-
Нові архівні статті на сайті Союзу українців Підляшшя
2026 р. продовжується реалізація проєкту «Поточне функціонування Інтернет-порталу Союзу українців Підляшшя». У його рамках на сайті СУП з’являються нові статті в закладці «Про Підляшшя» – в українському варіанті: https://zup.org.pl/uk/category/propidlyashshya та «Podlasiana» – у польському: zup.org.pl/category/podlasiana/ Це різного роду тексти з категорій «Історія», «Мова», «Фольклор» та «Тотожність», а також окремі книжки, поетичні збірки тощо, часто малодоступні та маловідомі ширшому колу читачів. Окрім того на сайті Союзу в 2026 р. з’являються нові фотографічні галереї зі знімками, починаючи з 1940-х років, які віддзеркалюють процеси українського національного відродження на Підляшші у ХХ і ХІХ століттях. Останній текст, який з’явивася на сайті – це унікальний машинопис Івана Ігнатюка “Тексти народних пісень з Підляшшя” ” – з…
-
Найкращий курс мов світу, також української. Розмова з Пшемиславом Вєжбовським
З кінця листопада 2014 р. у рамках «Білостоцької мовної кав’ярні» в столиці воєводства відбуваються зустрічі за українським столиком – усі, які хочуть розвивати знання української мови або просто познайомитися з новими людьми та порозмовляти з ними українською – можуть у кожний другий понеділок навідати кав’ярню «Грам офф он» у Білостоці. Розмова з одним із ініціаторів проекту, Пшемиславом Вєжбовським, народженим у Влощові у Свєнтокшиському воєводстві, молодим білостоцьким есперантистом, головою організації «Білостоцьке товариство есперантистів». Людмила Лабович: Як зародилася думка, щоб заснувати «Білостоцьку мовну кав’ярню»? Пшемислав Вєжбовський: Це була ідея нашого волонтера, який приїхав до білостоцької організації есперантистів у 2009 р. Він з Франції, з Тулузи, де така мовна кав’ярня добре працювала. Це…
-
Skarb. Metafora pudlaśkoji kazki
Koliś ja czuw takuju kazku, jak buw małyj. Może wona wziata z jakojiś knyżki? Ale ja jeji pererobyw na pudlaśki ład i motyw, a mojie hołownyje heroji pochodiat z naszych storuon nad Buhom i Narwoju. Tut wsie mojie słowa i nyczoho czużoho ja ne pryswojiw. A buło tak, jak w kazci: Kilka stolit´ tomu w odnomu biednomu selie, na joho kraju, żyło mołodoje małżenstwo, dobry i poradoczny lude. Czołowiek zwawsia Petro, a żuonka – Maryja. I mieli dwochlietnioho synka – Bohdana. Żyli welmy biedno, chocz buli welmy praciowyty, czesny, poradoczny na wsie storony. Petro buw czołowiek duży, wysoki, krasiwy i miew zołotyje ruki – wsio muoh zrobyty. Takaja buła i…
-
Скарб. Метафора підляської казки
Колись я чув таку казку, як був малий. Може вона взята з якоїсь книжки? Але я її переробив на підляський лад і мотив, а мої головні герої походять з наших сторін над Бугом і Нарвою. Тут всі мої слова і нічого чужого я не присвоїв. А було так, як в казці: Кілька століть тому в одному бідному селі, на його краю, жило молоде подружжя, добрі і порядні люди. Чоловік звався Петро, а жінка – Марія. І мали двохлітнього синка – Богдана. Жили вельми бідно, хоч були вельми працьовиті, чесні, порядні на всі сторони. Петро був чоловік дужий, високий, красивий і мав золоті руки – все міг зробити. Така була і…
-
Відбувся бенефіс Юрія Гаврилюка
Це була нагода вшанувати виняткову постять національного українського відродження на Підляшші – особу, яка з початку 80-х рр. ХХ ст. бере активну участь у процесах будування української нації серед православних україномовних підляшан. Йдеться про Юрія Гаврилюка – українського історика, письменника, публіциста, головного редактора Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та фотомитця з Підляшшя. 26 квітня 2026 р. у Міській публічній бібліотеці в Більську відбувся бенефіс визначного підляшанина. У програмі зустрічі були: доповідь д-ра Григорія Купріяновича «Юрій Гаврилюк – український історик, письменник, публіцист, редактор та фотомитець з Підляшшя»; декламація творів Юрія Гаврилюка у виконанні друзів, родичів та просто шанувальників різноманітної творчості автора; лекція д-р габ. Дороти Місіюк, професор Університету в…
-
Weliki puost i Welikdeń
Weliki puost maje nediel siem i treba było postiti ludiam wsiem horoch kaszu hreczanu waryli i olijom lnianym sobie krasili Lon siejali praczom obiwali do miesta do oliejnika nosili na oliej miniali w stupi proso towkli oczyszczali i tak na cieły puost pryhotowlali Kartofel nawarat natowkut i kartoflanikuw w peczye napekut i osuszki z kartofel cibuloju posypali iz apetitom wsie chutko rozbirali W perszy dnie posta naczynajet’sia służytiś po połudnju w dwa czasa lude do cerkwy spiszajut i molitwu swoju powtorajut dzwony do cerkwy ludi sklikajut a piewczy żałosno spiwajut W cerkwi biełe obłaczenije skidajut a na prystuoł i nałojczyki na czorne miniajut powinno w cerkwi ticho byti bo puost…
-
Слухайте «Українське слово» 26.02.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». У програмі ми зустрінемося з волонтерами, які допомагають воюючим на фронті, готуючи маскувальні сітки. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Paweł Charłampowicz – muzealnik i badacz starożytności Południowej Ukrainy
Zanim nawiązaliśmy kontakt z Olgą Fotinicz, nazwisko Charłampowiczów na łamach naszego pisma pojawiało się wielokrotnie, jednak bohaterami publikacji byli Konstanty lub Stefan. Okazuje się, że znaczącą postacią był też Paweł. Więcej wiadomości o nim udało się znaleźć dopiero teraz, gdy pojawiły się poświęcone dziejom muzealnictwa w Ukrainie artykuły Anny Janenko (Анна Яненко), która wykorzystała informacje z archiwów kijowskich (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України oraz Науковий архів Інституту археології НАН України). Paweł Charłampowicz urodził się 4 lutego 1884 roku i po ukończeniu Uniwersytetu Warszawskiego (wydział prawniczy) podjął w 1913 roku pracę w sferze muzealnej. W 1921 roku, a więc po zwycięstwie bolszewizmu i utworzeniu Białoruskiej SRR, przebywał w Mińsku,…
-
Слухайте «Українське слово» 05.02.2026.
Hа YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього тижня ми зусрінемося з Наталією Тюнягіною з Гайнівки, робом з-під Херсону, яка розповість про Клуб активних мам у Гайнівці. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Етнографічна спадщина фотографа Степана Харламповича
7 січня 1839 року на засіданні Французької академії наук було повідомлено про розроблений французьким художником і винахідником Луї Жаком Манде Дагером, на основі дослідів Жозефа Нісефора Ньєпса, перший практично придатний спосіб отримання стійкого в часі зображення, сформованого об’єктивом камери-обскури. Цей винахід увійшов в історію під назвою дагеротипія. Два місяці і сім днів пізніше –14 березня 1839 р. – знаменитий англійський астроном Джон Фредерик Вільям Гершель запропонував термін «фотографія» – від грецького φώς (φωτός) – світло та γράφω – пишу. Величезний винахід людства розпочав відлік часу своєї історії, одночасно з цим документально зберігаючи саму історію для майбутніх поколінь. Дії, факти, особи і багато іншого потрапило за 170 років в об’єктиви фотокамер…





























