-
Dom i Mała Ojczyzna – refleksje nad poezją ukraińską Podlasia*
Jest to sesja, na której debiutuję, jeżeli chodzi o współczesną literaturę ukraińską Podlasia. Do tej pory bowiem moje zainteresowania literaturą ukraińską, ściślej mówiąc wybranymi poetami, miały charakter bardzo osobisty i sprowadzały się do pewnej prywatności, która wiązała się z pochodzeniem części mojej rodziny ze Stanisławowa, ze Lwowa, mówiąc krótko z Galicji. Pierwszy mój kontakt był bardzo osobliwy, ponieważ mam u siebie w domu przedwojenne fotografie członków rodziny wywodzących się właśnie z Galicji – na jednej z nich była strofa wiersza Jewhena Małaniuka. To spowodowało chyba, że zaczęłam poszukiwać kilka lat temu polskich przekładów tego poety, potem Tadej Karabowicz obdarował mnie tomikiem Małaniuka w oryginale. Jego poezja bardzo przemawiała do mnie,…
-
Kleszczele znowu w miejskim gronie
Jak pisze historyk Mykoła Roszczenko, z miejsca urodzenia – kleszczelowianin i autor monografii „Kleszczele” (Bielsk Podlaski – Kleszczele 2002): „Król Zygmunt Stary, jako formalny właściciel tych ziem – był on bowiem jednocześnie hospodarem Wielkiego Księstwa Litewskiego, zatwierdził lokację Gasztołda i nadał miastu prawo chełmińskie swym przywilejem lokacyjnym z 22 marca 1523 r., w którym określił podstawowe prawa i powinności mieszczan”. Z okazji 500-lecia praw miejskich Kleszczel przypomnimy kilka artykułów poświęconych sprawom miasta na rzece Nurcu, które ukazały się na naszych łamach. Kleszczele – znowu w miejskim gronie Mieszkańców w Kleszczelach jest, powiedzmy, dwa tysiące. Według historycznych zapisów zawsze żyli tu Rusini i dziś trzy czwarte ludności to prawosławni. Ulic w…
-
Uspomyny pro dida
De zahony did oraw Lisom zarostaje; Para kony u płuzi jszło – Wnuk prypomynaje. Chocz i wnuk zostaw wże didom, Siemisiat mynaje, Szcze szczoś w pamety ostało – Wnuk prypomynaje. Zostawyw did swoji prybory: Cip, serp, żorna, żerebyk; Na obwoznoho ne żdaw – Nezależno żyw czołowik. Dach nakryw swojim sposobom, Tak tohdy buwało; Chocz sołomoju nakryte – Do pijisiaty lit stojało. Żeleźniak buw z drabyniom, Rednom zastyłali; Kob chocz ne wyletiw kołosok – Tohdy pro toje dbali. Dewet’ snopy do kupy stawyw, Try na hołow położyw; Jak treba liczyty – Pjat’ na kopu miw. Did tiażko praciowaw, Wrucznuju wsio robyty treba: Mołotyty, mołoty, żaty, kosyty, sijaty, oraty – Takaja buła…
-
Новий наслідок підляських теренових досліджень київського мовознавця Юрія Бідношиї
Науковець із Національної академії наук України, Юрій Бідношия, на Підляшшя завідав пізною осінню 2005 року. У останніх днях листопада та перших днях грудня об’їхали ми низку сіл у Більському і Гайнівському повіті, в яких провів він записи місцевого українського діалектного мовлення. Відвідали також наших, читачам «Над Бугом і Нарвою» вже знайомих народних поетів – Ольгу Онацік (1921-2007) у Яґуштові та проживаючого у Пашкуовщині Володимира Сосну – тоді ще зовсім молодого пенсіонера. Юрій, звісно, зацікавився їхніми творами – статтю «Унікальна діалектна пам’ятка (до 100-річчя О. Онацик, народної поетки з Яґуштова)» ми вже нарукували у 6-му числі за 20021 рік. А зараз доступною в Іентернеті стала стаття «Феномен писемних діалектних текстів (наївна…
-
З однією валізою, але врятувати життя
Аґнєшка Громковська-Мелосік Олександра Боронь З однією валізою, але врятувати життя: A. Boroń, A. Gromkowska-Melosik, „Ukraińskie uchodźczynie wojenne. Tożsamość, trauma, nadzieja”. Kraków 2022, wyd.”Impuls”, ss. 270 30 грудня 2022 року видавництво «Імпульс», Польща, опублікувалo книгу двох науковчинь із Познані: проф. Аґнєшка Громковська-Мелосік та проф. Олександра Боронь, «Українські біженці війни. Ідентичність, травма, надія». Свої роздуми авторки розпочали віршем Станіслава Бараньчака (польський поет-емігрант, дисидент, викладач Гарвардського університету; 1946-2014) «Якщо порцеляна, тільки це», нагадуючим читачеві про тимчасовість і крихкість людського існування. Послання вірша цілком узгоджується з міркуваннями й аналізами, що містяться в книзі, а особливо – з окремими історіями українських жінок. Саме в них можна побачити весь спектр трагедії, що сталася в умовах жорстокої…
-
Słowo zrodzone z ojczystej ziemi
Był czwartek. Dzień to w Bielsku osobliwy — targowy. Miasto staje się bardziej ludne, więc i nie powinien dziwić niespodziewany „gość w dom”, czy też „w redakcję”. Tego mroźnego czwartku takowy niespodziewany gość się zjawił — na pierwszy rzut oka może i niepozorny, ale natchniony. Już od progu odezwał się wierszem — nazywam się Władek, wpadłem tu przez przypadek. Pomimo tej „wejściowej” polszczyzny było zrozumiałe, że to swuoj czołowiek, deś z-pud Bielśka, a jego pojawienie się pod naszą strzechą wcale przypadkiem nie jest. Rzeczywiście — okazało się, że to Wołodymyr Sosna z Paszkuowszczyny (Paszkowszczyzny — oficjalnie mówiąc), zachęcony redakcyjnym zaproszeniem do współpracy. Od pewnego czasu „zabawia się” opisywaniem życia swego…
Вам також може сподобатись
«Сную думи про Підляшшя…»
Dom i Mała Ojczyzna – refleksje nad poezją ukraińską Podlasia*
Uspomyny pro dida
-
Підляський відділ Об’єднання українців у Польщі — 1990 – 1992 — Podlaski Oddział Związku Ukraińców w Polsce
30 років тому у Більську був заснований Союз українців Підляшшя, якого виникнення попередило утворення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі — пригадуємо ці події. 30 lat temu w Bielsku został założony Związek Ukraińców Podlasia, którego powstanie było poprzedzone utworzeniem Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce — przypominamy tamte wydarzenia. Konferencja założycielska Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину Василь Симоненко Те słowa ukraińskiego poety Wasyla Symonenki mogłyby być znakomitym mottem dla przeprowadzonej 23 grudnia 1990 r. Konferencji Założycielskiej Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce. To właśnie troska o stan i perspektywy ojczystej kultury, języka i wiary przodków zgromadziła w budynku…
Вам також може сподобатись
Спогад про Михайла Калиняка
Filozof Serhij Daciuk (Kijów): Polityka kłamstwa i Ukraina
Спогад про бєженство
-
Wojszki – wieś nad Narwią
Wojszki powstały prawdopodobnie w końcu XV wieku. W latach siedemdziesiątych XVI wieku wieś należała do majątku z folwarkiem w Stołowaczu (położonym około 10 km od Wojszek), który był królewszczyzną (ówczesna własność państwowa). W tym czasie nazwa wsi brzmiała nie Wojszki, lecz Wojśni. Wieś wchodziła w skład wójtostwa antonowickiego, którego siedzibą były Antonowicze (teraźniejsze Ryboły). Obecna nazwa datuje się zapisem z 1562 roku i pochodzi prawdopodobnie od imienia „Wojsław – woin sławny”. W latach siedemdziesiątych XIX wieku, po zniesieniu pańszczyzny, komisja carska, która była powołana do prowadzenia prac związanych z pomiarem i nadawaniem gruntu chłopom, stwierdziła, że w Wojszkach nie wystarcza odpowiedniej ilości ziemi. Sześciu rodzinom chłopskim zaproponowano przeniesienie się do…
-
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну Січень 2014 року став в Україні місяцем початку буремних подій, через що мало помічено ще один ювілей – 175-річчя від дня народження автора слів національного гимну Павла Чубинського. Але поки ювілейний рік ще триває, згадаймо і його незлим, тихим словом – тому, що це свого роду прелюдія перед випадаючим на 2015 рік двохсотріччям від дня народження автора музики українського славня Михайла Вербицького, як і тому, що досліджуючи українську народну культуру П. Чубинський навідувався також у холмські й підляські села та міста. * * * Що Надсяння це рідний край Михайла Вербицького, автора музики нашого…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина IV]
20 лютого 1926 р. у Кліщелях народився Євген Конахович, псаломщик парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці в рідному містечку (з 1949 р.), катехит (з 1951 р.) та культурний діяч – співорганізатор кліщелівського гуртка Українського суспільно-культурного товариства (у 1967-1969 рр. його голова) і театрального гуртка, який 1966 р. здобув перше місце на огляді українських аматорських театрів у Перемишлі (п’єса «Безталанна» Івана Карпенка-Карого). 1970 р. прийняв дияконське, відтак ієрейське свячення та до 2004 р. служив настоятелем парафій на терені Білостоцько-Гданської єпархії (Юрауляни, Ялаука). Помер 21 вересня 2018 р. у Білостоці. 22 лютого 1905 р. у Володаві над Бугом народився мовознавець Владислав Курашкевич (пол. Władysław Kuraszkiewicz), автор досліджень з історії і діалектології польської мови.…
