-
Слухайте «Українське слово» 16.07.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». У програмі зустрінемося з ткачкою Ніною Артем’юк з Нового Корніна. Cердечно запрошуємо слухати: Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністраці. фото: Юрій Плева, Людмила Лабович
-
Нові архівні статті на сайті Союзу українців Підляшшя
2026 р. продовжується реалізація проєкту «Поточне функціонування Інтернет-порталу Союзу українців Підляшшя». У його рамках на сайті СУП з’являються нові статті в закладці «Про Підляшшя» – в українському варіанті: https://zup.org.pl/uk/category/propidlyashshya та «Podlasiana» – у польському: zup.org.pl/category/podlasiana/ Це різного роду тексти з категорій «Історія», «Мова», «Фольклор» та «Тотожність», а також окремі книжки, поетичні збірки тощо, часто малодоступні та маловідомі ширшому колу читачів. Окрім того на сайті Союзу в 2026 р. з’являються нові фотографічні галереї зі знімками, починаючи з 1940-х років, які віддзеркалюють процеси українського національного відродження на Підляшші у ХХ і ХІХ століттях. Останній текст, який з’явивася на сайті – це унікальний машинопис Івана Ігнатюка “Тексти народних пісень з Підляшшя” ” – з…
-
«На Івана, на Купала»
Союз українців Підляшшя та Гмінний осередок культури, спорту і рекреації в Дубичах Церковних запрошують на Український фестиваль «На Івана, на Купала». Водосховище «Бахмати» у Дубичах Церковних 18 липня 2026 р. Початок о 17.00 У програмі: Виступлять: ШАРАВАРИ, MAКСІM & ОЛІЧКА, NARVA, СТУДІЯ ПІСНІ HDK, ДЕБЮТ, РАНОК, ВЕРВОЧКИ, ДУМКА, ЛУНА, ОРЛЯНИ, ЯРИНА, ДОБРИНА, ГІЛОЧКА, РОДИНА, НЕЗАБУДКИ, дует: Юрій Мазурук i Григорій Шварц, Тетяна Стригун, Вікторія Гаць, Світлана Малеса, Ольга Тарашанська Супровідні заходи Захід проводиться дякуючи дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації РП Стратегічний партнер: Підляське воєводство при фінансовій підтримці: Ґміни Дубичі Церковні Ґміни Більськ Підляський
-
Найкращий курс мов світу, також української. Розмова з Пшемиславом Вєжбовським
З кінця листопада 2014 р. у рамках «Білостоцької мовної кав’ярні» в столиці воєводства відбуваються зустрічі за українським столиком – усі, які хочуть розвивати знання української мови або просто познайомитися з новими людьми та порозмовляти з ними українською – можуть у кожний другий понеділок навідати кав’ярню «Грам офф он» у Білостоці. Розмова з одним із ініціаторів проекту, Пшемиславом Вєжбовським, народженим у Влощові у Свєнтокшиському воєводстві, молодим білостоцьким есперантистом, головою організації «Білостоцьке товариство есперантистів». Людмила Лабович: Як зародилася думка, щоб заснувати «Білостоцьку мовну кав’ярню»? Пшемислав Вєжбовський: Це була ідея нашого волонтера, який приїхав до білостоцької організації есперантистів у 2009 р. Він з Франції, з Тулузи, де така мовна кав’ярня добре працювала. Це…
-
“Nad Buhom i Narwoju” do kupienia w sieci Kolporter
Numer trzeci za 2026 rok Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” jest do kupienia w sieci Kolporter w wybranych punktach na terenie całej Polski. Nasz dwumiesięcznik można też nabyć w wersji elektronicznej: https://eprasa.pl/rt/nad-buhom-i-narwoju,30db2f0a64 O czym piszemy w numerze 2/2026 “Nad Buhom i Narwoju”?: Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji RP.
-
Skarb. Metafora pudlaśkoji kazki
Koliś ja czuw takuju kazku, jak buw małyj. Może wona wziata z jakojiś knyżki? Ale ja jeji pererobyw na pudlaśki ład i motyw, a mojie hołownyje heroji pochodiat z naszych storuon nad Buhom i Narwoju. Tut wsie mojie słowa i nyczoho czużoho ja ne pryswojiw. A buło tak, jak w kazci: Kilka stolit´ tomu w odnomu biednomu selie, na joho kraju, żyło mołodoje małżenstwo, dobry i poradoczny lude. Czołowiek zwawsia Petro, a żuonka – Maryja. I mieli dwochlietnioho synka – Bohdana. Żyli welmy biedno, chocz buli welmy praciowyty, czesny, poradoczny na wsie storony. Petro buw czołowiek duży, wysoki, krasiwy i miew zołotyje ruki – wsio muoh zrobyty. Takaja buła i…
-
Скарб. Метафора підляської казки
Колись я чув таку казку, як був малий. Може вона взята з якоїсь книжки? Але я її переробив на підляський лад і мотив, а мої головні герої походять з наших сторін над Бугом і Нарвою. Тут всі мої слова і нічого чужого я не присвоїв. А було так, як в казці: Кілька століть тому в одному бідному селі, на його краю, жило молоде подружжя, добрі і порядні люди. Чоловік звався Петро, а жінка – Марія. І мали двохлітнього синка – Богдана. Жили вельми бідно, хоч були вельми працьовиті, чесні, порядні на всі сторони. Петро був чоловік дужий, високий, красивий і мав золоті руки – все міг зробити. Така була і…
-
Слухайте «Українське слово» 25.06.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». У програмі поговоримо про дитячий фольклор Підляшшя. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністраці.
-
18 lipca – Ukraiński Festiwal “Na Iwana, na Kupała”
18 lipca 2026 roku nad zalewem Bachmaty koło Dubicz Cerkiewnych odbędzie się największa impreza plenerowa Związku Ukraińców Podlasia Ukraiński Festiwal„Na Iwana, na Kupała” 2026 W programie imprezy zaplanowano: 1) kiermasz rękodzieła ludowego, w tym m.in. wyszywanki, ceramika, pokaz sztuki kowalstwa artystycznego i garncarstwa, 2) część koncertowa, a w niej m.in.: – korowód zespołów biorących udział w festiwalu, – obrzęd kupalski z puszczaniem wianków (poprzedzony warsztatami tradycji ukraińskich – plecenia wianków), – koncert zespołów folklorystycznych, folkowych i estradowych, Wystąpią:Szarawary (Górowo Iławieckie)Maxim & Oliczka (Białystok)Narva (Narew) Organizatorem imprezy jest Związek Ukraińców Podlasia we współpracy z Gminnym Ośrodkiem Kultury w Dubiczach Cerkiewnych. Zadanie zrealizowano ze środków Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Partner strategiczny:…
-
Ruski szlachcic na podlaskiej zagrodzie
W ciągu ostatnich dwóch-trzech wieków utrwalił się na Podlasiu stereotyp, że podział stanowy na szlachtę i chłopów był też podziałem etnicznym. A więc podlaska szlachta, bez względu na jej status majątkowy, to Polacy wyznania rzymskokatolickiego, zaś prawosławni włościanie i mieszczanie to Ukraińcy lub rzadziej Białorusini (w woj. podlaskim sprzed 1795 r. liczebność Białorusinów była na jego terenie niewielka, gdyż okolice Narewki, Gródka, Krynek czy Sokółki wchodziły wówczas w skład woj. nowogródzkiego i trockiego, więc od historycznego Podlasia oddzielała je granica pomiędzy Wielkim Księstwem Litewskim i Koroną Polską). Jeszcze i teraz wśród mieszkańców ukraińskich wsi w okolicy Bielska określenie “Szlachta” jest tożsame z terytorium zamieszkanym przez ludność polską (formy na “Szlachti”…





























