-
,,Український перегляд”
Серед учасників цьогорічного фестивалю Підляська октава культур який пройшов у Білостоці було два учасники з Підляшшя які виконують українську музику. Це фольклорний ансамбль Добрина з Білостоку та Гойраки які грають фолкрок. Тим разом першого дня фестивальних концертів перед багаточисельною білостоцькою публикою виступили вони у спільному проекті. Запрошуємо дивитися як пройшов цей виступ.
-
Українське слово 28.07.2022
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». Цього тижня ви почуєте репортаж з фестивалю «Підляськa октавa культур». Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
„Wszystkim można być”, czyli narodowa sztuka życia w nieprawdziwym świecie
Część II Część I dostępna tutaj: Czy można z fasady zrobić fundament? Tak jak upadła w końcu „komuna”, tak i nie mogła wiecznie trwać owa przednarodowa (czy też pozanarodowa) i powszechna „białoruskość” ludu prawosławnego od białoruskojęzycznej Sokółki po ukraińskojęzyczną Czeremchę. Gdzieś w latach 80. minionego już wieku zaczęły tworzyć się zaczątki, swego rodzaju embriony formacji społeczno-politycznych o dążeniach bardziej narodowych – zarówno w formie, jak i treści. Był to bowiem okres nie tylko kształtowania się zaczątków ukraińskiego ruchu narodowego, ale na dobrą sprawę też i białoruskiego (większość aktywistów obu nurtów to rówieśnicy z pokolenia, które w dorosłe życie wkraczało około 1980 roku). Wprawdzie już od ćwierć wieku działało Białoruskie Towarzystwo…
-
“На Івана, на Купала” – фоторепортаж
Запрошуємо дивитися фоторепортаж з найбільшого українського заходу, організованого в регіоні Союзом українців Підляшшя – “На Івана, на Купала”. Автор фотографій – головний редактор НБіН Юрій Гаврилюк.
-
Українське слово 21.07.2022
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». 16 липня на водосховищі Бахмати в Дубічах Церковних відбувся концерт «На Івана, на Купала», організований Союзом Українців Підляшшя. Під час фестивалю виступили виконавці українських пісень у різноманітних обробках. Традиційним елементом концерту є представлення обряду пускання вінків. Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
,,Український перегляд”
У минулому тижні у готелі під Білостоком проводилися заходи, спрямовані на родини біженців з України. В рамках програми «Літні освітні семінари для українських біженців, які перебувають на території Республіка Польща» пройшли освітні майстерні «Відбудуй себе на Підляшші». Поцікавимось як вони проходили. В другій частині програми поцікавимось відбудовою традиційної хлібної печі яку проводить Товариство Спадщини Підляшшя
-
«Українське слово» 2022.07.14.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні скажемо про жнивні традиції села Курашева, а також про перше засідання Капітули Підляської науково-літературної нагороди. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Десакралізація російської культури, або чи стане Росія лімітрофом України. Деякі спостереження історика
Колишній президент Української вільної академії наук у США історик і літературознавець Марко Антонович – представник знакової для нас родини, онук легендарного Володимира Антоновича, і до того ж неперевершений знавець та інтерпретатор поезій Тараса Шевченка – розповідав: «Нам тривалий час була незрозуміла фраза Тараса Шевченка про “окрадену Україну”, яку раптом “збудять”. Що це означає, про що це пророцтво великого Кобзаря. І раптом у 1917 р. постала у вогні і бурі війни з Росією УНР, і ми усі тоді зрозуміли гіркоту цього дивовижного передбачення». Події російсько-української війни 2022-го оголили масу історичних сенсів, які були ніби під сподом суспільно-політичного життя, відчувалися, але не розумілися. Вони ніби одномоментно оприявнилися. Виопуклилися ті ментальні проблеми нашого…
-
„Nad Buhom i Narwoju” dostępne w sprzedaży
Od dziś, 11 lipca 2022 r., nr 3/2022 „Nad Buhom i Narwoju” jest dostępny w sprzedaży w sieci Kolporter w całej Polsce. Od środy 6 lipca 2022 r. dwumiesięcznik można kupić w Centrum Kultury Prawosławnej w Białystoku. W jakich miejscowościach znajdziecie nasze czasopismo? Ponadto „Nad Buhom i Narwoju” można kupić tutaj w wersji elektronicznej: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju ***************************************************** «Над Бугом і Нарвою» доступне у продажу Від нині, 11 липня 2022 р., № 3/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступний у продажу в мережі Кольпортер в цілій Польщі. Від середи, 6 липня 2022 р., двомісячник можна купити в Центрі православної культури в Білостоці. У яких місцевостях знайдете наш часопис? Окрім того «Над Бугом і…
-
„Wszystkim można być”, czyli narodowa sztuka życia w nieprawdziwym świecie
Część I Wszystkim można być. Takie właśnie szokujące stwierdzenie, zanotowane przez Antoninę Kłoskowską w książce Kultury narodowe u korzeni (Warszawa 1996), pada z ust jednego z respondentów badaczki pytanego o przynależność narodową. Badaniem objęta została niewielka grupa przedstawicieli tzw. białoruskiej mniejszości narodowej. Jak stwierdza autorka, wykorzystano w nim biografie sześciu przedstawicieli młodej inteligencji pochodzenia chłopskiego, a także życiorysy starszej generacji (osoby urodzone przed 1931 rokiem), mieszkańców jednej z gmin na południe od Bielska Podlaskiego. Jest to więc bez wątpienia gmina ukraińskojęzyczna, co wynika też z wypowiedzi jednego z jej mieszkańców, określonego jako Robotnik: Robotnik zaczyna od deklaracji: „Ja czuję się Polakiem […] tu w Polsce mieszkam i jestem Polakiem”, ale…