-
Paweł Charłampowicz – muzealnik i badacz starożytności Południowej Ukrainy
Zanim nawiązaliśmy kontakt z Olgą Fotinicz, nazwisko Charłampowiczów na łamach naszego pisma pojawiało się wielokrotnie, jednak bohaterami publikacji byli Konstanty lub Stefan. Okazuje się, że znaczącą postacią był też Paweł. Więcej wiadomości o nim udało się znaleźć dopiero teraz, gdy pojawiły się poświęcone dziejom muzealnictwa w Ukrainie artykuły Anny Janenko (Анна Яненко), która wykorzystała informacje z archiwów kijowskich (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України oraz Науковий архів Інституту археології НАН України). Paweł Charłampowicz urodził się 4 lutego 1884 roku i po ukończeniu Uniwersytetu Warszawskiego (wydział prawniczy) podjął w 1913 roku pracę w sferze muzealnej. W 1921 roku, a więc po zwycięstwie bolszewizmu i utworzeniu Białoruskiej SRR, przebywał w Mińsku,…
-
Можна ще почати передплачувати “Над Бугом і Нарвою”
Хто не встиг – має ще нагоду почати передплачувати Український часопис Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Перший номер двомісячника вийде друком у лютому. Wciąż można zaprenumerować Ukraińskie Pismo Podlasia “Nad Buhom i Narwoju”. Jak to zrobić? Wystarczy wpłacić 70 zł na konto wydawcy Związku Ukraińców Podlasia z podaniem adresu wysyłki, a pismo będzie do Państwa przysyłane w 2026 roku (6 numerów + kalendarz na 2027 rok). Dane wydawcy: Związek Ukraińców Podlasia ul. Kryniczna 14 17-100 Bielsk Podlaski Rachunek bankowy: 41 1240 5253 1111 0000 5712 5402 Nowi prenumeratorzy otrzymają bezpłatnie kalendarz na 2026 rok. Zapraszamy! Szczegóły: Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
Podlaskie paradoksy oczyma kijowskich etnologów
Podlaskie paradoksy oczyma kijowskich etnologów Latem 1997 r. na Północnym Podlasiu prowadziła badania terenowe ekspedycja etnograficzna Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki, w której skład wchodzili doktor nauk historycznych Walentyna Borysenko, laborant Katedry Etnologii i Krajoznawstwa Oleg Wojcechiwski oraz aspirantka Instytutu Sztuki, Folklorystyki i Etnologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy Natalia Styszowa. Celem ekspedycji było zbieranie materiału etnograficznego w regionie. W ciągu dwóch tygodni zebrano dosyć interesujący materiał etnologiczny związany z obrzędowością poszczególnych pór roku, weselem, życiem rodzinnym. Zapisy dokonano w takich miejscowościach, jak Hajnówka, Kleniki, Stary Kornin, Czyże, Mielnik, Widowo, Orzeszkowo, Puciska, Dobrywoda, Czeremcha i Grabarka. Badacze interesowali się także stanem tożsamości etnicznej mieszkańców tych wsi i miasteczek. Informacje, które…
-
Слухайте «Українське слово» 05.02.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього тижня ми зусрінемося з Наталією Тюнягіною з Гайнівки, робом з-під Херсону, яка розповість про Клуб активних мам у Гайнівці. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
Вам також може сподобатись
Zespoły ukraińskie w bazie PIK
Слухайте “Українське слово” 16.05.2024.
Wojszki – wieś nad Narwią
-
Етнографічна спадщина фотографа Степана Харламповича
7 січня 1839 року на засіданні Французької академії наук було повідомлено про розроблений французьким художником і винахідником Луї Жаком Манде Дагером, на основі дослідів Жозефа Нісефора Ньєпса, перший практично придатний спосіб отримання стійкого в часі зображення, сформованого об’єктивом камери-обскури. Цей винахід увійшов в історію під назвою дагеротипія. Два місяці і сім днів пізніше –14 березня 1839 р. – знаменитий англійський астроном Джон Фредерик Вільям Гершель запропонував термін «фотографія» – від грецького φώς (φωτός) – світло та γράφω – пишу. Величезний винахід людства розпочав відлік часу своєї історії, одночасно з цим документально зберігаючи саму історію для майбутніх поколінь. Дії, факти, особи і багато іншого потрапило за 170 років в об’єктиви фотокамер…
-
Поїздка до Берліна на захід 7 лютого
Організовується дводенна поїздка до Берліна для участі в заході з прав людини на підтримку Ірану та України 7 лютого 2026 року. Головна мета — свобода: підтримка прав людини в Ірані та прояв солідарності з Україною. Деталі поїздки: • П’ятниця, 06.02.26: Виїзд автобусом 🚌 • Субота, 07.02.26: Прибуття до Берліна • Субота: Участь у заході o Місцезнаходження: Бранденбурзькі ворота, Берлін o Промови на підтримку прав людини та солідарності з Іраном та Україною, а потім мирна хода. Українські прапори та символіка вітаються. • Суботній вечір: можливість відпочити в готелі та насолодитися яскравою вечірньою атмосферою Берліна • Неділя, 08.02.26: Сніданок у помешканні ☕️🥐 • Неділя: Вільний час для дослідження Берліна 🍦🗺🎢🥂 • Недільний…
Вам також може сподобатись
У Добриводі – український спів і танці
Слухайте Українське слово 18.09.2025.
«Вечір колядок» у Білостоці
-
Слухайте «Українське слово» 29.01.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього тижня на прикладі поезії Миколая Панфілюка буде про народну літературу Підляшшя. Крім творця з Дубич Церковних, зустрінемося з Юрієм Гаврилюком, головним редактором нашого часопису, автором антології “Країна свойого слова”. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Один букет, але кожна квітка своя
З професором Ігорем Мацієвським розмовляв Юрій Місіюк — Пане професоре, розкажіть будь ласка про себе. — Я за фахом композитор і дослідник народної музики, передусім інструментальної, українознавець і може, ширше, слов’янознавець. Родом я з України. Мама харків’янка, батько з Поділля. Закінчив консерваторію у Львові, потім аспірантуру і докторантуру в Петербурзі і зараз завідую сектором інструментознавства Інституту історії мистецтв в Петербурзі. — Як Ви знайшлися саме тут, на Підляшші? — Мене запросила фундація «Музика кресів», яка створилася в Люблині, і яка хоче згуртувати дослідників, що вивчають музику народів проживаючих по-сусідськи з поляками, отже передусім українського, білоруського і литовського. Мене запросили до участі в етномузикологічній науковій конференції, яка зараз відбувається в селі…
-
Podlaski „Садъ божественныхъ пѣсней”
I. Чи можна заколядовати? Przez dziesiątki, a nawet setki lat obszar zamieszkany przez ludność ukraińską podzielony był licznymi granicami politycznymi i administracyjnymi. Stan taki widzimy zarówno w XVIII, XIX jak i w XX w. Nawet teraz w każdym z sąsiadujących z niepodległą już Ukrainą państw można znaleźć większe lub mniejsze obszary, które zgodnie z prawdą należy uznać za peryferia ukraińskiego terytorium etnicznego. Ta dezintegracja ukraińskiego obszaru etnicznego i stała obca presja prowadząca do wynaradawiania się elity narodowej (szlachty w Rzeczypospolitej i starszyzny kozackiej w Rosji po likwidacji autonomii Hetmanatu), były w znacznym stopniu rekompensowane przez prężność obfitej i różnorodnej ukraińskiej kultury ludowej (ówczesnego odpowiednika współczesnej kultury masowej). Najaktywniejszym, najbardziej mobilnym…
-
Пролунали колядки в Білостоці
Це була чудова нагода почути гарні виконання українських колядок. У неділю 11 січня в Центрі громадської активності в Білостоці відбувся «Вечір колядок». Зорганізував його місцевий відділ Союзу українців Підляшшя, який запросив до спільного колядування дітей та молодь з Білостока, а також запрошених гостей. Виступили діти з пунктів навчання української мови – з міжсадочкової групи при Садочку № 26 у Білостоці, а також з Початкової школи № 9 у Білостоці. Наймолодших підготувала та разом з ними заколядувала вчителька, водночас керівник гурту «Добрина» Олександра Іванюк. Заспівав молодіжний хор Православної парафії Святого Духа в Білостоці під керівництвом Віти Коцюбайло. Традиційно виступали господарі – «Добрина» з Білостока, а також запрошені гості з-поза Підляшшя –…
Вам також може сподобатись
Слухайте “Українське слово” 22.05.2025.
«Українське слово» 30.11.2023.
“На Івана, на Купала” – фоторепортаж
