-
Підляський відділ Об’єднання українців у Польщі — 1990 – 1992 — Podlaski Oddział Związku Ukraińców w Polsce
30 років тому у Більську був заснований Союз українців Підляшшя, якого виникнення попередило утворення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі — пригадуємо ці події. 30 lat temu w Bielsku został założony Związek Ukraińców Podlasia, którego powstanie było poprzedzone utworzeniem Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce — przypominamy tamte wydarzenia. Konferencja założycielska Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину Василь Симоненко Те słowa ukraińskiego poety Wasyla Symonenki mogłyby być znakomitym mottem dla przeprowadzonej 23 grudnia 1990 r. Konferencji Założycielskiej Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce. To właśnie troska o stan i perspektywy ojczystej kultury, języka i wiary przodków zgromadziła w budynku…
-
Wojszki – wieś nad Narwią
Wojszki powstały prawdopodobnie w końcu XV wieku. W latach siedemdziesiątych XVI wieku wieś należała do majątku z folwarkiem w Stołowaczu (położonym około 10 km od Wojszek), który był królewszczyzną (ówczesna własność państwowa). W tym czasie nazwa wsi brzmiała nie Wojszki, lecz Wojśni. Wieś wchodziła w skład wójtostwa antonowickiego, którego siedzibą były Antonowicze (teraźniejsze Ryboły). Obecna nazwa datuje się zapisem z 1562 roku i pochodzi prawdopodobnie od imienia „Wojsław – woin sławny”. W latach siedemdziesiątych XIX wieku, po zniesieniu pańszczyzny, komisja carska, która była powołana do prowadzenia prac związanych z pomiarem i nadawaniem gruntu chłopom, stwierdziła, że w Wojszkach nie wystarcza odpowiedniej ilości ziemi. Sześciu rodzinom chłopskim zaproponowano przeniesienie się do…
-
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну Січень 2014 року став в Україні місяцем початку буремних подій, через що мало помічено ще один ювілей – 175-річчя від дня народження автора слів національного гимну Павла Чубинського. Але поки ювілейний рік ще триває, згадаймо і його незлим, тихим словом – тому, що це свого роду прелюдія перед випадаючим на 2015 рік двохсотріччям від дня народження автора музики українського славня Михайла Вербицького, як і тому, що досліджуючи українську народну культуру П. Чубинський навідувався також у холмські й підляські села та міста. * * * Що Надсяння це рідний край Михайла Вербицького, автора музики нашого…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина IV]
20 лютого 1926 р. у Кліщелях народився Євген Конахович, псаломщик парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці в рідному містечку (з 1949 р.), катехит (з 1951 р.) та культурний діяч – співорганізатор кліщелівського гуртка Українського суспільно-культурного товариства (у 1967-1969 рр. його голова) і театрального гуртка, який 1966 р. здобув перше місце на огляді українських аматорських театрів у Перемишлі (п’єса «Безталанна» Івана Карпенка-Карого). 1970 р. прийняв дияконське, відтак ієрейське свячення та до 2004 р. служив настоятелем парафій на терені Білостоцько-Гданської єпархії (Юрауляни, Ялаука). Помер 21 вересня 2018 р. у Білостоці. 22 лютого 1905 р. у Володаві над Бугом народився мовознавець Владислав Курашкевич (пол. Władysław Kuraszkiewicz), автор досліджень з історії і діалектології польської мови.…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІІ]
18 січня 1882 року у Більську народився архітектор Йосиф Лангбард, автор архітектурної прив’язки монумента Тарасові Шевченкові у Харкові (1934-1935) та проєкту монументальної будівлі (т.зв. сталінський ампір) на Михайлівській площі в Києві, де зараз розташоване Міністерство закордонних справ України. Помер 3 січня 1951 р. у Ленінграді. 20 січня 1801 року у Більську народився хімік Ігнатій Фонберг (пол. Ignacy Fonberg). З 1821 р. працював у Вільні – в університеті, а після його ліквідації (1832) у медико-хірургічній академії. У 1840-1859 рр. був завідувачем кафедри хімії Університету святого Володимира у Києві – викладав органічну та неорганічну хімію та вперше ввів практичні заняття для студентів з хімії, організувавши роботу хімічної лабораторії. Наукові праці Фонберга стосувалися…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІ]
1 (13) січня 1890 року у надбужанському с. Костомолоти к. Кодня народився український громадський і політичний діяч Василь Дмитріюк. Свою громадську активність почав як студент медичного факультету Варшавського університету – діяч «Української громади» та першого українського хору у Варшаві. Учасник Першої світової війни як військовий лікар (з травня 1915 р. у Галичині), після Лютневої революції брав участь в українізації частин Російської імператорської армії поблизу Тернополя, у червні 1917 р. – делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду в Києві; у січні 1918 – лікар організованого Симоном Петлюрою Коша Слобідської України. З 1918 р. працював уповноваженим Міністерства здоров’я Української Народної Республіки у Бересті, відтак, під польською владою, організатор і перший голова Українського товариства…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина І]
2 січня 1932 року у с. Видово (вимова – Відово) к. Більська народився історик літератури, компаративіст Василь Білокозович, доктор філологічних наук (1972), професор надзвичайний (1978), проф. звичайний (1986) (публікації переважно польською мовою, з підписом Bazyli Białokozowicz). Працював в Інституті російської філології Варшавського університету (1957-1973), Інституті слов’янознавства Польської академії наук (1973-1992), Інституті східного слов’янознавства Вищої педагогічної школи в Ольштині, 1999 р. перетвореної на Вармінсько-Мазурський університет (1992-2002). Засновник і головний редактор академічної серії «Studia Polono-Slavica Orientalia. Acta Litteraria» (1974-1992), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975-1991). В ділянці українознавства основним досягненням була монографія «Mikołaj Janczuk 1859-1921. Podlaskie skrzyżowania tradycji słowiańskich» (Ольштин 1996) та статті, у яких пригадав життя та наукову і літературну творчість цього…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 2
W 1939 roku spokój zakłóciła wojna. Rozpoczęło się życie pod okupacją niemiecką. Gmina była w Nowym Berezowie, gdzie wójtem – ze względu na znajomość języka niemieckiego – został z przymusu Stefan Oniszczuk (s. Onufrego), który funkcję wójta pełnił również w okresie I wojny światowej. Sołtysem Kuraszewa był Jan Nikołajuk, a zastępcą Arseniusz Jakoniuk. Już jesienią 1941 roku okupacyjne władze niemieckie zaczęły zachęcać młodzież do wyjazdu na zarobki do majątków w Prusach Wschodnich. Dopiero na miejscu przekonywano się na czym ta „dobrowolna” praca polegała. Zatrudniano ich na bardzo niekorzystnych warunkach. Rozpoczęły się masowe ucieczki i władze niemieckie wprowadziły przymusowe wyjazdy na roboty. Najbardziej ucierpiała młodzież biedna, gdyż bogatsi rodzice wykupywali swoje…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 1
Wieś Kuraszewo w gm. Czyże w pow. hajnowskim powstała około 1560 roku. Sto lat temu we wsi było 133 domostw i 665 mieszkańców (patrz „NBIN” 4-5/96). Prezentowana historia wsi Kuraszewo powstała w roku 1989. Jej autorka, Nina Grygoruk, przez szereg lat bardzo aktywna działaczka społeczna, skorzystała z opowieści mieszkańców: Andrzeja Golonki, Wiery Oniszczuk, Jana Krasowskiego, Jana Misiejuka, Mikołaja Prokopiuka i Olgi Grygoruk. Dzięki temu powstał oryginalny zarys lokalnej historii. Nawet gdy pojawiają się nieścisłości, co jest rzeczą nieuniknioną, gdy podejmuje się próbę odtworzenia przeszłości opierając się o przekazy ustne, w całości powstał wartościowy obraz minionego, pozwalający ocalić fragment naszej przeszłości. Ze względu na objętość, tekst zaprezentowany zostanie w trzech częściach:…