-
Весна, вірус, перепи̇с…
Wesna, wirus, perepis…Вели̇кдень то свято і радость, навіть в таки̇х, дале̇ки̇х од нормальності обстави̇нах. Зусíм іншого характеру – наказана законом участь у Національному перепи̇сі населе̇ня…. Welikdeń tо swjatо і radоst´, nawіt´ w takich, dalekich оd nоrmalnоstі оbstawinach. Zusím іnszоhо charakteru – nakazana zakоnоm uczast´ u Nacіоnalnоmu perepisі naselenia… Признаюся, што заголовок я творчо запозичив од Васи̇ля Петручука, парафразовуючи його «Весна, пташки̇, доля…» – з роздуму надрукованого в нашому часопи̇сові у 2002 році. З весною, справа зрозумíла, нічого особли̇вого сього року нема – остатня декада квíтня, коли̇ на кунець редакторської праці пи̇шу сії слова, то вже перша зеле̇нь на деревах, а травень, коли̇ возьметесь за читанє, то таки̇й час, што всьо цвіте, а…
-
«Гілочка» на «Дню мами» в Черемсі (video)
29 травня в Ґмінному осередку культури в Черемсі відбувся концерт з нагоди «Дня мами». Серед виступаючих був дитячо-молодіжний ансамбль «Гілочка» з Черемхи, який діє при Союзі українців Підляшшя. Український фольклорний колектив виконав зворушливі пісні про маму. Організатором концерту був Ґмінний осередок культури в Черемсі. Фрагмент виступу “Гілочки” можна дивитися за посиланням: фото з виступу “Гілочки”: Анна Паб’ян
-
В «Українській думці» 26.05.2021.
Сьогодні о 18:30 в Українській Думці на хвилях Радіо Білосток – Група студентів архітектури з Академії фінансів та бізнесу Vistula відвідала Воурлю. Результатами візиту може бути проєкт парклету – місця зустрічі молоді, яке буде створено в рамках проекту із залученням місцевої громади. Студенти разом із представниками місцевих неурядових організацій та самоврядування також обмірковували бачення просторового розвитку містечка з урахуванням його історичної спадщини. В передачі – репортаж про візит, а також розповідь історика проф. Ігора Галагіди про спроби повернення в рідні сторони переселенців з операції Вісла зараз після 1947 року. Посилання на передачу: https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/200275 фото: Славомир Савчук
-
Підляські співаки поїдуть на престижний конкурс
23 травня в Підляському музеї народної культури відбувся Огляд народних капел та співаків Підляського воєводства. Перше місце в категорії «великий-малий» отримали Єлизавета Томчук, художній керівник Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» з Більська, та Наталія Нікітюк, учасниця «Ранку». Нагорода також є номінацією на 55-й Загальнопольський фестиваль народних колективів та співаків, який відбудеться 27-29 серпня 2021 року в Казимежі над Віслою. Організатором огляду був Підляський інститут культури. Foto: Podlaski Instytut Kultury Більше про конкурс:
Вам також може сподобатись
Про що прочитаєте в новому НБіН?
Дивіться “Український перегляд” 20.04.2025.
Український перегляд
-
В «Українській думці» 24.05.2021.
Сьогодні о18:30 в «Українській думці» на хвилях Радіо Білосток репортаж Євгена Рижика з одного з перших від довшого часу заходів, який гуртує українську громаду Підляшшя. В музеї під відкритим небом в Козликах над Нарвою відбувся традиційний фестиваль “На Миколу”. Цього разу гості послухали лекції про минуле Шостакова, Осувки та Койлув в гміні Чижі. Архівні фотографії представив автор книги – альбому про ці села – Юрій Плева. Веснянки з околиць Кліщель та Черемхи, після тривалої пандемійної перерви, заспівав український гурт «Добрина» з Білостока. Гостем заходу був серед інших Заступник маршалка Підляського воєводства Станіслав Дерегайло. Організатором фестивалю було Товариство друзів музею просто неба у Козликах.
-
«На Миколу» у Козликах
22 травня в Загороді в Козликах над Нарвою відбувся захід «На Миколу». З лекцією у клуні виступив Юрій Плева, автор книжок про села в ґміні Чижі. Нещодавно вийшла друком його третя книжка „Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali…”. Заспівав фольклорний ансамблю «Добрина» з Білостока. Загорода в Козликах це не лише музей під відкритим небом, але також інтеграційний, культурний та туристичний центр, місце промоції української культури. Щорічно відбувається в цьому місці багато постійних заходів, серед них музичні майстер-класи, етнографічні зустрічі з підляською культурою для дітей і молоді, молодіжні рейди тощо. Найбільший захід у музею пов’язаний зі святом весняного Миколи та вшануванням постаті Святителя. Невипадково, оскільки в розташованій поблизу пам’ятковій Миколаївській…
-
Jerzy Plewa – nominowany w konkursie „Osobowość roku”
Członek redakcji naszego pisma „Nad Buhom i Narwoju” Jerzy Plewa został nominowany w konkursie „Osobowość roku”, organizowanym przez „Kurier Poranny”, w kategorii „kultura” w powiecie hajnowskim. Głosowanie będzie trwać do wtorku, 25 maja do godz. 20.00. Głos można oddać pod linkiem: https://poranny.pl/p/kandydaci/osobowosc-roku-2020%2C1009325/?groupId=83887 Jerzy Plewa to pasjonat podlaskiej historii, autor trzech monografii na temat wsi w gminie Czyże: „Kuraszewo – lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany. Na bielskim hostinciu” oraz „Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali…”. Na łamach „Nad Buhom i Narwoju” można przeczytać nie tylko jego teksty dotyczące historii i tradycji wsi podlaskiej, ale też opowiadania pisane archaiczną gwarą ukraińską rodzinnej wsi autora, Kuraszewa. Foto: Jerzy Plewa podczas promocji swojej…
-
Z lasu. Głosy Kobiet
Коли київські студенти Національної музичної академії України приступають до вивчення предмету «Українська народна творчість», вони отримують перший тест: прослухати низку аудіозаписів і визначити, з-поміж іншого, тип виконавців твору – чи належать вони до групи справжніх носіїв музичного фольклору. Адже відомо, що на роль «хранителів національних традицій» претендують дуже різні співаки й музиканти, однак професор намагається пояснити студентам, що носії – це тільки ті, хто насправді вивчив пісні спадково, від своєї бабусі, матері, односельців. Та останніми 10-літтями з’явилася вже помітна когорта інших виконавців – це містяни, здебільшого молоді, часто з музичною освітою. З різних причин вони захопилися старим сільським співом і стараються співати так само, як це робили сільські бабці. Створено…
-
Trwa Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2021
Trwa Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2021. To niezwykle ważne badanie statystyczne obejmujące całą populację mieszkańców Polski realizowane jest raz na 10 lat. Obowiązkowym sposobem przekazania danych jest samospis internetowy, przeprowadzany za pośrednictwem interaktywnej aplikacji dostępnej na stronie https://spis.gov.pl/. Z osobami, które nie spiszą się samodzielnie, skontaktuje się rachmistrz spisowy. Wśród wielu pytań zdawanych w spisie znajdują się też pytania o narodowość, język i wyznanie, które dla osób należących do mniejszości mają znaczenie szczególne. Warto przypomnieć, że w Narodowym Spisie Powszechnym z 2002 roku narodowość ukraińską w województwie podlaskim zdeklarowało 1 441 osób, w tym 417 w Białymstoku, 308 w Bielsku Podlaskim, 120 w Czeremsze i 103 w Hajnówce.…
-
„Miasta Ruskie” i „Miasta Lackie”
Szkic o miejskich dziejach Podlasia w XV-XVII wieku Ważne znaczenie w dziejach naszego regionu ma proces powstawania w XV i XVII w. miast, czyli osiedli posiadających odrębne prawa, zwane prawami miejskimi (niektóre z nich prawa te później utraciły). Większość współczesnych miast na zamieszkanym przez ludność ukraińską terytorium Podlasia powstała z osad przygrodowych, ich metryka sięga więc co najmniej XI-XII w. W ten sposób z ruskich podgrodzi rozwinęły się największe nowożytne miasta – Drohiczyn, gdzie obok grodu i podgrodzia rozwinął się ośrodek handlowy i rzemieślniczy obejmujący kilka osad, oraz Bielsk i Mielnik. Ludność zamieszkująca osady wokół wymienionych grodów, podobnie jak i okoliczna ludność wiejska, była ruska. Od wsi osady te różniły…
