-
Ще міесець можна зголошуваті твори на конкурс «Пішемо по-свойому»!
Запрошуєм взяті участь у першум Пудляськум літературнум конкурсові «Пішемо по-свойому»! Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою. Напіши віерш, прозу, репортаж або й інакши твуор руодною мовою – українською пудляською говуоркою і передай його для організатора Товариства «Пудляські наукови інститут» (Біельськ, гуліця Кринічна 14), пришлі його пуочтою на адрес Товариства «Пудляські наукови інститут» (Stowarzyszenie „Podlaski Instytut Naukowy”, skr. poczt. 26, 17-100 Bielsk Podlaski) або мейльом: poswojomu@gmail.com Кажди участнік має право прислаті на конкурс не буольш ніж три літературни твори. Кажди з…
-
Слухайте “Українське слово” 09.02.2023
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». У цьому тижні запрошуємо відвідати Комплекс шкіл з українською мовою навчання у Гурові Ілавецькому. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Слухайте “Українське слово” 26.01.2023
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». У сьогоднішній програмі почуємо релацію з Вечора колядок у Білостоці. Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Вечір колядок у Білостоці – фоторепортаж
22 січня в Центрі громадської активності в Білостоці відбувся колядний концерт Виступили на ньому діти з пунктів навчання української мови в Білостоці (Інтеграційний Садочок № 26 у Білостоці, Початкова школа № 9 у Білостоці), Хор Громадської початкової школи імені святих Кирила і Методія у Білостоці, Молодіжний хор православної парафі св. Духа у Білостоці, соліст Микола Барбуца, а також ансамблі Добрина, Кантанта Амон та Монисто з Варшави. Концерт зорганізував Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації PП. Приміщення Центру громадcької активності було безкоштовно надано містом Білосток.
-
Концерт християнської музики в Білостоці
-
У неділю треті літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»: Зоя Сачко та проф. Любов Фроляк
Як писати «по-свойому»? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати літературні твори «по-свойому», тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в неділю 4 грудня 2022 р. з 14.00 до 16.30 в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14). Майстер-класи, присвячені характеристиці підляських українських говірок та їх специфіці, поведе проф. Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок (у тому числі підляських), випускниця Донецького національного університету, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. Час тривання – 45 хвилин. Майстер-класи, присвячені…
-
Wojszki – wieś nad Narwią
Wojszki powstały prawdopodobnie w końcu XV wieku. W latach siedemdziesiątych XVI wieku wieś należała do majątku z folwarkiem w Stołowaczu (położonym około 10 km od Wojszek), który był królewszczyzną (ówczesna własność państwowa). W tym czasie nazwa wsi brzmiała nie Wojszki, lecz Wojśni. Wieś wchodziła w skład wójtostwa antonowickiego, którego siedzibą były Antonowicze (teraźniejsze Ryboły). Obecna nazwa datuje się zapisem z 1562 roku i pochodzi prawdopodobnie od imienia „Wojsław – woin sławny”. W latach siedemdziesiątych XIX wieku, po zniesieniu pańszczyzny, komisja carska, która była powołana do prowadzenia prac związanych z pomiarem i nadawaniem gruntu chłopom, stwierdziła, że w Wojszkach nie wystarcza odpowiedniej ilości ziemi. Sześciu rodzinom chłopskim zaproponowano przeniesienie się do…
-
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну
«Територія моїх поїздок межує на півночі з Прип’яттю і Біловезькою Пущею». Надбужанські мандрівки автора українського гимну Січень 2014 року став в Україні місяцем початку буремних подій, через що мало помічено ще один ювілей – 175-річчя від дня народження автора слів національного гимну Павла Чубинського. Але поки ювілейний рік ще триває, згадаймо і його незлим, тихим словом – тому, що це свого роду прелюдія перед випадаючим на 2015 рік двохсотріччям від дня народження автора музики українського славня Михайла Вербицького, як і тому, що досліджуючи українську народну культуру П. Чубинський навідувався також у холмські й підляські села та міста. * * * Що Надсяння це рідний край Михайла Вербицького, автора музики нашого…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина IV]
20 лютого 1926 р. у Кліщелях народився Євген Конахович, псаломщик парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці в рідному містечку (з 1949 р.), катехит (з 1951 р.) та культурний діяч – співорганізатор кліщелівського гуртка Українського суспільно-культурного товариства (у 1967-1969 рр. його голова) і театрального гуртка, який 1966 р. здобув перше місце на огляді українських аматорських театрів у Перемишлі (п’єса «Безталанна» Івана Карпенка-Карого). 1970 р. прийняв дияконське, відтак ієрейське свячення та до 2004 р. служив настоятелем парафій на терені Білостоцько-Гданської єпархії (Юрауляни, Ялаука). Помер 21 вересня 2018 р. у Білостоці. 22 лютого 1905 р. у Володаві над Бугом народився мовознавець Владислав Курашкевич (пол. Władysław Kuraszkiewicz), автор досліджень з історії і діалектології польської мови.…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…