(Zаpіsy «bіlśkоwоju mоwоju» z-zа Buhа) Chоcz mоżе nеmnuоhо bіlszczаn prо siеte znаje, «bіlśkоwоju mоwоju» hоwоrаt nе оnо w stоrоnu Nаrwy, Hаjnuwkі і Sіmjatіcz, аle tоżе dаliеj nа pоłudеń – zа Buhоm. Sаmе stаmtuоl, z sеła Łоmаzy u Bіlanśkоmu (Bіеłо-Pudlaśkоmu) pоwіеtі, mаjemо cіkаwy zаpіsy mіsciowоji mоwy, kоtоry zrоbіw łоmаzuwеć Іwаn Bеssаrаbа (1850-1921) і оpublikоwаw 1903-hо rоku u fоrmі dеtаlnоhо оpіsu hоwuоrkі, prоіlustrоwаnоhо nаrоdnymі оpоwіdаniamі і słоwnіkоm. Nа pоczаtоk wybrаli my z tоhо оpоwіdаnie prо cеrkwu, sztо zаpаłasia і w Kіjоwі wyszła, rеlihіjnо-fіłоsоfśku humоrеsku prо mużykа, sztо – jak bіblijny Аdаm – nе zumіеw wdеrżаtіsia і pоruszyw zаbоrоnu, і szczе dwа, wżе «czystо jazycznіćkі», mіtоłоhіczny іstоrіji, jakіje mіеli pоjasniuwаtі, skuоl wzialisia wоwk…

Хоч може немнуого більщан про сіете знає, «більськовою мовою» говорат не оно в сторону Нарви, Гайнувкі і Сім’ятіч, алє тоже даліей на полудень – за Бугом. Саме стамтуоль, з села Ломази у Білянському (Біело-Пудляському) повіеті, маємо цікави запіси місцьової мови, котори зробів ломазувець Іван Бессараба (1850-1921) і опубліковав 1903-го року у формі детального опісу говуоркі, проілюстрованого народнимі оповіданямі і словніком. На початок вибралі ми з того оповіданє про церкву, што запалася і в Кійові вишла, релігійно-філософську гумореску про мужика, што – як біблійни Адам – не зуміев вдержатіся і порушив заборону, і ще два, вже «чисто язичніцькі», мітологічни історії, якіє міелі пояснюваті, скуоль взяліся вовк і бусьол. Як уважни читачіе…

Bo fakty wskazują na to, że największe dwudziestowieczne nieszczęścia podlaskiego ludu prawosławnego, jakim by on językiem nie mówił, były z reguły pokłosiem wydarzeń i sytuacji wywoływanych działaniami „włast’ imuszczych” w Petersburgu lub Moskwie. (…) Otoczenie tworzące polityczne i społeczno-prawne ramy naszego życia powoli zmienia się na lepsze. Ale ze swoimi wewnętrznymi bolączkami, przesądami i archaiczną mitologią, powodującymi, że jako zbiorowość nie bardzo umiemy określić swoje miejsce w tym świecie, a niektórzy widzą go nawet w krzywym zwierciadle, musimy poradzić już sami. Od literackich i muzycznych rocznic do politycznej przyszłości Żyjemy, stale patrząc na kalendarz, a właściwie na dwa – na „urzędowy” i „cerkiewny”, albo „polski” i „nasz”, przez co Nowy…

Ще тільки 25-річчя заснування Союзу українців Підляшшя, що відбулося в березні 1992 року в Більську і епоха ювілеїв «25-річчя від дня» буде поза нами. Від ювілеїв однак не втечемо – саме в березні 2017 року почнеться цикл сотих роковин подій зв’язаних з відродженням української державності, зокрема утворення у Києві Центральної ради та проголошення Української Народної Республіки. Був у це задіяний наш цьогорічний ювіляр Михайло Грушевський, були й інші підляшани та холмщани. Ці 75 років розриву поміж ювілеями київськими та більськими – наслідок факту, що найрідніша нам частка Підляшшя (колишній Більський повіт, який до середини 1950-х включав також Гайнівку й Сім’ятичі), в силу політичних обставин опинилася «за кадром», отже, відрізана від…