-
№ 6/2023 “Над Бугом і Нарвою” доступний в е-пресі
Можна вже придбати е-видання номера 6 за 2023 рік Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Двомісячник доступний за посиланням: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju „Nad Buhom i Narwoju” nr 6/2023 dostępne w wersji elektronicznej Jest już dostępne e-wydanie nr-u 6/2023 Ukraińskiego Pisma Podlasia „Nad Buhom i Narwoju”. Zachęcamy do kupowania i czytania: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju “Nad Buhom i Narwoju” – to pismo społeczności ukraińskiej Podlasia dostępne na terytorium całej Polski (woj. podlaskie, ale też Warszawa, Kraków, Olsztyn, Lublin i inne miejscowości), także w e-prasa. Pismo jest w całości w kolorze! *********************** Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji RP.
-
Михайло Бобровський – підляський піонер славістики
У поточному 2007 році до списку Пам’яті світу (Memory of the World International Register), міжнародного проекту ЮНЕСКО, якого метою є зібрання та надійне зберігання найцінніших історичних документів, внесений був т.зв. Супрасльський кодекс, якого окремі частини, разом 285 пергаментових аркушів, зберігаються у бібліотеках Варшави, Любляни та Петербурга. Ця, писана кирилицею богослужбова книга, виникла на початку ХІ сторіччя у Болгарії. Тому, хоч вона особливо цінна для дослідників давньої мови південних слов’ян, її причетність до української культури є дуже посередня. Те, що для нас може бути цікаве, то передусім особа відкривача манускрипту, уродженця Більської землі Михайла Бобровського (1784–1848) та місце, від якого виникла прийнята в науковому світі назва манускрипту. Хоч бо Супрасльський монастир…
-
„О Матінко Божа”
Увазі наших читачів пропонуємо читати оповідання Галіни Богути – Стомпель у перекладі Василя Шляхтича. Halinka Bohuta – Stąpel “O matko boska” „О Матінко Божа” — Люто вилаялася Елька. Так, назва вулиці звучить казково – Відпочинок, але спробуйте знайти місце для паркування ввечері, особливо в п’ятницю. Тож Єлизавета їде повільно й уважно шукає місце, де міг би сісти її старий понтіак. Місць немає, вона натискає на педаль газу і прямує на стоянку на Західній вулиці, але й там все зайнято. Повертає ліворуч і паркується біля площі. Якби вона передбачила, що станеться, вона б обмежила свої покупки. Але байдуже, вона сяде на лавку і покличе свого Юзека, нехай встане з дупи перед телевізором, але…
Вам також може сподобатись
Почалися Меандри (фоторепортаж)
Писанкарькі майстер-класи
Літературний конкурс імені Марусі Бек
-
Підляський відділ Об’єднання українців у Польщі — 1990 – 1992 — Podlaski Oddział Związku Ukraińców w Polsce
30 років тому у Більську був заснований Союз українців Підляшшя, якого виникнення попередило утворення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі — пригадуємо ці події. 30 lat temu w Bielsku został założony Związek Ukraińców Podlasia, którego powstanie było poprzedzone utworzeniem Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce — przypominamy tamte wydarzenia. Konferencja założycielska Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину Василь Симоненко Те słowa ukraińskiego poety Wasyla Symonenki mogłyby być znakomitym mottem dla przeprowadzonej 23 grudnia 1990 r. Konferencji Założycielskiej Podlaskiego Oddziału Związku Ukraińców w Polsce. To właśnie troska o stan i perspektywy ojczystej kultury, języka i wiary przodków zgromadziła w budynku…
-
Українці Підляшшя солідарні з Україною!
Коло Ратуші у Більську-Підляському Союз українців Підляшшя зорганізував демонстрацію «Солідарні з Україною». В акції взяли участь представники Союзу українців Підляшшя, бургомістр міста Ярослав Боровський, віцестароста Пйотр Божко та всі, яким небайдуже те, що відбувається в Україні. Українці Підляшшя солідарні з Україною, яка воює з агресором – Росією.
-
2021 04
-
2021 03
-
Помер Іван Киризюк
21 грудня 2021 р. помер Іван Киризюк (1949-2021), поет та активний діяч Союзу українців Підляшшя, у минулому член редакційної колегії часопису «Над Бугом і Нарвою». Іван Киризюк народився 10 жовтня 1949 р. у Крив’ятичах (Більський повіт). Співзасновник Союзу українців Підляшшя та член його керівних органів. Член Національної спілки письменників України з 2003 р. Вірші українською говіркою рідного села почав писати у 12-річному віці. Перші його твори надруковані були у грудні 1971 р. на сторінках органу Білоруського суспільно-культурного товариства, тижневика «Ніва», й таким способом став піонером україномовного письменства на сторінках видань призначених для православного населення тодішнього Білостоцького воєв. (також «Білоруські календарі»). На початку 1980-х років був співтворцем україномовного альманаху «Наш голос»,…
-
«Сную думи про Підляшшя…»
«Сную думи про Підляшшя…» З Iваном Киризюком, поетом та суспільним діячем, розмовляє Юрій Гаврилюк — Хто цiкавиться суспiльно-культурними справами назагал знає, що Ти поет, заступник голови Союзу українцiв Пiдляшшя, а вiд 1998 р. заступник бургомистра Бiльська. Але може в кiлькох словах розкажи про свою життєву дорогу. — Народився я в Крив’ятичах у 1949 роцi. Початкову школу закiнчив у 1963 р. Пiзнiше вчився у лiцеї з бiлоруською мовою навчання у Бiльську, але це перервав i закiнчив у Бiлостоцi будiвельний технiкум, рiк часу студiював, перервав студiї і поїхав у Бескид працювати, де пiзнав трагедiю виселення. Коли повернув то почав працювати в Бiльську — в рiдних сторонах. — В одному зі своїх віршів…
-
Podlaskie rekolekcje historyczne
Wiedzę naukową od potocznej odróżnia to, że pierwsza powstaje poprzez ustalanie faktów i powiązań między nimi, druga zaś bardzo często opiera się na domysłach, a nawet umyślnych falsyfikacjach. Podsumowaniem naukowej wiedzy o pochodzeniu i znaczeniu słowa ‘Podlasie’ jest chociażby hasło w wydanym przez Polską Akademię Nauk „Słowniku starożytności słowiańskich” (t. 4, Wrocław 1970), gdzie stwierdza się, że nazwa ta, „pierwotnie Podlasze, rus. Подляше, подляшски, łac. Podlachia, oznacza ziemie położone w sąsiedztwie Lachów (tu = Polaków)”, przy czym pojawia się „dopiero na przełomie XV i XVI w., najpierw w źródłach litewskich pisanych po rusku (1495 i 1513 r.), a następnie, początkowo rzadko, w źródłach polskich (od 1517). W powszechne użycie wchodzi…
