-
В «Українській думці» 30.06.2021.
Денний табір для дітей, майстер-класи ремесла, кулінарії та співу, мистецький пленер та фестиваль Фолькові зустрічі «З сільського подвір’я» – ось деякі пропозиції Гмінного осередку культури в Черемсі на канікули. Літню пропозицію осередку представить його директор Варвара Кузуб – Самосюк. Розпочалися канікули, а в понеділок розпочалась петрівка. Цей піст готує вірних до свята апостолів Петра і Павла і є найкоротшим з постів у православній церкві. Розкаже про нього о. Анатолій Токаюк з православної парафії у Воурлі. Запрошує Славомир Савчук. https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/201707
Вам також може сподобатись
Українське слово 10.11.2022
W „Ukraińskim Słowie” 10.06.2021.
Українське слово 22.09.2022
-
W serialu „Kruk” ponownie usłyszymy „Południce”
25 czerwca na kanale YouTube został udostępniony oficjalny klip do drugiego sezonu polskiego serialu kryminalnego „Kruk”, autorstwa Bartosza Chajdeckiego w wykonaniu „Południc” („Nechaj czorny woron letit ponad czas”): W kontynuacji serialu, podobnie jak w pierwszym sezonie, znowu pojawią się elementy muzyczne nawiązujące do podlaskich klimatów. Świadczy o tym już sam podtytuł drugiego sezonu: „Kruk. Czorny woron nie śpi”, a także udostępniony singiel. „Kruk” to bez wątpienia jeden z lepszych polskich seriali kryminalnych ostatnich lat. Opowiada on historię inspektora policji Adama Kruka, który wraca z Łodzi na Podlasie, miejsce swojego dzieciństwa. Tam mierzy się ze sprawą porwania chłopca, a także swoją przeszłością. Ponieważ akcja filmu dzieje się w Białymstoku i innych…
-
«Як замілованє є, то дбається»
«Jak zamiłowanie je, to dbajet´sia»Кажди з нас вміє назвати кілька сортів мeду. То продукт, якій широко використовуют. Вжe давно вважали його за натуральний антибіотик, якій зміцнює наш організм. Мід здоровійший ніж цукор. Цукру колись нe виробляли і самe мід був єдиним солодкім продуктом, якій вживали наши прeдкі. Пщолярство то було традиційнe заняттє українців, тожe на Підляшши. У каждому сeлі був пщоляр, то було важнe заняттє, бо використовували нe тільки мід, алє й віск, з якого робили свічкі, використовували в домашньому господарстві, в рeлігійних і народних ритуалах. Робити мід то нe є проста справа. Трeба виказатися вeликим знанням про годовлю пщіл, створити їм як найліпши варункі і дбати про їхній розвиток. Тeпeр мало хто вeдe…
Вам також може сподобатись
Słowo zrodzone z ojczystej ziemi
«Сную думи про Підляшшя…»
Jerzy Plewa – nominowany w konkursie „Osobowość roku”
-
,,Zafolkowana”
W minioną sobotę w Gminnym ośrodku Kultury w Czeremsze po raz kolejny odbyły się warsztaty haftu płaskiego. Uczestnicy pod okiem prowadzącej Agnieszki Jakubicz z Podlaskiego Instytutu Kultury pracowali nad fragmentem ręcznika ludowego z okolic wsi Gredele z lat 60. XX w. Agnieszka jest Twórcą marki rękodzielniczej „Zafolkowana”, której motywem przewodnim jest patrzenie na tradycję przez współczesny pryzmat. Tworzy rękodzieło inspirowane wzornictwem ludowym, oparte w większości na technice haftu. Tradycyjne motywy wplata w rzeczy użytkowe, głównie w biżuterię. Nieustannie poszukuje inspiracji do tworzenia, ponieważ przeszłość jest dla niej powodem do dumy. Warsztaty realizowane są z projektu Tradycje Pogranicza EtnoPolska 2021. Program ten jest odpowiedzią na potrzeby społeczności lokalnych i regionalnych, dla…
-
Як більщани, видовці, парцюки й інші міщани будували у Більську ратушу
Jak bilszczany, widowci, parciuki j inszi miszczany buduwały u Bilśku ratuszu Цю споруду добре знає кожний більщанин, зацікавить вона також всіх, хто потрапить у наш міський центр. Це, звісно, ратуша на колишньому ринку – не особливо велика, але гарна та оригінальна будівля у пізньобароковому стилі. Хоч і коротко, в літературі згадав її колишній більщанин Йосип Токаревич (1841-1919), русин з роду та польський політичний діяч і письменник з долі – у повісті «Pan ślepy Paweł» (події відбуваються біля 1828 року) прочитаємо: «…zdawał się robić przegląd wozów na placu przed ratuszem murowanym, zielonym, z chorągiewką żelazną na dachu, przez którą przezierała na jasny błękit nieba wycięta data 1667». Насправді на цій «хоруговці»…
-
W ,,Ukraińskim Słowie” 24.06.2021
W dzisiejszym programie ,,Ukraińskiego Słowa” na antenie prawosławnego Radia Orthodoxia będziemy rozmawiać o nauczaniu języka ukrainskiego na podlasiu. Obecnie nauka języka jako ojczystego odbywa się w trzech miejscowościach: Białymstoku, Bielsku Podlaskim oraz Czeremsze. Pierwszy punkt został stworzony w 1994r. przy Szkole Podstawowej nr 4 w Bielsku Podlaskim. W programie spotkamy się z metodykiem nauczania języka Ukraińskiego,a także nauczycielką Karoliną Chmur oraz z nauczycielką Aleksandrą Iwaniuk. “Ukraińskie Słowo” realizowane jest w ramach Związku Ukraińców Podlasia przy współpracy z Radiem Orthodoxia, dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji RP.
-
В «Українській думці» 23.06.2021.
В передачі підсумуємо минаючий шкільний рік та навчання української мови в Громадській школі святих Кирила і Методія в Білостоці. На завершення шкільного року діти з класів 1-2 школи показали виставу “Коза-дереза” і підсумували в цей спосіб минаючий навчальний рік. Як всі знаємо був він особливим і непростим, як для учнів, так й вчителів. Розкаже про це вчителька української мови і методист навчання Кароліна Хмур. В передачі довідаємось також про новий об’єкт, який в найближчому часі має повстати в скансені загороді в Козликах над Нарвою. Є тут вже вітряк, хата, клуня, конюшя і інші споруди. Незабаром в скансені може з’явитись водяний млин, який буде відтворений завдяки проєктові, якого реалізує Товариство друзів…
Вам також може сподобатись
Український перегляд 2022.01.30.
Wystawa zdjęć w Czyżach
«Українське слово» 29.12.2022.
-
Про Фєдю з Лядув, котори всьо знав. Pro Fiediu z Laduw, kotory wsio znaw
(З нарyодної паметі) Сашу Павлючука Янŷвського з Лядув зналі всí. Ще за цара його забралі в армію і то не билє-куди. Служив вŷн в Москвí, в Сємйоновскім полку, а то бив важни пŷлк. Пŷлк хоронів самого цара Міколая, так што Саши не раз пришлось биті коло імператора. Вернувшись з армії, не раз, сíвши на лавці перед своєю хатою, вŷн розказував, што там бачив. Било про што. Найчастíй Саша говорив, як то йому, простому солдатові, казалі учиті царську дочку ї́здіті на ровери. При науці вŷн мусів єї триматі, штоб не падала з того ровера, і тримав з велікою охотою. Дочка не била вже дíтьом, а і Саша не бив стари, так…
-
Dzieci z Białegostoku zaprezentowały przedstawienie po ukraińsku
W Niepublicznej Szkole Podstawowej św. św. Cyryla i Metodego w Białymstoku uczniowie klas I i II, uczący się ojczystego języka ukraińskiego, zaprezentowali przed rodzicami przedstawienie ukraińskie „Koza-dereza” (ukr. «Коза-дереза»). Sztuka podsumowywała tegoroczne zajęcia języka ukraińskiego u najmłodszych uczniów białostockiej szkoły prawosławnej.
Вам також може сподобатись
«Яким Шевченко був насправді» та інші «Реальні історії»
Думки й поезії при нагоді презентації останнього номеру «Над Бугом і Нарвою»: …сильними народи куються в нації, ідуть крізь бури в радісні походи, торують для нащадків путь.
Запрошуємо читати статтю Івана Парнікози про Дорогичин
-
В «Українській думці» 16.06.2021.
Діти молодших класів Початкової школи в Черемсі, які вивчають українську мову, відвідали Білосток та Підляський музей народної культури. Поїздка була частиною проекту “До джерел”, який проводить Союз українців Підляшшя. У музеї під відкритим небом діти пізнавали секрети роботи бджоляра та дізнавались про життя, працю та забави своїх дідів та прадідів, коли вони були ще так само дітьми. У передачі також – спогади про колишні забави та трохи про інструмент, який раніше їх супроводжував, тобто про гармошку. Dzieci z młodszych klas Szkoły Podstawowej w Czeremsze, które uczą się języka ukraińskiego, odwiedziły Białystok oraz Podlaskie Muzeum Kultury Ludowej. Wycieczka odbyła się w ramach projektu „U źródeł”, który realizuje Związek Ukraińców Podlasia. W…
