-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІ]
1 (13) січня 1890 року у надбужанському с. Костомолоти к. Кодня народився український громадський і політичний діяч Василь Дмитріюк. Свою громадську активність почав як студент медичного факультету Варшавського університету – діяч «Української громади» та першого українського хору у Варшаві. Учасник Першої світової війни як військовий лікар (з травня 1915 р. у Галичині), після Лютневої революції брав участь в українізації частин Російської імператорської армії поблизу Тернополя, у червні 1917 р. – делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду в Києві; у січні 1918 – лікар організованого Симоном Петлюрою Коша Слобідської України. З 1918 р. працював уповноваженим Міністерства здоров’я Української Народної Республіки у Бересті, відтак, під польською владою, організатор і перший голова Українського товариства…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина І]
2 січня 1932 року у с. Видово (вимова – Відово) к. Більська народився історик літератури, компаративіст Василь Білокозович, доктор філологічних наук (1972), професор надзвичайний (1978), проф. звичайний (1986) (публікації переважно польською мовою, з підписом Bazyli Białokozowicz). Працював в Інституті російської філології Варшавського університету (1957-1973), Інституті слов’янознавства Польської академії наук (1973-1992), Інституті східного слов’янознавства Вищої педагогічної школи в Ольштині, 1999 р. перетвореної на Вармінсько-Мазурський університет (1992-2002). Засновник і головний редактор академічної серії «Studia Polono-Slavica Orientalia. Acta Litteraria» (1974-1992), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975-1991). В ділянці українознавства основним досягненням була монографія «Mikołaj Janczuk 1859-1921. Podlaskie skrzyżowania tradycji słowiańskich» (Ольштин 1996) та статті, у яких пригадав життя та наукову і літературну творчість цього…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 2
W 1939 roku spokój zakłóciła wojna. Rozpoczęło się życie pod okupacją niemiecką. Gmina była w Nowym Berezowie, gdzie wójtem – ze względu na znajomość języka niemieckiego – został z przymusu Stefan Oniszczuk (s. Onufrego), który funkcję wójta pełnił również w okresie I wojny światowej. Sołtysem Kuraszewa był Jan Nikołajuk, a zastępcą Arseniusz Jakoniuk. Już jesienią 1941 roku okupacyjne władze niemieckie zaczęły zachęcać młodzież do wyjazdu na zarobki do majątków w Prusach Wschodnich. Dopiero na miejscu przekonywano się na czym ta „dobrowolna” praca polegała. Zatrudniano ich na bardzo niekorzystnych warunkach. Rozpoczęły się masowe ucieczki i władze niemieckie wprowadziły przymusowe wyjazdy na roboty. Najbardziej ucierpiała młodzież biedna, gdyż bogatsi rodzice wykupywali swoje…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 1
Wieś Kuraszewo w gm. Czyże w pow. hajnowskim powstała około 1560 roku. Sto lat temu we wsi było 133 domostw i 665 mieszkańców (patrz „NBIN” 4-5/96). Prezentowana historia wsi Kuraszewo powstała w roku 1989. Jej autorka, Nina Grygoruk, przez szereg lat bardzo aktywna działaczka społeczna, skorzystała z opowieści mieszkańców: Andrzeja Golonki, Wiery Oniszczuk, Jana Krasowskiego, Jana Misiejuka, Mikołaja Prokopiuka i Olgi Grygoruk. Dzięki temu powstał oryginalny zarys lokalnej historii. Nawet gdy pojawiają się nieścisłości, co jest rzeczą nieuniknioną, gdy podejmuje się próbę odtworzenia przeszłości opierając się o przekazy ustne, w całości powstał wartościowy obraz minionego, pozwalający ocalić fragment naszej przeszłości. Ze względu na objętość, tekst zaprezentowany zostanie w trzech częściach:…
-
Пашкуовщина – на сторожи паметі
Веліка подяка всіем пашкуовськім людьом за паметь про тих, що пропалі трагічно. По шеїсяти сімйох ліетьох одсвіжилі паметь. Поставилі табліцю з напісом про трагічне нещастє. Не пошкодовалі злотуовкі. З пропащими мало хто в селіе був зв’язани. Пропалі батькі, матеріе, дядькі, тьоти, сестри, хрищони, сусіеде. Приганулі трагедию – часть забула, часть не знає. Табліця одсвіежила паметь того часу. Табліця то задума. Тогди пропало 9 душ. На табліці пашкуовська мова, наших прадидуов. Імена люди як їх звалі. На юой сльози, на юой плач, як то виглядало. Туолько паметь остається як тогди бувало. То буде паметь того часу, що жилі тут люде. Оно вже в короткум часови мови нашої не буде. Остане запіс…
-
Українське слово 16.06.2022
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»! На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні запрошуємо на зустріч з підляським акордеоністом родом з села Клєнікі Ярославом Антиповичем. Запрошуємо послухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Mniejszość, która rośnie w siłę…
Z dr. Andrzejem Nikitorowiczem rozmawiała Ludmiła Łabowicz Rodzenie się tożsamości ukraińskiej na Podlasiu coraz częściej budzi zainteresowanie w środowiskach naukowców, głównie socjologów. Kwestię tę w swoich publikacjach poruszali m.in. prof. Włodzimierz Pawluczuk czy prof. Andrzej Sadowski z Uniwersytetu w Białymstoku, jednak gruntownie tematem tym zajął się młody białostocki socjolog dr Andrzej Nikitorowicz. Rezultatem jego zainteresowań stała się książka „Ukraińcy Podlasia. Dylematy tożsamościowe”, która ukazała się pod koniec 2014 r. Z autorem publikacji rozmawia Ludmiła Łabowicz. — Ukazała się Pana książka „Ukraińcy Podlasia — dylematy tożsamościowe”. Czego dotyczy? — Książka powstała na podstawie pracy doktorskiej „Procesy tworzenia się (konstruowania) małego narodu (kulturowego) na przykładzie mniejszości ukraińskiej w województwie podlaskim”. W latach…
-
90 років тому помер Костянтин Харлампович – народжений в Рогачах коло Милейчич історик, член Всеукраїнської академії наук
21 березня 1932 року у Києві помер Костянтин Харлампович – історик церкви і освіти в Україні та краєзнавець, академік Всеукраїнської АН. В найближчому часі, як на нашому сайті, так і в чергових друкованих числах будемо публікувати нові матеріали про Костянтина, а також інших видатних представників родини Харламповичів. (ред.) 18 серпня 1870 р. у Рогачах коло Милейчич (тоді Берестейського пов. Гродненської губ.) у сім’ї місцевого священика народився історик Костянтин Харлампович, автор близько 250 праць, переважно з історії Православної церкви та освіти. Закінчив духовне училище та Литовську духовну семінарію у Вільні, відтак Петербурзьку духовну академію (1894). Направлений працювати у Казанській духовній семінарії, де від 1895 р. викладав латину, потім цивільну історію (від…
-
1932 – 2022: Przed 90 laty zmarł Konstanty Charłampowicz – historyk Cerkwi i oświaty rodem ze wsi Rohaczi (Rogacze)
21 marca 2022 roku mija kolejna rocznica śmierci historyka, członka Wszechukraińskiej Akademii Nauk Konstantego Charłampowicza (1870-1932), którego szlak życiowy rozpoczął się w podlaskich Rohaczach, w rodzinie miejscowego proboszcza Wasyla Charłampowicza. Rodzina Charłampowiczów była dość liczna – w „Над Бугом і Нарвою” pisaliśmy m.in. o autorze zdjęć dokumentujących kulturę etnicznie ukraińskiej ludności dawnego pow. brzeskiego – Stepanie Charłampowiczu, zaś kolejny brat Konstantego – Paweł też miał zasługi dla nauki, m.in. jako inicjator stworzenia Muzeum Krajoznawczego w Perwomajsku nad Bohem (północna część obwodu mikołajowskiego, a więc blisko do miejsc, gdzie obecnie toczy się walka z rosyjskim najeźdźcą). Niebawem opublikujemy kolejne materiały o rodzinie Charłampowiczów – zawrówno na stronie internetowej, jak i w…
