-
У неділю треті літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»: Зоя Сачко та проф. Любов Фроляк
Як писати «по-свойому»? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати літературні твори «по-свойому», тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в неділю 4 грудня 2022 р. з 14.00 до 16.30 в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14). Майстер-класи, присвячені характеристиці підляських українських говірок та їх специфіці, поведе проф. Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок (у тому числі підляських), випускниця Донецького національного університету, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. Час тривання – 45 хвилин. Майстер-класи, присвячені…
-
Через три дні літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»
Можна ще записуватися на літературні майстер-класи «Пішемо по-свойому». Як писати по-свойому? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати рідною мовою – по-свойому, тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в суботу 5 листопада 2022 р. з 11.00 до 13.30 при вулиці Кринічна 14 у Більську на Підляшші. Майстер-класи, присвячені використанню підляських говірок у літературі та способам їх записування, поведе Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця говірок Підляшшя.Час тривання – 45 хвилин. Майстер-класи, присвячені писанню літературних творів, поведе Юрій Гаврилюк – поет та…
-
Szewczenko 1814 – 2014 – 2022: Poemat satyryczny „Sen”
Przypominamy Szewczenkowy „Sen”, czyli satyryczny opis koszmaru zwanego Imperium/Cesarstwem Rosyjskim – krótki komentarz napisany w realiach 2014 roku i tłumaczenie dzieła na język polski, dokonane przez Piotra Kuprysia, rodem z nadbużańskich Kostomłotów. Ukraiński oryginał poematu „Sen” do odsłuchania (czyta Ołeksij Zaworotnij ): https://www.youtube.com/watch?v=lS0vngmNH-E Poświęcony Tarasowi Szewczence film fabularny o tym samym tytule (1964) https://www.youtube.com/watch?v=2UJEFBIZmrc Ilustracja: Autoportret Tarasa Szewczenki, namalowany w Petersburgu (1840 r.). Ilustracja do poematu „Sen” – grafika Wałentyna Łytwynenki. Komedia, a w istocie koszmar Publikację najważniejszych utworów Tarasa Szewczenki zaczęliśmy w poprzednim numerze [nr 1/2024] od poematu „Kaukaz”, adekwatnego do czasu zmagań na kijowskim Majdanie. Teraz więc czas na satyrę „Sen”, opisującą Ukrainę i Moskowię pod rządami cara…
-
Василь Шляхтич, Звернення до друзів України у світі
До друзів нашого народу Друзі, а коли б так московський літак злетів над вашу хату і завдав втрат? Зруйнував ваше житло, вбив дитину. А може бабусю, дідуся, маму, тата ти б від того псевдо брата втратив? Чи тоді ти дозволив би йому по вашому небі літати, щоб міг вас вбивати? Я впевнений, що ні. Ти сказав би: – це моє небо! Просив би друзів, щоб прийшли його захищати. А друзі сказали б – НІ! Твоє небо далеко від нашої хати. Даємо зброю тобі і гроші, і слова хороші. Але, за тебе не будемо вмирати… Ось таке то нині в Україні. Міста, села в руїні… Народ молиться і бореться. Наш народ,…
-
Poemat Tarasa Szewczenki „Kaukaz” w tłumaczeniu Piotra Kuprysia
Szewczenko poświęcił „Kaukaz” pamięci swojego przyjaciela Jakuba de Balmaine’a, malarza i oficera armii rosyjskiej, poległego w lipcu 1845 r. w czasie walk na Kaukazie. Mottem utworu jest fragment starotestamentowej „Księgi Jeremiasza”. Następnie podmiot liryczny-poeta przedstawia góry kaukaskie jako góry „ludzką krwią omyte” i nawiązuje do mitu o Prometeuszu przykutym do skał Kaukazu… Poeta porównuje Prometeusza, który mimo tych cierpień żył nadal, do uciśnionych narodów, które mimo znoszonych cierpień nadal nie tracą ducha. Kolejny ustęp poematu naśladuje i parodiuje rosyjskie manifesty kierowane do ludów Kaukazu z fałszywymi zapowiedziami ich „wyzwolenia” przez wojska carskie. Pod płaszczykiem pochwały Rosji poeta podkreśla policyjny charakter państwa i bezwzględność szlachty w odniesieniu do chłopów, stwierdza, że…
-
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ»
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ» Під час арешту Тараса Шевченка у грудні 1847 року знайдено при ньому рукописний збірник, якому поет дав назву «Три літа», адже зібрав він тут свої твори написані у 1843-1845 роках. Період «Трьох літ» характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші «Три літа» (1845 р.) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує «розбитеє серце ядом сатири». Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення самодержавно-кріпосницької системи. Вагоме місце посідає ідея національного визволення, на що вплинула участь Т. Шевченка у…
-
Запрошуємо до участі у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому»
Сердечно запрошуємо до участі у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому». Спрямований він до осіб, які знають підляські говірки та пишуть ними або щойно хочуть попробувати писати по-свойому літературні твори. Щоб взяти участь у конкурсі, слід надіслати власний літературний твір, написаний підляською говіркою, при чому немає обмежень, коли йдеться про вибір літературного жанру, обсяг твору або спосіб запису – на конкурс можна присилати праці писані кирилицею або латинкою. Праці можна готувати протягом цілого 2022 року. Весною та осінню 2022 р. сердечно запрошуємо на літературні майстер-класи, під час яких можна буде більше довідатися про техніку писання літературних творів, підляські говірки та способи їх запису. Надіслані праці будуть переказані журі, яке працюватиме з…
-
«Сную думи про Підляшшя…»
«Сную думи про Підляшшя…» З Iваном Киризюком, поетом та суспільним діячем, розмовляє Юрій Гаврилюк — Хто цiкавиться суспiльно-культурними справами назагал знає, що Ти поет, заступник голови Союзу українцiв Пiдляшшя, а вiд 1998 р. заступник бургомистра Бiльська. Але може в кiлькох словах розкажи про свою життєву дорогу. — Народився я в Крив’ятичах у 1949 роцi. Початкову школу закiнчив у 1963 р. Пiзнiше вчився у лiцеї з бiлоруською мовою навчання у Бiльську, але це перервав i закiнчив у Бiлостоцi будiвельний технiкум, рiк часу студiював, перервав студiї і поїхав у Бескид працювати, де пiзнав трагедiю виселення. Коли повернув то почав працювати в Бiльську — в рiдних сторонах. — В одному зі своїх віршів…
-
Ruśka tęskność za ojczystą mową
W 1924 roku w „Kalendarzu dla Mazurów” opublikowano wiersz „Tęskność za ojczystą mową” – zagrożoną przez wynarodowienie. To jeden z najpopularniejszych utworów Michała Kajki (1858-1940), który mieszkając w niemieckich wówczas Prusach Wschodnich, „był Mazurem – człowiekiem pogranicza. Modlił się po polsku, ale mówił i czytał także po niemiecku. Chwalił swoje rodzinne strony, zachwycał się pięknem mazurskiej przyrody, ubolewał jednak nad zanikiem w tym krajobrazie ‘macierzyńskiej mowy’, czyli języka polskiego” (cytat za: Muzeum Michała Kajki – www.michalkajka.pl). Kilka zwrotek tego wiersza, poczynając od słów Choćby germanizmu wały, Na kształt śniegowej zawiei, Naszą mowę zalać chciały, Jednak nie traćmy nadziei, otwierało przepisaną na maszynie miniantologię poetycką „Ruodne słowo. Twory pro ruodnu mowu…
