-
«Українське слово» 29.09.2022.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні запросимо на «Джерела – українські традиції і трансформації». Побуваємо також на керамічних майстер-класах Товариства Спадщина Підляшшя в Пухлах та підсумуємо останні ініціативи організації, пов’язані зі збереженням традиційної культури. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
“Над Бугом і Нарвою” в Центрі православної культури в Білостоці
№ 4/2022 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою” можна придбати в Центрі православної культури в Білостоці. Доступні там також два раніші числа – № 2 і № 3 за 2022 рік. Запрошуємо купляти і читати! Nr 4/2022 Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” można nabyć w Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku. Są tam również dostępne dwa wcześniejsze numery – nr 2 i nr 3 z 2022 r. Zapraszamy do kupowania i czytania! O czym piszemy w nrze 4/2022: Osoby zainteresowane e-wydaniem: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Ponadto NBiN jest dostępne w sieci Kolporter na terenie całej Polski:
Вам також може сподобатись
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»
Український перегляд 27.03.2022.
Promocja na „Nad Buhom i Narwoju”
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІ]
1 (13) січня 1890 року у надбужанському с. Костомолоти к. Кодня народився український громадський і політичний діяч Василь Дмитріюк. Свою громадську активність почав як студент медичного факультету Варшавського університету – діяч «Української громади» та першого українського хору у Варшаві. Учасник Першої світової війни як військовий лікар (з травня 1915 р. у Галичині), після Лютневої революції брав участь в українізації частин Російської імператорської армії поблизу Тернополя, у червні 1917 р. – делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду в Києві; у січні 1918 – лікар організованого Симоном Петлюрою Коша Слобідської України. З 1918 р. працював уповноваженим Міністерства здоров’я Української Народної Республіки у Бересті, відтак, під польською владою, організатор і перший голова Українського товариства…
Вам також може сподобатись
1932 – 2022: Przed 90 laty zmarł Konstanty Charłampowicz – historyk Cerkwi i oświaty rodem ze wsi Rohaczi (Rogacze)
Доки Богу не знудились люде… Доки б’ється кохання у груди – моя Україна буде! || Doky Bohu ne znudyłyś lude – moja Ukrajina bude!
«Kształtuje się etnos posiadający bardziej adekwatną nazwę»
-
Літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»
Як писати по-свойому? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати рідною мовою – по-свойому, тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в суботу 1 жовтня 2022 р. з 11.00 до 13.30 при вулиці Кринічна 14 у Більську на Підляшші. Майстер-класи, присвячені писанню літературних творів, поведе Анета Примака-Онішк – журналістка та публіцистка, авторка книжки «Біженство 1915. Забуті вигнанці». Час тривання – 1,5 год. Майстер-класи, присвячені використанню підляських говірок у літературі та способам їх записування, поведе Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця говірок Підляшшя. Час тривання – 45 хвилин. Участь…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина І]
2 січня 1932 року у с. Видово (вимова – Відово) к. Більська народився історик літератури, компаративіст Василь Білокозович, доктор філологічних наук (1972), професор надзвичайний (1978), проф. звичайний (1986) (публікації переважно польською мовою, з підписом Bazyli Białokozowicz). Працював в Інституті російської філології Варшавського університету (1957-1973), Інституті слов’янознавства Польської академії наук (1973-1992), Інституті східного слов’янознавства Вищої педагогічної школи в Ольштині, 1999 р. перетвореної на Вармінсько-Мазурський університет (1992-2002). Засновник і головний редактор академічної серії «Studia Polono-Slavica Orientalia. Acta Litteraria» (1974-1992), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975-1991). В ділянці українознавства основним досягненням була монографія «Mikołaj Janczuk 1859-1921. Podlaskie skrzyżowania tradycji słowiańskich» (Ольштин 1996) та статті, у яких пригадав життя та наукову і літературну творчість цього…
Вам також може сподобатись
„Pokazać piękno i bogactwo tych ziem”. Rozmowa z Mariuszem Żwierką, kierownikiem artystycznym Zespołu Pieśni i Tańca „Kurpie Zielone”
Підляські говірки – частина українського мовного простору
Доки Богу не знудились люде… Доки б’ється кохання у груди – моя Україна буде! || Doky Bohu ne znudyłyś lude – moja Ukrajina bude!
-
„Nad Buhom i Narwoju” dostępne w sieci Kolporter
Od dziś, 16 września 2022 r., nr 4/2022 „Nad Buhom i Narwoju” jest dostępny w sprzedaży w sieci Kolporter w całej Polsce. Już wkrótce dwumiesięcznik można będzie kupić w Centrum Kultury Prawosławnej w Białystoku. W jakich miejscowościach znajdziecie nasze czasopismo? Ponadto „Nad Buhom i Narwoju” można kupić tutaj w wersji elektronicznej: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju ***************************************************** «Над Бугом і Нарвою» доступне у продажу Від нині, 16 вересня 2022 р., № 4/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступний у продажу в мережі Кольпортер в цілій Польщі. Уже невдовзі двомісячник можна буде купити в Центрі православної культури в Білостоці. У яких місцевостях знайдете наш часопис? Окрім того «Над Бугом і Нарвою» можна придбати тут в електронному…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 2
W 1939 roku spokój zakłóciła wojna. Rozpoczęło się życie pod okupacją niemiecką. Gmina była w Nowym Berezowie, gdzie wójtem – ze względu na znajomość języka niemieckiego – został z przymusu Stefan Oniszczuk (s. Onufrego), który funkcję wójta pełnił również w okresie I wojny światowej. Sołtysem Kuraszewa był Jan Nikołajuk, a zastępcą Arseniusz Jakoniuk. Już jesienią 1941 roku okupacyjne władze niemieckie zaczęły zachęcać młodzież do wyjazdu na zarobki do majątków w Prusach Wschodnich. Dopiero na miejscu przekonywano się na czym ta „dobrowolna” praca polegała. Zatrudniano ich na bardzo niekorzystnych warunkach. Rozpoczęły się masowe ucieczki i władze niemieckie wprowadziły przymusowe wyjazdy na roboty. Najbardziej ucierpiała młodzież biedna, gdyż bogatsi rodzice wykupywali swoje…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 1
Wieś Kuraszewo w gm. Czyże w pow. hajnowskim powstała około 1560 roku. Sto lat temu we wsi było 133 domostw i 665 mieszkańców (patrz „NBIN” 4-5/96). Prezentowana historia wsi Kuraszewo powstała w roku 1989. Jej autorka, Nina Grygoruk, przez szereg lat bardzo aktywna działaczka społeczna, skorzystała z opowieści mieszkańców: Andrzeja Golonki, Wiery Oniszczuk, Jana Krasowskiego, Jana Misiejuka, Mikołaja Prokopiuka i Olgi Grygoruk. Dzięki temu powstał oryginalny zarys lokalnej historii. Nawet gdy pojawiają się nieścisłości, co jest rzeczą nieuniknioną, gdy podejmuje się próbę odtworzenia przeszłości opierając się o przekazy ustne, w całości powstał wartościowy obraz minionego, pozwalający ocalić fragment naszej przeszłości. Ze względu na objętość, tekst zaprezentowany zostanie w trzech częściach:…
-
На сторінці e-prasa доступний №4/2022 НБіН
На сторінці e-prasa можна вже придбати новий, четвертий номер Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Запрошуємо купляти і читати: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Невдовзі наш двомісячник буде доступний в паперовому виданні, м.інш. в мережі Kolporter. Читайте нас!
