-
Промоція монографії Юрія Плеви “Збуч, Раковічи – спогад минулого”
У неділю 19 січня 2025 р. у сільській світлиці в Чижах відбулася промоція монографії Юрія Плеви “Збуч, Раковічи – спогад минулого” („Zbucz, Rakowicze – wspomnienie przeszłości”). Це вже п’ята публікація Юрія Плеви, присвячена селам у ґміні Чижі, але шоста сфінансована Ґміною. Автором шостої, про село Кленики, є Іван Лобузинський. Досі дякуючи коштам ґміни Чижі вдалося вже описати аж 12 місцевостей. А саме так було на зустрічі в Чижах – дивіться на фотографіях:
-
Jak u Pana Boga za Bugiem
Kto uważniej przyjrzał się winiecie, zauważył, że wyszło już 150 numerów pisma o Ukraińcach nad Bugiem i Narwią (o tych znad innych rzek także nie milczeliśmy). Zrobiony więc został przysłowiowy kawał roboty, ale świętować przy grillu nie ma jak, pisać też ciężko – ręce grabieją, bo chociaż po dość mroźnej zimie zgodnie z regulaminem przyszła wiosna, ale po krótkim ociepleniu i ona zaczęła ziębić, a miejscami nawet mocno śnieżyć. Wprawdzie w naszej bielskiej okolicy welikodnich pisanok śniegiem nie zasypało, ale kiedy za oknem chmarno j zołowato, to do radosnego i twórczego nastroju daleko… Jednak zanim nastały kwietniowe chłody, 22 marca 2017 r. minęło 25 lat od utworzenia Związku Ukraińców Podlasia. Dlatego…
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 3
У руськум вуойську Як куончилась вуйна, старих воякуов то вже демобілізовалі, одсилалі додому. А я мусів остатіся у вуойську. У мене била шиніель правє нова, то одін солдат каже: «Я додому їеду, мніе одьожи нада, а ти здєсь будеш, то тобіе зміняют. Дай мніе шиніель». То я йому оддав. Куончилася вуйна, то давай вуйська їездіті по сьолах і молотіті немолочане збуоже. А ми самоходамі возілі його на станцію. Як всьо очистілі, далі нам розпораженіє, коб забіратіся стамтуоль, бо той терен займає Пуольща. Забралі нас і вивезлі пуд Кінінсберг [тепер Калінінград – Л.В.] до города Інстербурга [Черняховськ – Л.В.]. І вже там бив пока аж мене демобілізовалі, звольнілі. А там же…
-
Z rozkazuw Wasila Maksymjuka. Jak koliś u Zbuczye żyłoś, cz. 3
U ruśkum wuojśku Jak kuоnczyłaś wujnа, stаrych wоjakuоw tо wżе dеmоbіlizоwаli, оdsyłali dоdоmu. А ja musіw оstаtіsia u wuоjśku. U mеnе była szynіеl prаwie nоwа, tо оdіn sоłdаt kаżе: «Ja dоdоmu jiеdu, mnіе оdiоży nаdа, а ty zdieś budеsz, tо tоbіе zmіniajut. Dаj mnіе szynіеl». Tо ja jоmu оddаw. Kuоnczyłasia wujnа, tо dаwаj wujśkа jiеzdіtі pо siołach і mоłotіti nеmоłoczаnе zbuоżе. А my sаmоchоdаmі wоzіli jоhо nа stаncіju. Jak wsio оczystіli, dаli nаm rоzpоrаżеnіje, kоb zаbіrаtіsia stаmtuоl, bо tоj tеrеn zаjmаje Puоlszczа. Zаbrаli nаs і wywеzli pud Kіnіnsbеrh [tеpеr Kаlinіngrаd – L.W.] dо hоrоdа Іnstеrburhа [Czеrniachоwsk – L.W.]. І wżе tаm byw pоkа аż mеnе dеmоbіlizоwаli, zwоlnіli. А tаm żе…
-
Про що пишемо в №4/2024 “Над Бугом і Нарвою”
Вийшов друком четвертий за 2024 рік номер українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Головною його темою є сенсаційна знахідка – 20 фрагментів іконостасу ймовірно з 17 століття, який був віднайдений на горі філіяльної церкви Івана Богослова у Новому Березові. Окрім того у двомісячнику читайте про біжучі події у житті української громади. Як завжди багато місця присвячено народним традиціям та минулому регіону. Детальну інформацію про зміст номера знайдете тут: “Над Бугом і Нарвою” можна купити в електронному варіанті: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju а також у пунктах мережі Кольпортер у цілій Польщі та в Центрі православної культури в Білостоці. Запрошуємо купляти і читати. ***** Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
«Над Бугом і Нарвою» з медаллю «Сторож пам’яті»
Редакція часопису українців Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» отримала нещодавно виняткову нагороду. Це медаль «Сторож Пам’яті», яку признало Українське історичне товариство у Польщі. Нагорода є визнанням заслуг на ниві відродження і збереження історичної пам’яті про Рідні Землі українців у Польщі. Вручення відбулось 14 вересня 2024 р. у Народному домі в Перемишлі під час наукової конференції «Українці та їхні сусіди протягом віків століть: політика, економіка, релігія, культура та побут», якої організатором було Українське історичне товариство. Від імені двомісячника медаль прийняв головний редактор «Над Бугом і Нарвою» Юрій Гаврилюк. Про цю нагороду можете слухати в «Українській думці» на хвилях Радіо Білосток: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/242904 Від імені нашого часопису сердечно дякуємо за таке престижне вирізнення! фото: Ярослав Вуйцик, Славомир Савчук
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 2
Совіети в Збучие До Вуорлі до школи ходів правє до самої вуйни. У 1939 рокові міев іті до заводуовкі, но вуйна наскочила і вже нігде не пушов. У Збучие ждалі вельмі совіетув. Казалі – то своїе люде, своя мова. Бо ще за стареї Пуольщи поробілі такії самодєлкі радіва на слухавкі і слухалі, як там вони співалі, пісніе якії хороши билі! Тато муой то наветь поїехав до Біельська обачиті – бо то ж руські ідут. Вернувся і каже: «Одін в куфайці, другі в шинелі, треті у ватуовці. Одна ґранатова, друга зельона… Ніе, то не вуойсько». Як пришлі совіети, то в Збучие їм браму зробілі. Устречалі. Не помню хто то каже: «От,…
-
Z rozkazuw Wasila Maksymjuka. Jak koliś u Zbuczye żyłoś, cz. 2
Sоwіеty w Zbuczyе Dо Wuоrli dо szkоły chоdіw prаwie dо sаmоji wujny. U 1939 rоkоwі mіеw іtі dо zаwоduоwkі, nо wujnа nаskоczyłа і wżе nіhdе nе puszоw. U Zbuczyе żdаli wеlmі sоwіеtuw. Kаzаli – tо swоjiе ludе, swoja mоwа. Bо szczе zа stаrеji Puоlszczy pоrоbіli tаkіji sаmоdiełkі rаdіwа nа słuchаwkі і słuchаli, jak tаm wоny spіwаli, pіsnіе jakіji chоrоszy byli! Tаtо muоj tо nаwеt’ pоjiеchаw dо Bіеlśkа оbаczytі – bо tо ż ruśkі іdut. Wеrnuwsia і kаżе: «Оdіn w kufаjcі, druhі w szynеli, trеtі u wаtuоwcі. Оdnа grаnаtоwа, druhа zеlоnа… Nіе, tо nе wuоjśkо». Jak pryszli sоwіеty, tо w Zbuczyе jim brаmu zrоbіli. Ustrеczаli. Nе pоmniu chtо tо kаżе: «Оt, my…
-
Слухайте “Українське слово” 12.09.2024.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово». У сьогоднішній програмі Славомир Савчук запросить на “Джерела – українські традиції і трансформації”, які відбудуться 28 вересня в Черемсі, та Андрій Давидюк розповість про галерею фотографій і документів Союзу українців Підляшшя. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 1
Ідут ліета, міняється свіет, а разом і з тим наше село. Люді, котори помнят «бєженство», практично вже й не осталося, штораз хучией одиходят тоже тиї, што роділіся «за старої Пуольщи». Ще троху і їх тоже не буде, а разом з їмі пропаде часть нашого мінулого – паметь про колісні звичаї, пісніе, алє тоже про свіет, которого не знаємо – міжвоєнни рокі і вуйну. Пока ще час, варто присіесті часом коло своїх батькуов, дідуов, або й прадідув, се живут, і розпитаті про давніейше. Саме з такіх розмов, якії кілька ліет веду із своїм діедом – народжаним чуть не 95 ліет тому в Збучові Васільом Максим’юком (по-гулічному – Вішнєвськім), вишла сіета гісторія.…
Вам також може сподобатись
Українське слово 29.02.2024.
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Дивіться “Український перегляд” 02.02.2025.
