-
Podlaskie paradoksy oczyma kijowskich etnologów
Podlaskie paradoksy oczyma kijowskich etnologów Latem 1997 r. na Północnym Podlasiu prowadziła badania terenowe ekspedycja etnograficzna Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki, w której skład wchodzili doktor nauk historycznych Walentyna Borysenko, laborant Katedry Etnologii i Krajoznawstwa Oleg Wojcechiwski oraz aspirantka Instytutu Sztuki, Folklorystyki i Etnologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy Natalia Styszowa. Celem ekspedycji było zbieranie materiału etnograficznego w regionie. W ciągu dwóch tygodni zebrano dosyć interesujący materiał etnologiczny związany z obrzędowością poszczególnych pór roku, weselem, życiem rodzinnym. Zapisy dokonano w takich miejscowościach, jak Hajnówka, Kleniki, Stary Kornin, Czyże, Mielnik, Widowo, Orzeszkowo, Puciska, Dobrywoda, Czeremcha i Grabarka. Badacze interesowali się także stanem tożsamości etnicznej mieszkańców tych wsi i miasteczek. Informacje, które…
-
Слухайте «Українське слово» 05.02.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього тижня ми зусрінемося з Наталією Тюнягіною з Гайнівки, робом з-під Херсону, яка розповість про Клуб активних мам у Гайнівці. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Етнографічна спадщина фотографа Степана Харламповича
7 січня 1839 року на засіданні Французької академії наук було повідомлено про розроблений французьким художником і винахідником Луї Жаком Манде Дагером, на основі дослідів Жозефа Нісефора Ньєпса, перший практично придатний спосіб отримання стійкого в часі зображення, сформованого об’єктивом камери-обскури. Цей винахід увійшов в історію під назвою дагеротипія. Два місяці і сім днів пізніше –14 березня 1839 р. – знаменитий англійський астроном Джон Фредерик Вільям Гершель запропонував термін «фотографія» – від грецького φώς (φωτός) – світло та γράφω – пишу. Величезний винахід людства розпочав відлік часу своєї історії, одночасно з цим документально зберігаючи саму історію для майбутніх поколінь. Дії, факти, особи і багато іншого потрапило за 170 років в об’єктиви фотокамер…
-
Поїздка до Берліна на захід 7 лютого
Організовується дводенна поїздка до Берліна для участі в заході з прав людини на підтримку Ірану та України 7 лютого 2026 року. Головна мета — свобода: підтримка прав людини в Ірані та прояв солідарності з Україною. Деталі поїздки: • П’ятниця, 06.02.26: Виїзд автобусом 🚌 • Субота, 07.02.26: Прибуття до Берліна • Субота: Участь у заході o Місцезнаходження: Бранденбурзькі ворота, Берлін o Промови на підтримку прав людини та солідарності з Іраном та Україною, а потім мирна хода. Українські прапори та символіка вітаються. • Суботній вечір: можливість відпочити в готелі та насолодитися яскравою вечірньою атмосферою Берліна • Неділя, 08.02.26: Сніданок у помешканні ☕️🥐 • Неділя: Вільний час для дослідження Берліна 🍦🗺🎢🥂 • Недільний…
-
Слухайте «Українське слово» 29.01.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього тижня на прикладі поезії Миколая Панфілюка буде про народну літературу Підляшшя. Крім творця з Дубич Церковних, зустрінемося з Юрієм Гаврилюком, головним редактором нашого часопису, автором антології “Країна свойого слова”. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Один букет, але кожна квітка своя
З професором Ігорем Мацієвським розмовляв Юрій Місіюк — Пане професоре, розкажіть будь ласка про себе. — Я за фахом композитор і дослідник народної музики, передусім інструментальної, українознавець і може, ширше, слов’янознавець. Родом я з України. Мама харків’янка, батько з Поділля. Закінчив консерваторію у Львові, потім аспірантуру і докторантуру в Петербурзі і зараз завідую сектором інструментознавства Інституту історії мистецтв в Петербурзі. — Як Ви знайшлися саме тут, на Підляшші? — Мене запросила фундація «Музика кресів», яка створилася в Люблині, і яка хоче згуртувати дослідників, що вивчають музику народів проживаючих по-сусідськи з поляками, отже передусім українського, білоруського і литовського. Мене запросили до участі в етномузикологічній науковій конференції, яка зараз відбувається в селі…
-
Podlaski „Садъ божественныхъ пѣсней”
I. Чи можна заколядовати? Przez dziesiątki, a nawet setki lat obszar zamieszkany przez ludność ukraińską podzielony był licznymi granicami politycznymi i administracyjnymi. Stan taki widzimy zarówno w XVIII, XIX jak i w XX w. Nawet teraz w każdym z sąsiadujących z niepodległą już Ukrainą państw można znaleźć większe lub mniejsze obszary, które zgodnie z prawdą należy uznać za peryferia ukraińskiego terytorium etnicznego. Ta dezintegracja ukraińskiego obszaru etnicznego i stała obca presja prowadząca do wynaradawiania się elity narodowej (szlachty w Rzeczypospolitej i starszyzny kozackiej w Rosji po likwidacji autonomii Hetmanatu), były w znacznym stopniu rekompensowane przez prężność obfitej i różnorodnej ukraińskiej kultury ludowej (ówczesnego odpowiednika współczesnej kultury masowej). Najaktywniejszym, najbardziej mobilnym…
-
Пролунали колядки в Білостоці
Це була чудова нагода почути гарні виконання українських колядок. У неділю 11 січня в Центрі громадської активності в Білостоці відбувся «Вечір колядок». Зорганізував його місцевий відділ Союзу українців Підляшшя, який запросив до спільного колядування дітей та молодь з Білостока, а також запрошених гостей. Виступили діти з пунктів навчання української мови – з міжсадочкової групи при Садочку № 26 у Білостоці, а також з Початкової школи № 9 у Білостоці. Наймолодших підготувала та разом з ними заколядувала вчителька, водночас керівник гурту «Добрина» Олександра Іванюк. Заспівав молодіжний хор Православної парафії Святого Духа в Білостоці під керівництвом Віти Коцюбайло. Традиційно виступали господарі – «Добрина» з Білостока, а також запрошені гості з-поза Підляшшя –…
-
Вечори колядок на Підляшші
У січні Союз українців Підляшшя організує декілька концертів колядок. У суботу 10 січня 2026 року у світлиці в Дубні відбудеться Вечір колядок. Виступлять на ньому ансамблі, які діють при Союзі українців Підляшшя та запрошені гості. Початок о 17-тій. У неділю 11 січня 2026 року відбудуться аж три “Вечори колядок”. Виступлять на них ансамблі, які діють при Союзі українців Підляшшя та запрошені гості. Перший з них запланований у Милейчицях. Початок о 14.00. О 16.00 “Вечір колядок” відбудеться в Нурцю Станції. Годину пізніше – о 17.00 колядки пролунають у Центрі громадської активності в Білостоці. А в четвер 15 січня 2026 року “Вечір колядок” пройде в Більському будинку культури. Сердечно запрошуємо! Деталі – на плакатах. Організатором подій…
-
«Святая Варвара церкву збудовала…»
Przez dziesięciolecia św. Barbara także na Podlasiu kojarzyła się głównie z “Barbórką” – obchodzonym 4 grudnia świętem górniczej braci, która w pocie czoła fedrowała węgiel będący podstawą polskiej energetyki i eksportu. Zwłaszcza dla mieszkańców miast przypadające 13 dni później prawosławne święto welikomuczenicy Warwary, w ludowej wiejskiej tradycji obrosłe licznymi powiedzeniami i prognozami co kwestii przyszłej pogody, mijało jakby nie zauważone, pewnie dlatego że w tej chwili tylko dwie cerkwie – w Milejczycach i Kuzawie – mają tę świętą za swoją patronkę. Co najmniej od lat 80. XVI w. cerkiew św. Barbary była także w Drohiczynie, pełniąc rolę cerkwi trapeznej monasteru Troickiego. W opublikowanej w 1938 r. historii Drohiczyna jej autor…
