-
„Wszystkim można być”, czyli narodowa sztuka życia w nieprawdziwym świecie
Część II Część I dostępna tutaj: Czy można z fasady zrobić fundament? Tak jak upadła w końcu „komuna”, tak i nie mogła wiecznie trwać owa przednarodowa (czy też pozanarodowa) i powszechna „białoruskość” ludu prawosławnego od białoruskojęzycznej Sokółki po ukraińskojęzyczną Czeremchę. Gdzieś w latach 80. minionego już wieku zaczęły tworzyć się zaczątki, swego rodzaju embriony formacji społeczno-politycznych o dążeniach bardziej narodowych – zarówno w formie, jak i treści. Był to bowiem okres nie tylko kształtowania się zaczątków ukraińskiego ruchu narodowego, ale na dobrą sprawę też i białoruskiego (większość aktywistów obu nurtów to rówieśnicy z pokolenia, które w dorosłe życie wkraczało około 1980 roku). Wprawdzie już od ćwierć wieku działało Białoruskie Towarzystwo…
-
Десакралізація російської культури, або чи стане Росія лімітрофом України. Деякі спостереження історика
Колишній президент Української вільної академії наук у США історик і літературознавець Марко Антонович – представник знакової для нас родини, онук легендарного Володимира Антоновича, і до того ж неперевершений знавець та інтерпретатор поезій Тараса Шевченка – розповідав: «Нам тривалий час була незрозуміла фраза Тараса Шевченка про “окрадену Україну”, яку раптом “збудять”. Що це означає, про що це пророцтво великого Кобзаря. І раптом у 1917 р. постала у вогні і бурі війни з Росією УНР, і ми усі тоді зрозуміли гіркоту цього дивовижного передбачення». Події російсько-української війни 2022-го оголили масу історичних сенсів, які були ніби під сподом суспільно-політичного життя, відчувалися, але не розумілися. Вони ніби одномоментно оприявнилися. Виопуклилися ті ментальні проблеми нашого…
-
„Wszystkim można być”, czyli narodowa sztuka życia w nieprawdziwym świecie
Część I Wszystkim można być. Takie właśnie szokujące stwierdzenie, zanotowane przez Antoninę Kłoskowską w książce Kultury narodowe u korzeni (Warszawa 1996), pada z ust jednego z respondentów badaczki pytanego o przynależność narodową. Badaniem objęta została niewielka grupa przedstawicieli tzw. białoruskiej mniejszości narodowej. Jak stwierdza autorka, wykorzystano w nim biografie sześciu przedstawicieli młodej inteligencji pochodzenia chłopskiego, a także życiorysy starszej generacji (osoby urodzone przed 1931 rokiem), mieszkańców jednej z gmin na południe od Bielska Podlaskiego. Jest to więc bez wątpienia gmina ukraińskojęzyczna, co wynika też z wypowiedzi jednego z jej mieszkańców, określonego jako Robotnik: Robotnik zaczyna od deklaracji: „Ja czuję się Polakiem […] tu w Polsce mieszkam i jestem Polakiem”, ale…
-
Ocalić ślady niedawnej przeszłości — Pomnik „Borciam za Ukrajinu” na cmentarzu w Dubinach koło Hajnówki
Dubiny to wieś z tradycjami historycznymi, jedna z najstarszych na zachodnim skraju Puszczy Białowieskiej. Przy będącej jej osią szosie z Hajnówki do Białegostoku stoi murowana cerkiew parafialna p.w. Zaśnięcia Matki Bożej, którą wzniesiono w 1872 roku. Na terenie parafii są jeszcze dwie kaplice cmentarne – św. Eliasza z 1975 roku i św. Tomaszaz 1897 roku oraz cerkiew św. św. Braci Machabeuszówz1848 roku, położona w uroczysku „Krynoczka” w Puszczy Białowieskiej. Jest tu także stary, nieczynny od kilkudziesięciu lat cmentarz prawosławny. Nowy cmentarz znaleźć łatwo, gdyż usytuowany jest przy szosie na północnym skraju wsi (od strony Nowosadów). Aby trafić na stary, trzeba skręcić przed cerkwią w lewo (jadąc od Hajnówki) w boczną…
-
Імператив — Україна!
На Підляшші весна, в Україні – війна! Наш попередній номер мав бути просто першим повністю багатоколірним, а виявився першим «довоєнним», хоч, звісно, 24 лютого почався лише черговий етап російсько-української війни. Окрім передовиці, писаної тоді, коли не було ще ясним, чи ця повномасштабна агресія відбудеться («бо ж не знаємо, що насправді мерещиться в головах Путіна й інших “кремлежителей”»), відкривав його фрагмент написаної у Києві поеми «Мазепа» Володимира Сосюри – зі словами «тільки сильними народи куються в нації, ідуть крізь бурі в радісні походи, торують для нащадків путь». Сосюра писав свою поему у 1930 році, коли перший епізод «кування» модерної української нації зброєю та кров’ю, якому історики дали ім’я «Українська революція (1917-1921)»…
-
Czоm u Kіjоwі mnuоhо cеrkwuow і skuоl wоwk wziawsia
(Zаpіsy «bіlśkоwоju mоwоju» z-zа Buhа) Chоcz mоżе nеmnuоhо bіlszczаn prо siеte znаje, «bіlśkоwоju mоwоju» hоwоrаt nе оnо w stоrоnu Nаrwy, Hаjnuwkі і Sіmjatіcz, аle tоżе dаliеj nа pоłudеń – zа Buhоm. Sаmе stаmtuоl, z sеła Łоmаzy u Bіlanśkоmu (Bіеłо-Pudlaśkоmu) pоwіеtі, mаjemо cіkаwy zаpіsy mіsciowоji mоwy, kоtоry zrоbіw łоmаzuwеć Іwаn Bеssаrаbа (1850-1921) і оpublikоwаw 1903-hо rоku u fоrmі dеtаlnоhо оpіsu hоwuоrkі, prоіlustrоwаnоhо nаrоdnymі оpоwіdаniamі і słоwnіkоm. Nа pоczаtоk wybrаli my z tоhо оpоwіdаnie prо cеrkwu, sztо zаpаłasia і w Kіjоwі wyszła, rеlihіjnо-fіłоsоfśku humоrеsku prо mużykа, sztо – jak bіblijny Аdаm – nе zumіеw wdеrżаtіsia і pоruszyw zаbоrоnu, і szczе dwа, wżе «czystо jazycznіćkі», mіtоłоhіczny іstоrіji, jakіje mіеli pоjasniuwаtі, skuоl wzialisia wоwk…
Вам також може сподобатись
Wystawa zdjęć w Czyżach
Слухайте «Українське слово» 01.06.2023.
„Łukasz – czołowiek nasz”
-
Чом у Кійові мнуого церквуов і скуоль вовк взявся (Запіси «більськовою мовою» з-за Буга)
Хоч може немнуого більщан про сіете знає, «більськовою мовою» говорат не оно в сторону Нарви, Гайнувкі і Сім’ятіч, алє тоже даліей на полудень – за Бугом. Саме стамтуоль, з села Ломази у Білянському (Біело-Пудляському) повіеті, маємо цікави запіси місцьової мови, котори зробів ломазувець Іван Бессараба (1850-1921) і опубліковав 1903-го року у формі детального опісу говуоркі, проілюстрованого народнимі оповіданямі і словніком. На початок вибралі ми з того оповіданє про церкву, што запалася і в Кійові вишла, релігійно-філософську гумореску про мужика, што – як біблійни Адам – не зуміев вдержатіся і порушив заборону, і ще два, вже «чисто язичніцькі», мітологічни історії, якіє міелі пояснюваті, скуоль взяліся вовк і бусьол. Як уважни читачіе…
-
Mniejszość, która rośnie w siłę…
Z dr. Andrzejem Nikitorowiczem rozmawiała Ludmiła Łabowicz Rodzenie się tożsamości ukraińskiej na Podlasiu coraz częściej budzi zainteresowanie w środowiskach naukowców, głównie socjologów. Kwestię tę w swoich publikacjach poruszali m.in. prof. Włodzimierz Pawluczuk czy prof. Andrzej Sadowski z Uniwersytetu w Białymstoku, jednak gruntownie tematem tym zajął się młody białostocki socjolog dr Andrzej Nikitorowicz. Rezultatem jego zainteresowań stała się książka „Ukraińcy Podlasia. Dylematy tożsamościowe”, która ukazała się pod koniec 2014 r. Z autorem publikacji rozmawia Ludmiła Łabowicz. — Ukazała się Pana książka „Ukraińcy Podlasia — dylematy tożsamościowe”. Czego dotyczy? — Książka powstała na podstawie pracy doktorskiej „Procesy tworzenia się (konstruowania) małego narodu (kulturowego) na przykładzie mniejszości ukraińskiej w województwie podlaskim”. W latach…
-
Filozof Serhij Daciuk (Kijów): Polityka kłamstwa i Ukraina
Filozof Serhij Daciuk (Kijów): Polityka kłamstwa i Ukraina Na początku marca 2022 roku w Rosji uchwalono nowe przepisy, przewidujące za rozpowszechnianie informacji o wojsku i wojnie, które władza uzna za fałszywe, ogromne grzywny (od 700 tysięcy do 5 milionów rubli, czyli w danym momencie od 26,6 tys. do 190 tys. zł) i kary więzienia od 3 do 15 lat. Media w Rosji mają też nakaz publikowania informacji tylko i wyłącznie pochodzących ze źródeł rządowych, nie mogą używać słów „wojna” i „inwazja” dla opisu sytuacji w Ukrainie – mają stosować takie określenia, jak „specjalna operacja wojskowa”. Zatem oficjalne propagandowe kłamstwo ma być nie tylko codziennością dla mieszkańców RF, ale też podlegać…
-
Історик Ігор Гирич: З крові і руїни постає новітня Україна
Нинішня російська агресія історикові навіює паралелі з минулим. У дослідника подій ХІХ – початку ХХ ст. виринає низка міркувань. Вони пов’язані передусім з війною Росії за уми українців. Військові дії Лівобережної Козаччини, останнім актом якої була участь гетьмана Мазепи у шведсько-російській війні, відійшли в небуття. ХІХ ст. – час ідейної боротьби української визвольної акції з російською імперською асиміляційною ідеєю, а саме ідеєю російської нації (самодержавство, православ’я і народність), яка була висловлена у 1830-му міністром освіти Сергієм Уваровим. Через слабкість самостійницької інтелектуальної традиції лідери українського руху зробили ставку на федеративне відсторонення від імперії як перший етап боротьби за самостійність. У ХVІІІ ст. були програні бої за Козацьку державу. З сателіта Московії,…
