-
Publikacje “Nad Buhom i Narwoju” w Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku
W Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku jest dostępny do kupienia ostatni – czwarty w 2024 roku numer Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju”. Ponadto można tam nabyć publikacje wydane przez redakcję naszego dwumiesięcznika. Są to wydane dzięki wsparciu Ambasady Ukrainy w RP: Są też również dostępne starsze numery “Nad Buhom i Narwoju”. Zapraszamy do odwiedzania Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku i kupowania nie tylko naszych wydawnictw, ale też innych publikacji, które są tam dostępne. ***** Ukraińskie Pismo Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
«Над Бугом і Нарвою» з медаллю «Сторож пам’яті»
Редакція часопису українців Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» отримала нещодавно виняткову нагороду. Це медаль «Сторож Пам’яті», яку признало Українське історичне товариство у Польщі. Нагорода є визнанням заслуг на ниві відродження і збереження історичної пам’яті про Рідні Землі українців у Польщі. Вручення відбулось 14 вересня 2024 р. у Народному домі в Перемишлі під час наукової конференції «Українці та їхні сусіди протягом віків століть: політика, економіка, релігія, культура та побут», якої організатором було Українське історичне товариство. Від імені двомісячника медаль прийняв головний редактор «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк. Про цю нагороду можете слухати в «Українській думці» на хвилях Радіо Білосток: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/242904 Від імені нашого часопису сердечно дякуємо за таке престижне вирізнення! фото: Ярослав Вуйцик, Славомир Савчук
-
Nad Buhom i Narwoju” w Kolporterze
Nr 4/2024 Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” od dziś można kupić w wybranych punktach sieci Kolporter w całej Polsce. Zapraszamy do kupowania i czytania. Ponadto nasze czasopismo jest dostępne w e-prasie: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 2
Совіети в Збучие До Вуорлі до школи ходів правє до самої вуйни. У 1939 рокові міев іті до заводуовкі, но вуйна наскочила і вже нігде не пушов. У Збучие ждалі вельмі совіетув. Казалі – то своїе люде, своя мова. Бо ще за стареї Пуольщи поробілі такії самодєлкі радіва на слухавкі і слухалі, як там вони співалі, пісніе якії хороши билі! Тато муой то наветь поїехав до Біельська обачиті – бо то ж руські ідут. Вернувся і каже: «Одін в куфайці, другі в шинелі, треті у ватуовці. Одна ґранатова, друга зельона… Ніе, то не вуойсько». Як пришлі совіети, то в Збучие їм браму зробілі. Устречалі. Не помню хто то каже: «От,…
-
Z rozkazuw Wasila Maksymjuka. Jak koliś u Zbuczye żyłoś, cz. 2
Sоwіеty w Zbuczyе Dо Wuоrli dо szkоły chоdіw prаwie dо sаmоji wujny. U 1939 rоkоwі mіеw іtі dо zаwоduоwkі, nо wujnа nаskоczyłа і wżе nіhdе nе puszоw. U Zbuczyе żdаli wеlmі sоwіеtuw. Kаzаli – tо swоjiе ludе, swoja mоwа. Bо szczе zа stаrеji Puоlszczy pоrоbіli tаkіji sаmоdiełkі rаdіwа nа słuchаwkі і słuchаli, jak tаm wоny spіwаli, pіsnіе jakіji chоrоszy byli! Tаtо muоj tо nаwеt’ pоjiеchаw dо Bіеlśkа оbаczytі – bо tо ż ruśkі іdut. Wеrnuwsia і kаżе: «Оdіn w kufаjcі, druhі w szynеli, trеtі u wаtuоwcі. Оdnа grаnаtоwа, druhа zеlоnа… Nіе, tо nе wuоjśkо». Jak pryszli sоwіеty, tо w Zbuczyе jim brаmu zrоbіli. Ustrеczаli. Nе pоmniu chtо tо kаżе: «Оt, my…
-
Відзначення 20-ліття Товариства Спадщина Підляшшя
У суботу і неділю 14-15 вересня 2024 р. у Пухлах у ґміні Нарва проходили заходи пов’язані з 20-літтям Товариства Спадщина Підляшшя. У програмі відзначень були численні пропозиції: майстер-класи, виставки, концерт і танцювальна забава. 14 вересня відбулися майстер-класи виконування макаток. Повела їх народна майстиря Анна Гуральчук з Дубна у ґм. Ботьки. Під час врочистого початку відзначень д-р Мирослав Степанюк розповів про заходи Товариства Спадщина Підляшшя за останніх 20 років. У клуні в осередку організації у Пухлах зібралися прихильники діяльності товариства. Після презентації у клуні відбулося відкриття двох виставок: На завершеня першого дня відбувся концерт українського гурту Родина з Дуб’яжина. У неділю 15 вересня відбулися: сплав байдарками, трав’яні майстер-класи з Агнешкою Примакою, майстер-клси творення…
-
4/2024 “Nad Buhom i Narwoju” w e-prasie
Ostatni numer Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” jest do kupienia w wersji elektronicznej. Zapraszamy do czytania: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju W następnym tygodniu nr 4 naszego dwumiesięcznika pojawi się w sieci Kolporter w całej Polsce. Kiedy dokładnie – będziemy Państwa informować. Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
Слухайте “Українське слово” 12.09.2024.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово». У сьогоднішній програмі Славомир Савчук запросить на “Джерела – українські традиції і трансформації”, які відбудуться 28 вересня в Черемсі, та Андрій Давидюк розповість про галерею фотографій і документів Союзу українців Підляшшя. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Уже невдовзі – №4/2024 “Над Бугом і Нарвою”
Уже невдовзі вийде друком №4/2024 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Нові теми, нові прізвища серед авторів. Буде про останні події, трохи історії, дещо про пам’ятки нашої спадщини, передусім про віднайдений іконостас у Новому Березові, та тексти по-свойому – значиться підляською українською говіркою. Про що прочитаєте в НБіН – будемо скоро писати на нашому Інтернет-сайті. Будемо також інформувати, коли і де можна придбати №4/2024 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 1
Ідут ліета, міняється свіет, а разом і з тим наше село. Люді, котори помнят «бєженство», практично вже й не осталося, штораз хучией одиходят тоже тиї, што роділіся «за старої Пуольщи». Ще троху і їх тоже не буде, а разом з їмі пропаде часть нашого мінулого – паметь про колісні звичаї, пісніе, алє тоже про свіет, которого не знаємо – міжвоєнни рокі і вуйну. Пока ще час, варто присіесті часом коло своїх батькуов, дідуов, або й прадідув, се живут, і розпитаті про давніейше. Саме з такіх розмов, якії кілька ліет веду із своїм діедом – народжаним чуть не 95 ліет тому в Збучові Васільом Максим’юком (по-гулічному – Вішнєвськім), вишла сіета гісторія.…