Dubiny to wieś z tradycjami historycznymi, jedna z najstarszych na zachodnim skraju Puszczy Białowieskiej. Przy będącej jej osią szosie z Hajnówki do Białegostoku stoi murowana cerkiew parafialna p.w. Zaśnięcia Matki Bożej, którą wzniesiono w 1872 roku. Na terenie parafii są jeszcze dwie kaplice cmentarne – św. Eliasza z 1975 roku i św. Tomaszaz 1897 roku oraz cerkiew św. św. Braci Machabeuszówz1848 roku, położona w uroczysku „Krynoczka” w Puszczy Białowieskiej. Jest tu także stary, nieczynny od kilkudziesięciu lat cmentarz prawosławny. Nowy cmentarz znaleźć łatwo, gdyż usytuowany jest przy szosie na północnym skraju wsi (od strony Nowosadów). Aby trafić na stary, trzeba skręcić przed cerkwią w lewo (jadąc od Hajnówki) w boczną…

Нинішня російська агресія історикові навіює паралелі з минулим. У дослідника подій ХІХ – початку ХХ ст. виринає низка міркувань. Вони пов’язані передусім з війною Росії за уми українців. Військові дії Лівобережної Козаччини, останнім актом якої була участь гетьмана Мазепи у шведсько-російській війні, відійшли в небуття. ХІХ ст. – час ідейної боротьби української визвольної акції з російською імперською асиміляційною ідеєю, а саме ідеєю російської нації (самодержавство, православ’я і народність), яка була висловлена у 1830-му міністром освіти Сергієм Уваровим. Через слабкість самостійницької інтелектуальної традиції лідери українського руху зробили ставку на федеративне відсторонення від імперії як перший етап боротьби за самостійність. У ХVІІІ ст. були програні бої за Козацьку державу. З сателіта Московії,…

Pamięć ludzka sięga nie tak znowuż daleko – najdalsze nasze „wspomnienie” to relacje o wydarzeniach sprzed kilkudziesięciu lat przekazywane przez dziadów-pradziadów. Aby stworzyć sobie obraz odleglejszej przeszłości musimy posiłkować się przekazem pisanym, a często i wyobraźnią. W owym mroku dalekiej przeszłości giną też dzieje naszego regionu i poszczególnych jego miejscowości. Próbą rzucenia światła na minione wieki jest kronika parafii żerczyckiej, którą zaczął spisywać o. Eugeniusz Pańko, jej proboszcz w latach 1935-1989. Kronika ta zaczęła powstawać w czasach szczególnych – w miesiąc po tym, jak 22 lipca 1944 roku w czasie działań wojennych spłonęła parafialna cerkiew św. Dymitra Sołuńskiego, a wraz z nią parafialne archiwum. Ale przeszłość nie ginie – pozostaje…

Мандрівка по Підляшші це не тільки нагода, для захоплень його природою і зустрічей з жителями цього регіону, але і змога відшукати призабуті пам’ятки його української старовини. Однією з таких знахідок стала надмогильна плита з сірого граніту, з XVI чи може навіть XV ст., яка лежить сьогодні перед входом до церкви в Телятичах, приблизно 25 кілометрів на схід від Сім’ятичів. Відчитання напису на цій пам’ятці показалось дуже простим, не дало однак змоги докладного окреслення часу її створення. Крім цього, за свідченням настоятеля місцевої парафії, плита давніше знаходилась в недалекому селі Піщатка. Зложений всього з восьми слів напис сповіщає: «ТУТ ЛЄЖИТЬ ПАН ФЄОДОР МАСКЄВИЧЬ, ЗЯТЬ ПАНА ТУРОВ». Відсутність будь-якої дати не дає…

Аналізуючи текст кириличного напису на крейдяному камені, віднайденому в Холмі та його змісту, автор стверджує, що Холм заснований давніше, ніж про це згадує Галицько-Волинський літопис, і був одним з пунктів шляху з варяг у греки, який проходив Віслою, Бугом, волоком на Прип’ять і Дніпро. Крейдяна грамота з Холма До питання про дату заснування Холма У середині 1990-х років при проведенні інженерно-ремонтних робіт, пов’язаних з мережею водопостачання колишнього єпископського будинку на Гірці в Холмі, віднайшли надзвичайно цікавий артефакт. На глибині коло 5 м в розкопі між дзвіницею і єпископським палацом виявили крейдяну брилу, вкриту кириличним написом. На щастя, робітники, які проводили ремонтні роботи, звернули увагу на знахідку і цей камінь попав…

Wiedzę naukową od potocznej odróżnia to, że pierwsza powstaje poprzez ustalanie faktów i powiązań między nimi, druga zaś bardzo często opiera się na domysłach, a nawet umyślnych falsyfikacjach. Podsumowaniem naukowej wiedzy o pochodzeniu i znaczeniu słowa ‘Podlasie’ jest chociażby hasło w wydanym przez Polską Akademię Nauk „Słowniku starożytności słowiańskich” (t. 4, Wrocław 1970), gdzie stwierdza się, że nazwa ta, „pierwotnie Podlasze, rus. Подляше, подляшски, łac. Podlachia, oznacza ziemie położone w sąsiedztwie Lachów (tu = Polaków)”, przy czym pojawia się „dopiero na przełomie XV i XVI w., najpierw w źródłach litewskich pisanych po rusku (1495 i 1513 r.), a następnie, początkowo rzadko, w źródłach polskich (od 1517). W powszechne użycie wchodzi…