-
Rusko-ukraińskie inicjatywy podczas wyborów samorządowych w 1990 roku
Rusko-Ukraiński Komitet Wyborczy miasta Bielsk Podlaski — Rusko-Ukraiński Komitet Wyborczy gminy Bielsk Podlaski — Rusko-Ukraiński Komitet Obywatelski gminy Orla — Komitet Obywatelski Rusinów gminy Milejczyce — Komitet Wyborczy Mniejszości Narodowych gminy Boćki — Komitet Wyborczy Mniejszości Narodowych gminy Czeremcha — Koalicyjny Komitet Wyborczy w Białymstoku Jeszcze nie przebrzmiały echa czerwcowych wyborów parlamentarnych, a już powoli zbliżały się kolejne, zapowiedziane na maj 1990 r. wybory do samorządu terytorialnego. Te zbliżające się kolejne wybory były także obiektem dyskusji podczas odbywającego się 23 września 1989 r. w Bielsku Podlaskim powyborczego spotkania Podlaskiego Komitetu Wyborczego z udziałem posła Eugeniusza Czykwina258. Dlatego też rozwiązany po wyborach parlamentarnych 1989 r. Podlaski Komitet Wyborczy został z inicjatywy…
-
Як більщани, видовці, парцюки й інші міщани будували у Більську ратушу
Jak bilszczany, widowci, parciuki j inszi miszczany buduwały u Bilśku ratuszu Цю споруду добре знає кожний більщанин, зацікавить вона також всіх, хто потрапить у наш міський центр. Це, звісно, ратуша на колишньому ринку – не особливо велика, але гарна та оригінальна будівля у пізньобароковому стилі. Хоч і коротко, в літературі згадав її колишній більщанин Йосип Токаревич (1841-1919), русин з роду та польський політичний діяч і письменник з долі – у повісті «Pan ślepy Paweł» (події відбуваються біля 1828 року) прочитаємо: «…zdawał się robić przegląd wozów na placu przed ratuszem murowanym, zielonym, z chorągiewką żelazną na dachu, przez którą przezierała na jasny błękit nieba wycięta data 1667». Насправді на цій «хоруговці»…
-
Про Фєдю з Лядув, котори всьо знав. Pro Fiediu z Laduw, kotory wsio znaw
(З нарyодної паметі) Сашу Павлючука Янŷвського з Лядув зналі всí. Ще за цара його забралі в армію і то не билє-куди. Служив вŷн в Москвí, в Сємйоновскім полку, а то бив важни пŷлк. Пŷлк хоронів самого цара Міколая, так што Саши не раз пришлось биті коло імператора. Вернувшись з армії, не раз, сíвши на лавці перед своєю хатою, вŷн розказував, што там бачив. Било про што. Найчастíй Саша говорив, як то йому, простому солдатові, казалі учиті царську дочку ї́здіті на ровери. При науці вŷн мусів єї триматі, штоб не падала з того ровера, і тримав з велікою охотою. Дочка не била вже дíтьом, а і Саша не бив стари, так…
-
Кŷйлувська капліця
Колі в якомусь селí є церква, то зразу бŷльш про тоє село говориться, лічиться його лíпшим, а і людям з того села лєпі, бо не треба їм до церкви далєко ходіті. Так думалі трохі бŷльш як сто лíт тому в Кŷйлах, де все жив руські православни народ. Село є невельмі велікє, а і немалоє. Колі в 1897 році царські власті зробілі спіс, вийшло, што в Кŷйлах в 78 хатах жило тогди 526 чоловíк. Всí вони билі православни і билі припісани до парафії в Чижах, а то било доволі далєко, десь з п’ять кільометрув. Кŷйлувцям хотíлось мíті свою церкву або хоч капліцю. На початку XX вíку за казьонни гроши поставілі в…
-
„Miasta Ruskie” i „Miasta Lackie”
Szkic o miejskich dziejach Podlasia w XV-XVII wieku Ważne znaczenie w dziejach naszego regionu ma proces powstawania w XV i XVII w. miast, czyli osiedli posiadających odrębne prawa, zwane prawami miejskimi (niektóre z nich prawa te później utraciły). Większość współczesnych miast na zamieszkanym przez ludność ukraińską terytorium Podlasia powstała z osad przygrodowych, ich metryka sięga więc co najmniej XI-XII w. W ten sposób z ruskich podgrodzi rozwinęły się największe nowożytne miasta – Drohiczyn, gdzie obok grodu i podgrodzia rozwinął się ośrodek handlowy i rzemieślniczy obejmujący kilka osad, oraz Bielsk i Mielnik. Ludność zamieszkująca osady wokół wymienionych grodów, podobnie jak i okoliczna ludność wiejska, była ruska. Od wsi osady te różniły…
-
Нашому часопису – 30 років!
Уже 30 років виходить друком Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Це головний та водночас єдиний часопис українського середовища Підляшшя та один із помітніших журналів українців, видаваний у Польщі. З 1999 року «Над Бугом і Нарвою» можна читати по Інтернету. У цьому році, з нагоди ювілею 30-річчя, починає діяти новий Інтернет-сайт часопису. Знайдете на ньому статті, друковані упродовж 30 років існування журналу, які – маємо надію – будуть Вам цікавими. Сердечно запрошуємо заходити і читати!