-
Історик Ігор Гирич: З крові і руїни постає новітня Україна
Нинішня російська агресія історикові навіює паралелі з минулим. У дослідника подій ХІХ – початку ХХ ст. виринає низка міркувань. Вони пов’язані передусім з війною Росії за уми українців. Військові дії Лівобережної Козаччини, останнім актом якої була участь гетьмана Мазепи у шведсько-російській війні, відійшли в небуття. ХІХ ст. – час ідейної боротьби української визвольної акції з російською імперською асиміляційною ідеєю, а саме ідеєю російської нації (самодержавство, православ’я і народність), яка була висловлена у 1830-му міністром освіти Сергієм Уваровим. Через слабкість самостійницької інтелектуальної традиції лідери українського руху зробили ставку на федеративне відсторонення від імперії як перший етап боротьби за самостійність. У ХVІІІ ст. були програні бої за Козацьку державу. З сателіта Московії,…
-
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». У цьому тижні побуваємо в осідку Союзу українців Підляшшя, де весь час триває збірка дарів для українців. Подамося також на Воєводський декламаторський конкурс «Українське слово». Запрошуємо послухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Україна у Шевченкове 200-річчя: Пробудження в огні
Іван Сверстюк: Інтервенція – це дуже деструктивне начало, це дуже брутальна сила. У даному разі, окрім всього іншого, це сила віджилої епохи, це маніяки з цвинтаря совєтської імперії. Всі їхні методи як дві краплі води нагадують те, що вони робили під час завоювання Західної України, Балтики й інших країн. І ті методи, та брутальність, і той принцип насильства, і та ж безвідповідальність. Ясно, що це багатьох людей жахає, і ясно, що воно діє усіма силами залякування. Але, разом з тим, оце залякування є духовно імпотентним. Воно є безперспективним. За цією силою є більше відчаю, аніж справді сили, тупої злості, мовляв, «ето єсть наш послєдній і решітельний бой», і я думаю,…
-
НБіН в кольорі та е-виданні. NBiN w kolorze i w e-prasie
Наш перший цьогорічний номер «Над Бугом і Нарвою» вийшов понад місяць тому, ще до початку варварської війни Росії проти України. Зараз готуємо для Вас номер другий, у якому буде також про останні трагічні події в Україні. І хоч усі ми живемо тепер війною, варто сказати про позитивні зміни, які відбуваються у нашому часописі. З початком 2022 року «Над Бугом і Нарвою» повністю з’являється у кольорі. Наш часопис можна вже купувати у вигляді е-видання. Від доступний за посиланням: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Вистачить клікнути на нашій головній сторінці в іконку нового номера під написом «Купити електронну версію». Це, однак, не всі позитивні зміни. Про інші будемо Вам писати невдовзі! ***************** „Nad Buhom i Narwoju”…
-
«Український тиждень» (Kijów): Dlaczego Zachód uważa, że problem nie tkwi w Rosji, a tylko w Putinie. O prawdziwych przyczynach pozornej ślepoty europejskich elit
„To jest wojna Putina. Tylko on jest za to odpowiedzialny” – powiedział kanclerz Niemiec Olaf Scholz 18 marca. Począwszy od 24 lutego takie wypowiedzi padają niemal codziennie, wywołując oburzenie i złość Ukraińców. Doskonale wiemy, że Putin i jego zbrodniczy reżim są wytworem rosyjskiego społeczeństwa, jego kultury, systemu gospodarczego i państwowego. Zachodnie elity wydają się być masowo dotknięte selektywną ślepotą, która pozwala im ignorować nawet fakty leżące na powierzchni. Na przykład to, że zdecydowana większość Rosjan aprobuje teraz wojnę z Ukrainą, a prawie 90% przewiduje i aprobuje ewentualny atak na kraje Unii Europejskiej. Taki stan rzeczy trudno uznać za nagłe, szokujące odkrycie. Patologiczne procesy w społeczeństwie rosyjskim nie były prądami skrytymi…
-
Szewczenko 1814 – 2014 – 2022: Poemat satyryczny „Sen”
Przypominamy Szewczenkowy „Sen”, czyli satyryczny opis koszmaru zwanego Imperium/Cesarstwem Rosyjskim – krótki komentarz napisany w realiach 2014 roku i tłumaczenie dzieła na język polski, dokonane przez Piotra Kuprysia, rodem z nadbużańskich Kostomłotów. Ukraiński oryginał poematu „Sen” do odsłuchania (czyta Ołeksij Zaworotnij ): https://www.youtube.com/watch?v=lS0vngmNH-E Poświęcony Tarasowi Szewczence film fabularny o tym samym tytule (1964) https://www.youtube.com/watch?v=2UJEFBIZmrc Ilustracja: Autoportret Tarasa Szewczenki, namalowany w Petersburgu (1840 r.). Ilustracja do poematu „Sen” – grafika Wałentyna Łytwynenki. Komedia, a w istocie koszmar Publikację najważniejszych utworów Tarasa Szewczenki zaczęliśmy w poprzednim numerze [nr 1/2024] od poematu „Kaukaz”, adekwatnego do czasu zmagań na kijowskim Majdanie. Teraz więc czas na satyrę „Sen”, opisującą Ukrainę i Moskowię pod rządami cara…
-
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні пропонуємо Вам матеріал з демонстрації, зорганізованої біля Консульства Білорусі в Білостоці Союзом українців Підляшшя разом з Білоруською діаспорою та Фондом Тутака. Запрошуємо послухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
90 років тому помер Костянтин Харлампович – народжений в Рогачах коло Милейчич історик, член Всеукраїнської академії наук
21 березня 1932 року у Києві помер Костянтин Харлампович – історик церкви і освіти в Україні та краєзнавець, академік Всеукраїнської АН. В найближчому часі, як на нашому сайті, так і в чергових друкованих числах будемо публікувати нові матеріали про Костянтина, а також інших видатних представників родини Харламповичів. (ред.) 18 серпня 1870 р. у Рогачах коло Милейчич (тоді Берестейського пов. Гродненської губ.) у сім’ї місцевого священика народився історик Костянтин Харлампович, автор близько 250 праць, переважно з історії Православної церкви та освіти. Закінчив духовне училище та Литовську духовну семінарію у Вільні, відтак Петербурзьку духовну академію (1894). Направлений працювати у Казанській духовній семінарії, де від 1895 р. викладав латину, потім цивільну історію (від…
-
1932 – 2022: Przed 90 laty zmarł Konstanty Charłampowicz – historyk Cerkwi i oświaty rodem ze wsi Rohaczi (Rogacze)
21 marca 2022 roku mija kolejna rocznica śmierci historyka, członka Wszechukraińskiej Akademii Nauk Konstantego Charłampowicza (1870-1932), którego szlak życiowy rozpoczął się w podlaskich Rohaczach, w rodzinie miejscowego proboszcza Wasyla Charłampowicza. Rodzina Charłampowiczów była dość liczna – w „Над Бугом і Нарвою” pisaliśmy m.in. o autorze zdjęć dokumentujących kulturę etnicznie ukraińskiej ludności dawnego pow. brzeskiego – Stepanie Charłampowiczu, zaś kolejny brat Konstantego – Paweł też miał zasługi dla nauki, m.in. jako inicjator stworzenia Muzeum Krajoznawczego w Perwomajsku nad Bohem (północna część obwodu mikołajowskiego, a więc blisko do miejsc, gdzie obecnie toczy się walka z rosyjskim najeźdźcą). Niebawem opublikujemy kolejne materiały o rodzinie Charłampowiczów – zawrówno na stronie internetowej, jak i w…
-
Український перегляд 20.03.2022.
Від початку збройного нападу Росії на Україну, українське середовище Підляшшя ангажується в допомогу воєнним біженцям і жертвам війни в Україні. Сьогодні поцікавимось, на чому полягає ця допомога. В другій частині програми подамось до римо-католицького костела Милосердя Божого що на Білосточку у Білостоці, де п’ять найбільших у місті хорів, заспівало польською і українською мовою монументальну Молитву за мир композитора Норберта Бляхи.