-
Марко Хмелевський – лауреатом нагороди POLIN 2025
Лауреатом нагороди POLIN 2025 став Марко Хмелевський – солтис села Вуорля, український діяч, член Союзу українців Підляшшя. Від років він не лише активно діє на місцевому ґрунті, але й включається в українське життя на Підляшші та популяризує знання про орленських євреїв. Як читаємо на сайті Музею польських євреїв про лауреата: “Sołtys wsi Orla, który od lat z niezwykłym oddaniem przywraca pamięć o lokalnej społeczności żydowskiej. Dzięki jego staraniom piękna, XVIII-wieczna synagoga w Orli znów stała się miejscem pamięci i dialogu.To właśnie dzięki jego zaangażowaniu obiekt został wpisany do prestiżowego programu „7 Najbardziej Zagrożonych Zabytków w Europie 2025”, co otwiera drogę do jego konserwacji i ochrony”. Вітаємо переможця!
-
Дивіться “Український перегляд” 28.09.2025.
Запрошуємо дивитись чергове видання “Українського перегляду” у неділю o 16:48 на каналі TVP3 Білосток. B програмі пбуваємо на археологічному фестині, який вже традиційно відбувається на городищі в селі Збуч у гміні Чижі. Вперше в історії проводження цих фестинів можна було почути лекцію про виникнення, дослідження та заселення околиць городища, яку виголосив Юрій Плева відомий краєзнавець і дослідник історії сіл гміни Чижі. В другій частині програми відвідаємо Вечорнниці у Білостоці – свято білоруської, української та польської культури, яке провели спільно українськи воєнні біженці і політичні вихідці з Білорусії.
-
Слухайте Українське слово 18.09.2025.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». У програмі про археологічні пам’ятки ґміни Чижі розкаже Юрій Плева. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. “Над Бугом і Нарвою” є партнером у реалізації завдання.
-
XVII Festyn Archeologiczny Zbucz -Grodzisko 2025
W najbliższą niedzielę 21 września 2025 r. o 11.00 rozpocznie się XVII Festyn Archeologiczny Zbucz -Grodzisko 2025. W programie :11.00 -12.00 – Wykład – Historia Grodziska i osadnictwa lokalnego – Jerzy Plewa – namiot historyczny12.00 -13.00 – zwiedzanie wczesnośredniowiecznego cmentarzyska – oprowadza Piotr Kownacki13.10 – 13.35 -Prezentacja drużyn- Bractwo Historyczne Winland15.50- 16.50 Pokaz wojów i pokaz Łucznictwa konnego17.00 – 18.00 Pokaz husarii i pokaz łucznictwaWystąpią : Kaciaryna Wadanosawa, Czyżowianki, Grupa śpiewacza z Morza, Wandrounik Czyżowianie, Dobryna, Maruna, Dawid Szymczuk Band, Debiut , Weronika Ptaszyńska, MetroW trakcie trwania imprezy odbywać się będą• Warsztaty rękodzieła: tkactwo, glina, kowalstwo średniowieczne- pokaz, Stanowisko garncarskie, plecenie krajek, warsztat płatnerski- wyrób pancerzy, możliwość przymierzenia zbroi, hełmów…
-
Про що пишемо в ювілейному “Над Бугом і Нарвою”?
Про що пишемо в найновішому номері Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою” – як завжди – можна знайти в закладці “В останньому номері”: Заохочуємо читати наш часопис в електронному виданні: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju У традиційному паперовому варіанті “Над Бугом і Нарвою” можна буде купити з 18 вересня 2025 р. ******** Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
Do nabycia publikacje “Nad Buhom i Narwoju”
Wzwiązku z zainteresowaniem przeznaczamy na sprzedaż jeszcze kilka książek «Українці на Підляшші. Історія – мова – культура» oraz kilka broszur o Podlasiu «Підляшшя – Pudlasze – Podlasie». Osoby zainteresowane publikacjami prosimy o kontakt mailowy na mail: labowicz.ludmila@gmail.com cena książki – 30 zł + 10 zł za list zwykły lub 20 zł za paczkę (list polecony). cena broszury – 10 zł + 6 zł za list zwykły lub 10 zł za list polecony. Książka «Українці на Підляшші. Історія – мова – культура» ukazała się z okazji 30-lecia istnienia czasopisma “Nad Buhom i Narwoju”. Zawiera ona wybrane artykuły, które ukazywały się w czasopiśmie od 1991 roku. Są to najbardziej reprezentatywne teksty opisujące…
-
Брукарі із Мокрого
Мокре — село на Підляшші, 10 км на південь від Більська. Як і кожне село, в минулому мало своїх численних майстрів. Всім в околиці було відомо, що найбільше брукарів саме в Мокрому. Найстарший з них— Михайло Лукашук. Чому він почав працювати при побудові доріг? Каже, що з біди. В цей час на селі жило багато людей. Сім’ї були багаточисленні, а щоб кожному дати кусочок землі, то з часом прийшлося б обробляти загон або два покоси. Сам пам’ятаю, як з Мокрого або Кнорид приїжджали до нас, до Молочок, «на болота» сушити сіно. Косили конними косярками — всього три покоси. Довжина, цих покосів, бувало доходила і до кілометра. — В нас було…
Вам також може сподобатись
Дивіться “Український перегляд” 02.02.2025.
Слухайте Українське слово 18.09.2025.
Od króla Rusi do prezydenta Ukrainy
-
Слухайте “Українське слово” 01.05.2025.
На YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Сьогодні в передачі запрошуємо на зустріч з Юрієм Плевою, дослідником підляського минулого. Розкаже він історію хлопців з Шостакова в ґміні Чижі, які в міжвоєнному періоді зв’язалися з комуністичним рухом. Молоді жителі Шостакова хотіли поміняти світ на краще, але не скінчилося то для них добре. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Цікаві статті в закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя
Статті, що стосуються історії, фольклору, культури та мови можна читати в новій закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя. Можна їх читати тут: https://zup.org.pl/category/podlasiana Варто заходити і переглядати, читати та поширювати. Знайдете там все, що стосується мови, традиції, ідентичності, білорусько-українських відносин на Підляшші тощо. Як читаємо на сайті Союзу українців Підляшшя: “У рамках міждисциплінарних досліджень Підляшшя створено багато праць, статей та інших матеріалів, що стосуються історії, фольклору, культури та мови краю. Їхня популяризація є особливо важливою для української меншини на Підляшші, оскільки вони представляють результати праці багатьох осіб та інституцій, які не є широко відомими, але часто мають велике наукове чи публіцистичне значення. Особливо важливі матеріали, що стосуються фольклору в…
-
Roman Awramenko: Korzenie moje są w Bielsku
Będąc jeszcze studentem, przeglądając rocznik 1957 wydawanego w Warszawie ukraińskiego tygodnika “Nasze Słowo” natknąłem się na listy z naszych stron, m.in. była tam korespondencja zatytułowana Pidlaszsza czekaje na swoju kulturu, a podpisana N. Awramenko (nr 44). Obszerne fragmenty zostały później opublikowane w tłumaczeniu na język polski w jednodniówce “Bilszczanyn”, wydanej w 1990 r. przy okazji wyborów samorządowych. Warto zapoznać z nimi i czytelników “Nad Buhom i Narwoju”: 20 lat pracowałem na terenie obecnych trzech powiatów — bielskiego, hajnowskiego i siemiatyckiego. Do 1952 r. tworzyły one jeden powiat — bielski. Tutaj już przed 1939 r. istniały ukraińskie grupy teatralne i chóry w Kleszczelach, Orli, Hajnówce. Zaczął już pojawiać się “Kobzar” Szewczenki,…
