-
Весна, вірус, перепи̇с…
Wesna, wirus, perepis…Вели̇кдень то свято і радость, навіть в таки̇х, дале̇ки̇х од нормальності обстави̇нах. Зусíм іншого характеру – наказана законом участь у Національному перепи̇сі населе̇ня…. Welikdeń tо swjatо і radоst´, nawіt´ w takich, dalekich оd nоrmalnоstі оbstawinach. Zusím іnszоhо charakteru – nakazana zakоnоm uczast´ u Nacіоnalnоmu perepisі naselenia… Признаюся, што заголовок я творчо запозичив од Васи̇ля Петручука, парафразовуючи його «Весна, пташки̇, доля…» – з роздуму надрукованого в нашому часопи̇сові у 2002 році. З весною, справа зрозумíла, нічого особли̇вого сього року нема – остатня декада квíтня, коли̇ на кунець редакторської праці пи̇шу сії слова, то вже перша зеле̇нь на деревах, а травень, коли̇ возьметесь за читанє, то таки̇й час, што всьо цвіте, а…
-
Z lasu. Głosy Kobiet
Коли київські студенти Національної музичної академії України приступають до вивчення предмету «Українська народна творчість», вони отримують перший тест: прослухати низку аудіозаписів і визначити, з-поміж іншого, тип виконавців твору – чи належать вони до групи справжніх носіїв музичного фольклору. Адже відомо, що на роль «хранителів національних традицій» претендують дуже різні співаки й музиканти, однак професор намагається пояснити студентам, що носії – це тільки ті, хто насправді вивчив пісні спадково, від своєї бабусі, матері, односельців. Та останніми 10-літтями з’явилася вже помітна когорта інших виконавців – це містяни, здебільшого молоді, часто з музичною освітою. З різних причин вони захопилися старим сільським співом і стараються співати так само, як це робили сільські бабці. Створено…
-
„Miasta Ruskie” i „Miasta Lackie”
Szkic o miejskich dziejach Podlasia w XV-XVII wieku Ważne znaczenie w dziejach naszego regionu ma proces powstawania w XV i XVII w. miast, czyli osiedli posiadających odrębne prawa, zwane prawami miejskimi (niektóre z nich prawa te później utraciły). Większość współczesnych miast na zamieszkanym przez ludność ukraińską terytorium Podlasia powstała z osad przygrodowych, ich metryka sięga więc co najmniej XI-XII w. W ten sposób z ruskich podgrodzi rozwinęły się największe nowożytne miasta – Drohiczyn, gdzie obok grodu i podgrodzia rozwinął się ośrodek handlowy i rzemieślniczy obejmujący kilka osad, oraz Bielsk i Mielnik. Ludność zamieszkująca osady wokół wymienionych grodów, podobnie jak i okoliczna ludność wiejska, była ruska. Od wsi osady te różniły…
-
Ruśka tęskność za ojczystą mową
W 1924 roku w „Kalendarzu dla Mazurów” opublikowano wiersz „Tęskność za ojczystą mową” – zagrożoną przez wynarodowienie. To jeden z najpopularniejszych utworów Michała Kajki (1858-1940), który mieszkając w niemieckich wówczas Prusach Wschodnich, „był Mazurem – człowiekiem pogranicza. Modlił się po polsku, ale mówił i czytał także po niemiecku. Chwalił swoje rodzinne strony, zachwycał się pięknem mazurskiej przyrody, ubolewał jednak nad zanikiem w tym krajobrazie ‘macierzyńskiej mowy’, czyli języka polskiego” (cytat za: Muzeum Michała Kajki – www.michalkajka.pl). Kilka zwrotek tego wiersza, poczynając od słów Choćby germanizmu wały, Na kształt śniegowej zawiei, Naszą mowę zalać chciały, Jednak nie traćmy nadziei, otwierało przepisaną na maszynie miniantologię poetycką „Ruodne słowo. Twory pro ruodnu mowu…
-
Займаю перши місця і чуюся доценяни…
Zajmaju perszy miscia i czujusia doceniany…Розмова з Міколайом Ягудніцькім. 4 грудня 2020 року в Гайнувці має одбитіся XXVІІ Перегляд непрофесіональної штукі Гайнувської землí – конкурс, якій промує жителюв Гайнувського повíту, котори по-аматорському займаються малярством, графікою, ризьбою, артистичною тканіною і всякою інакшою штукою. Од мнугох лíт участніком, а тоже й ляуреатом конкурсу, є Міколай Ягудніцькі з Гайнувкі, родом з Чижŷв, котори займається ризьбою. Нам вŷн розказав про дітячи рокі і молодость у Чижах 1950-1970-их лíт, а тоже про свої́ ризьби. – Пане Міколаю, є Ви ляуреатом перших мíсць мнугох конкурсув ризьби, передусíм організованих в Гайнувці, алє тоже в Білостоці, Біловежи. Од якогось часу живете в Гайнувці, алє самиї ж Ви родом з Чижŷв. – Уродівся я…
Вам також може сподобатись
Warsztaty w Osówce
№ 6/2023 “Над Бугом і Нарвою” доступний в е-пресі
Будування над річкою Лісною Каменецької вежі
-
„Łukasz – czołowiek nasz”
Wybór imienia dla dziecka to sprawa nie tak prosta, jakby się nam wydawało. O ile kiedyś o tym, jak będzie się nazywać dziecko, decydował duchowny, który nadawał najczęściej imię świętego, czczonego w danym dniu, to dziś jest to kwestia upodobań rodziców oraz panującej mody. Co ciekawe w ostatnich latach coraz częściej rodzice wybierają imiona odwołujące się do tradycji. Niemal każdy z rodziców chce, by imię jego dziecka było wyjątkowe i nieszablonowe, a przy tym nie piętnowało go w przyszłości. Decydujące jest tu dość względne i subiektywne kryterium ładności, rozumiane niekiedy w bardzo różnorodny sposób. Bo dla jednych ładne jest imię używane przez idola lub bohatera ulubionego filmu, dla kogoś innego…
