-
Духовний світ Євгенії Жабінської
Духовний світ поетеси Євгенії Жабінської має багато відтінків, але головним його образом є спроба описання душі в реаліях Підляшшя. Підляшшя це батьківщина серця, з нею поетеса веде діалог так в поезії, як у роздумах. Зворушує в поезії Євгенії Жабінської мотив глибокої віри в Бога, сплетений з любов’ю до життя. Доповнює поетичне слово, спроба шукання виходу з поглинаючої батькiвщину Євгенії Жабінської уніфікації та денаціоналізації рідного етносу. Духовний світ Євгенії Жабінської Вірші поетеси є маленькими та теплими записами життя, отже усвідомити світ поезії Євгенії Жабінської можна лише тоді, коли глибше задумаємося над її поетичним словом. Вагомі та повсякденні справи в тій поезії набирають кольору, змісту та значення. Будуючи свою вежу поезії Євгенія…
-
Перечитуючи підляських поетів
Богдан Столярчук, керiвник iнструментальної групи фольклорного студентського ансамблю „Горина” Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету, давно вже знайомий з Підляшшям, яке він не лише оглядає, запам’ятовує його краєвиди і людей, знайомиться з культурними надбаннями, але й ділиться своїми враженнями та передуманим з читачами „Над Бугом і Нарвою”. Зараз пропонуємо Вашій увазі думки навіяні прочитанням найновіших збірок трійки підляських поетів. «Непокiрнiсть твоїх дивних думок» Євгенія Жабінська, Коли приходить тиша, вид, Союз українців Підляшшя, Більськ 1995. Поезiї Євгенiї Жабiнської наповненi свiтлими лiричними образами, її душа напоєна тим теплом, яке має заряд енергiї i здатне притягувати навколо себе шанувальникiв поетичного слова, що мають можливiсть насолоджуватись її вiршованими рядками. Поетка вiдчуває щоденний пульс життя з його…
-
Dom i Mała Ojczyzna – refleksje nad poezją ukraińską Podlasia*
Jest to sesja, na której debiutuję, jeżeli chodzi o współczesną literaturę ukraińską Podlasia. Do tej pory bowiem moje zainteresowania literaturą ukraińską, ściślej mówiąc wybranymi poetami, miały charakter bardzo osobisty i sprowadzały się do pewnej prywatności, która wiązała się z pochodzeniem części mojej rodziny ze Stanisławowa, ze Lwowa, mówiąc krótko z Galicji. Pierwszy mój kontakt był bardzo osobliwy, ponieważ mam u siebie w domu przedwojenne fotografie członków rodziny wywodzących się właśnie z Galicji – na jednej z nich była strofa wiersza Jewhena Małaniuka. To spowodowało chyba, że zaczęłam poszukiwać kilka lat temu polskich przekładów tego poety, potem Tadej Karabowicz obdarował mnie tomikiem Małaniuka w oryginale. Jego poezja bardzo przemawiała do mnie,…
-
«Яким Шевченко був насправді» та інші «Реальні історії»
Зрозуміло, що українці на YouTube-і дивляться перш за все те, що про війну. Все ж не треба забувати, що український контент набато ширший. Ось нещоджавно мою увагу звернув ролик «Яким Шевченко був насправді», зроблений у рамках проєкту «Реальна історія». Як читаємо у автопрезентації каналу: «Реальна історія – це короткі лікбези (лікбез – ліквідація безписьменнсті) на важливі історичні теми якими спекулює росія. Ми хочемо, щоб ви знали правду про підписані Хмельницьким угоди з росією. Про те, як росія анексувала і штучно насаджувала російську політику на українських територіях. Про безпощадність каральної системи російської імперії та СРСР. Що пов’язує Україну та Крим. Ви маєте почути правду, щоб більше ніколи не піддаватися на маніпуляції…
-
Uspomyny pro dida
De zahony did oraw Lisom zarostaje; Para kony u płuzi jszło – Wnuk prypomynaje. Chocz i wnuk zostaw wże didom, Siemisiat mynaje, Szcze szczoś w pamety ostało – Wnuk prypomynaje. Zostawyw did swoji prybory: Cip, serp, żorna, żerebyk; Na obwoznoho ne żdaw – Nezależno żyw czołowik. Dach nakryw swojim sposobom, Tak tohdy buwało; Chocz sołomoju nakryte – Do pijisiaty lit stojało. Żeleźniak buw z drabyniom, Rednom zastyłali; Kob chocz ne wyletiw kołosok – Tohdy pro toje dbali. Dewet’ snopy do kupy stawyw, Try na hołow położyw; Jak treba liczyty – Pjat’ na kopu miw. Did tiażko praciowaw, Wrucznuju wsio robyty treba: Mołotyty, mołoty, żaty, kosyty, sijaty, oraty – Takaja buła…
-
Ще міесець можна зголошуваті твори на конкурс «Пішемо по-свойому»!
Запрошуєм взяті участь у першум Пудляськум літературнум конкурсові «Пішемо по-свойому»! Пудляські літературни конкурс «Пішемо по-свойому» має заохвотіті люді, котори знают і використовуют українські пудляські говуоркі, до того, коб почалі пісаті літературни твори руодною мовою. Коб узяті в юом участь, треба прислаті власни твуор, напісани українською пудляською говуркою. Напіши віерш, прозу, репортаж або й інакши твуор руодною мовою – українською пудляською говуоркою і передай його для організатора Товариства «Пудляські наукови інститут» (Біельськ, гуліця Кринічна 14), пришлі його пуочтою на адрес Товариства «Пудляські наукови інститут» (Stowarzyszenie „Podlaski Instytut Naukowy”, skr. poczt. 26, 17-100 Bielsk Podlaski) або мейльом: poswojomu@gmail.com Кажди участнік має право прислаті на конкурс не буольш ніж три літературни твори. Кажди з…
-
З однією валізою, але врятувати життя
Аґнєшка Громковська-Мелосік Олександра Боронь З однією валізою, але врятувати життя: A. Boroń, A. Gromkowska-Melosik, „Ukraińskie uchodźczynie wojenne. Tożsamość, trauma, nadzieja”. Kraków 2022, wyd.”Impuls”, ss. 270 30 грудня 2022 року видавництво «Імпульс», Польща, опублікувалo книгу двох науковчинь із Познані: проф. Аґнєшка Громковська-Мелосік та проф. Олександра Боронь, «Українські біженці війни. Ідентичність, травма, надія». Свої роздуми авторки розпочали віршем Станіслава Бараньчака (польський поет-емігрант, дисидент, викладач Гарвардського університету; 1946-2014) «Якщо порцеляна, тільки це», нагадуючим читачеві про тимчасовість і крихкість людського існування. Послання вірша цілком узгоджується з міркуваннями й аналізами, що містяться в книзі, а особливо – з окремими історіями українських жінок. Саме в них можна побачити весь спектр трагедії, що сталася в умовах жорстокої…
-
Słowo zrodzone z ojczystej ziemi
Był czwartek. Dzień to w Bielsku osobliwy — targowy. Miasto staje się bardziej ludne, więc i nie powinien dziwić niespodziewany „gość w dom”, czy też „w redakcję”. Tego mroźnego czwartku takowy niespodziewany gość się zjawił — na pierwszy rzut oka może i niepozorny, ale natchniony. Już od progu odezwał się wierszem — nazywam się Władek, wpadłem tu przez przypadek. Pomimo tej „wejściowej” polszczyzny było zrozumiałe, że to swuoj czołowiek, deś z-pud Bielśka, a jego pojawienie się pod naszą strzechą wcale przypadkiem nie jest. Rzeczywiście — okazało się, że to Wołodymyr Sosna z Paszkuowszczyny (Paszkowszczyzny — oficjalnie mówiąc), zachęcony redakcyjnym zaproszeniem do współpracy. Od pewnego czasu „zabawia się” opisywaniem życia swego…
-
До 15 березня 2023 р. можна подавати твори на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому»
Продовжено термін подачі робіт на Підляський літературний конкурс «Пішемо по-свойому». Літературні твори, написані «по-свойому», тобто підляською українською говіркою, можна подавати до 15 березня 2023 р. Конкурсні роботи з приміткою ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС слід: – передати організатору конкурсу (Товариство «Підляський науковий інститут», Більськ на Підляшші, вул. Кринічна 14) – або відправити поштою на адресу: Stowarzyszenie „Podlaski Instytut Naukowy” skr. poczt. 26 17-100 Bielsk Podlaski – або надіслати на електронну адресу Конкурсу: poswojomu@gmail.com Також змінено правила Конкурсу. Внесено відповідні зміни до графіку, вилучено вимогу анонімізації робіт, уточнено порядок подавання конкурсних робіт, оновлено інформацію про нагороди для переможців. Метою Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому» є заохотити людей, котрі знають і використовують українські підляські говірки до…
-
У неділю треті літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»: Зоя Сачко та проф. Любов Фроляк
Як писати «по-свойому»? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати літературні твори «по-свойому», тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в неділю 4 грудня 2022 р. з 14.00 до 16.30 в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14). Майстер-класи, присвячені характеристиці підляських українських говірок та їх специфіці, поведе проф. Любов Фроляк – мовознавець-діалектолог, дослідниця українських говірок (у тому числі підляських), випускниця Донецького національного університету, науково-дидактичний працівник Кафедри слов’янського мовознавства Інституту Мовознавства і Літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. Час тривання – 45 хвилин. Майстер-класи, присвячені…