також української. Розмова з Пшемиславом Вєжбовським
З кінця листопада 2014 р. у рамках «Білостоцької мовної кав’ярні» в столиці воєводства відбуваються зустрічі за українським столиком – усі, які хочуть розвивати знання української мови або просто познайомитися з новими людьми та порозмовляти з ними українською – можуть у кожний другий понеділок навідати кав’ярню «Грам офф он» у Білостоці. Розмова з одним із ініціаторів проекту, Пшемиславом Вєжбовським, народженим у Влощові у Свєнтокшиському воєводстві, молодим білостоцьким есперантистом, головою організації «Білостоцьке товариство есперантистів». Людмила Лабович: Як зародилася думка, щоб заснувати «Білостоцьку мовну кав’ярню»? Пшемислав Вєжбовський: Це була ідея нашого волонтера, який приїхав до білостоцької організації есперантистів у 2009 р. Він з Франції, з Тулузи, де така мовна кав’ярня добре працювала. Це…
Вам також може сподобатись
Помер Мирон Сич
Ентузіаст з Кліщель – Андрій Німий
Pro poeziju i mowu z Adamom Tomaszukom
-
Skarb. Metafora pudlaśkoji kazki
Koliś ja czuw takuju kazku, jak buw małyj. Może wona wziata z jakojiś knyżki? Ale ja jeji pererobyw na pudlaśki ład i motyw, a mojie hołownyje heroji pochodiat z naszych storuon nad Buhom i Narwoju. Tut wsie mojie słowa i nyczoho czużoho ja ne pryswojiw. A buło tak, jak w kazci: Kilka stolit´ tomu w odnomu biednomu selie, na joho kraju, żyło mołodoje małżenstwo, dobry i poradoczny lude. Czołowiek zwawsia Petro, a żuonka – Maryja. I mieli dwochlietnioho synka – Bohdana. Żyli welmy biedno, chocz buli welmy praciowyty, czesny, poradoczny na wsie storony. Petro buw czołowiek duży, wysoki, krasiwy i miew zołotyje ruki – wsio muoh zrobyty. Takaja buła i…
-
Скарб. Метафора підляської казки
Колись я чув таку казку, як був малий. Може вона взята з якоїсь книжки? Але я її переробив на підляський лад і мотив, а мої головні герої походять з наших сторін над Бугом і Нарвою. Тут всі мої слова і нічого чужого я не присвоїв. А було так, як в казці: Кілька століть тому в одному бідному селі, на його краю, жило молоде подружжя, добрі і порядні люди. Чоловік звався Петро, а жінка – Марія. І мали двохлітнього синка – Богдана. Жили вельми бідно, хоч були вельми працьовиті, чесні, порядні на всі сторони. Петро був чоловік дужий, високий, красивий і мав золоті руки – все міг зробити. Така була і…
Вам також може сподобатись
Вечір колядок у Білостоці – фоторепортаж
Warsztaty w Osówce
Nr 5/2026 “Nad Buhom i Narwoju” dostępny w e-prasie
-
Ruski szlachcic na podlaskiej zagrodzie
W ciągu ostatnich dwóch-trzech wieków utrwalił się na Podlasiu stereotyp, że podział stanowy na szlachtę i chłopów był też podziałem etnicznym. A więc podlaska szlachta, bez względu na jej status majątkowy, to Polacy wyznania rzymskokatolickiego, zaś prawosławni włościanie i mieszczanie to Ukraińcy lub rzadziej Białorusini (w woj. podlaskim sprzed 1795 r. liczebność Białorusinów była na jego terenie niewielka, gdyż okolice Narewki, Gródka, Krynek czy Sokółki wchodziły wówczas w skład woj. nowogródzkiego i trockiego, więc od historycznego Podlasia oddzielała je granica pomiędzy Wielkim Księstwem Litewskim i Koroną Polską). Jeszcze i teraz wśród mieszkańców ukraińskich wsi w okolicy Bielska określenie “Szlachta” jest tożsame z terytorium zamieszkanym przez ludność polską (formy na “Szlachti”…
