-
Wesna z Szewczenkom — pro pisanie po-swojomu
Wesna prychodіt kożnoho roku – j kożnoho roku wona іnsza. Sioho razu u nas wesna z zawerszyniom konkursu «Pіszemo po-swojomu» (abo «pyszemo», koli awtor, dla prykładu, z okolicі Kliszczel abo Czeremchі). Kożnoho roku wesnoju odznaczajemo j Szewczenkowy rokowіny – poet і artyst narodіwsia j pomer u berezniowі, u trawniowі byw pochowany w «Ukrajinі mіłuj» – nad Dnіprom, na horі koło Kaniowa. Sioholita kruhłych rokowіn joho żytia (1814-1861) nema, wse ż Tarasowa osoba do toho, szto u nas dіjet´sia, odnosіnie maje. Tak skłałosia, szto osenioju mіnułoho roku wypało mnі, razom z Ludmіłoju Łabowіcz, wziatі na sebe rolu wykładacza na majster-klasach (warsztatach) «Jak pіsatі po-swojomu?» (abo «pysaty», koli ochoczyj do toho pochodіt…
-
Весна з Шевченком — про пісанє по-свойому
Весна приходіт кожного року – й кожного року вона інша. Сього разу у нас весна з завершиньом конкурсу «Пішемо по-свойому» (або «пишемо», колі автор, для прикладу, з околіці Кліщель або Черемхі). Кожного року весною одзначаємо й Шевченкови роковіни – поет і артист народівся й помер у березньові, у травньові бив поховани в «Україні мілуй» – над Дніпром, на горі коло Каньова. Сьоголіта круглих роковін його житя (1814-1861) нема, все ж Тарасова особа до того, што у нас діється, односінє має. Так склалося, што осеньою мінулого року випало мні, разом з Людмілою Лабовіч, взяті на себе ролю викладача на майстер-клясах (варштатах) «Як пісаті по-свойому?» (або «писати», колі охочий до того походіт…
-
Nezłamnоstі — treba nam wsіm
Cej «dytiaczyj» malunоk pіd czas оstannioji «Pіdlaśkоji оsenі» łeżaw sered іnszych predmetіw wyhоtоwłenych dіt`my z Ukrajiny – na stоli u fuajje Bіlśkоhо budynku kultury, de wіdbuwawsia festywalnyj kоncert. Musyw baczyty jоhо kоżnyj, chtо pіdіjszоw dо stоła, de zbyrałysia kоszty dla pоstrażdałych wіd wіjny, chtоś pewnо dіstaw jоhо, jak pоdiaku za swіj dоkładenyj «hrіsz». Malunоk trahіcznyj, bо ż pоkazuje najstrasznіszu realnіst`, w jakіj mоże оpynytysia dytyna – wіjnu. Wse ż оptymіstycznyj, adże ce ałehоrіja ducha bоrоt`by za wоlu, za majbutnie, ałehоrіja Ukrajiny takоji, jakоju wоna je, chоcz prоpahandysty rіznych nacіj ta derżaw prоbuwały wtоwkmaczyty wsiomu swіtоwі, w tоmu czysli j nam (ta j samym ukrajinśkym hrоmadianam) jiji wykrywłenyj оbraz. Rоzwjazana z…
-
Незламності — треба нам всім
Цей «дитячий» малюнок під час останньої «Підляської осені» лежав серед інших предметів виготовлених дітьми з України – на столі у фуайє Більського будинку культури, де відбувався фестивальний концерт. Мусив бачити його кожний, хто підійшов до стола, де збиралися кошти для постраждалих від війни, хтось певно дістав його, як подяку за свій докладений «гріш». Малюнок трагічний, бо ж показує найстрашнішу реальність, в якій може опинитися дитина – війну. Все ж оптимістичний, адже це алегорія духа боротьби за волю, за майбутнє, алегорія України такої, якою вона є, хоч пропагандисти різних націй та держав пробували втовкмачити всьому світові, в тому числі й нам (та й самим українським громадянам) її викривлений образ. Розв’язана з…
-
Є ще доступною книжка “Українці на Підляшші”
Осталося ще декілька примірників книжки “Українці на Підляшші”, яку в 2021 р. видала редакція Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Особи, які хочуть придбати – пишіть: labowicz.ludmila@gmail.com або телефонуйте: Людмила Лабович (+48609048496) Книжка «Українці на Підляшші. Історія – мова – культура» була видана з нагоди 30-ліття існування журналу. Знайшлися в ній вибрані статті, що з 1991 р. були друковані на сторінках часопису. Це найбільш репрезентативні тексти, які описують події, пов’язані із творенням українського національного руху на Підляшші у 1950-1980-х роках, що стало підґрунтям інституціоналізації українського життя регіону 1990-х років, в тому числі появи Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Статті в книжці – українською і польською мовами. Публікація…
-
Галерея – архів Союзу українців Підляшшя
У 2024 році Союз українців Підляшшя продовжує завдання «Поточне функціонування Інтернет-порталу Союзу українців Підляшшя». У рамках проєкту на сайті СУП весь час з’являються нові фотографічні галереї, поповнені архівними документами. Запрошуємо дивитися на сайті Союзу українців Підляшшя за посиланням: https://zup.org.pl/uk/галерея/ Завдання «Поточне функціонування Інтернет-порталу Союзу українців Підляшшя» реалізується завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації.
-
Підляський відділ Об’єднання українців у Польщі — 1990 – 1992 — Podlaski Oddział Związku Ukraińców w Polsce
30 років тому у Більську був заснований Союз українців Підляшшя, якого виникнення попередило утворення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі — пригадуємо ці події. 30 lat temu w Bielsku został założony Związek Ukraińców Podlasia, którego powstanie było poprzedzone utworzeniem Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce — przypominamy tamte wydarzenia. Konferencja założycielska Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину Василь Симоненко Те słowa ukraińskiego poety Wasyla Symonenki mogłyby być znakomitym mottem dla przeprowadzonej 23 grudnia 1990 r. Konferencji Założycielskiej Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce. To właśnie troska o stan i perspektywy ojczystej kultury, języka i wiary przodków zgromadziła w budynku…
-
„Wszystkim można być”, czyli narodowa sztuka życia w nieprawdziwym świecie
Część I Wszystkim można być. Takie właśnie szokujące stwierdzenie, zanotowane przez Antoninę Kłoskowską w książce Kultury narodowe u korzeni (Warszawa 1996), pada z ust jednego z respondentów badaczki pytanego o przynależność narodową. Badaniem objęta została niewielka grupa przedstawicieli tzw. białoruskiej mniejszości narodowej. Jak stwierdza autorka, wykorzystano w nim biografie sześciu przedstawicieli młodej inteligencji pochodzenia chłopskiego, a także życiorysy starszej generacji (osoby urodzone przed 1931 rokiem), mieszkańców jednej z gmin na południe od Bielska Podlaskiego. Jest to więc bez wątpienia gmina ukraińskojęzyczna, co wynika też z wypowiedzi jednego z jej mieszkańców, określonego jako Robotnik: Robotnik zaczyna od deklaracji: „Ja czuję się Polakiem […] tu w Polsce mieszkam i jestem Polakiem”, ale…
-
Mniejszość, która rośnie w siłę…
Z dr. Andrzejem Nikitorowiczem rozmawiała Ludmiła Łabowicz Rodzenie się tożsamości ukraińskiej na Podlasiu coraz częściej budzi zainteresowanie w środowiskach naukowców, głównie socjologów. Kwestię tę w swoich publikacjach poruszali m.in. prof. Włodzimierz Pawluczuk czy prof. Andrzej Sadowski z Uniwersytetu w Białymstoku, jednak gruntownie tematem tym zajął się młody białostocki socjolog dr Andrzej Nikitorowicz. Rezultatem jego zainteresowań stała się książka „Ukraińcy Podlasia. Dylematy tożsamościowe”, która ukazała się pod koniec 2014 r. Z autorem publikacji rozmawia Ludmiła Łabowicz. — Ukazała się Pana książka „Ukraińcy Podlasia — dylematy tożsamościowe”. Czego dotyczy? — Książka powstała na podstawie pracy doktorskiej „Procesy tworzenia się (konstruowania) małego narodu (kulturowego) na przykładzie mniejszości ukraińskiej w województwie podlaskim”. W latach…
-
Книжка «Українці на Підляшші. Історія – мова – культура»
У 2021 році вийшла друком книжка «Українці на Підляшші. Історія – мова – культура», видана редакцією Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» з нагоди 30-ліття існування журналу. Знайшлися в ній вибрані статті, що з 1991 р. були друковані на сторінках часопису. Це найбільш репрезентативні тексти, які описують події, пов’язані із творенням українського національного руху на Підляшші у 1950-1980-х роках, що стало підґрунтям інституціоналізації українського життя регіону 1990-х років, в тому числі появи Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Публікація була видана завдяки коштам наданим Посольством України в Республіці Польщі. Сердечно дякуємо! Особи зацікавлені книжкою – просимо писати на nadbuhom@nadbuhom.pl або labowicz.ludmila@gmail.com