-
Українська писанка з St Volodymyr Drive
Обкладинка попереднього, передвеликоднього числа «НБіН», прикрашена була фотографією однієї із найбільших у світі «архітектурних» писанок, що дорівнює висотою триповерховому будинкові та крутиться-вертиться над ставочком при St Volodymyr Drive у містечку Веґревіль (Vegreville), розташованому у найбільш «українізованій» частині Канади – провінції Альберта (українські прізвища в її парламенті та уряді це річ нормальна). Звісно – писанки назагал асоціюються із Великоднем та й офіційна, англомовна назва цієї особливої скульптури звучить «Vegreville Pysanka. The World’s Largest Ukrainian Easter Egg». Все ж станула вона тут не під Великдень, але в середині літа, бо це передусім пам’ятник канадській кінній поліції. Звісно, не мав би він такої форми, та не відкривали б його 28 липня, у день…
-
Nezłamnоstі — treba nam wsіm
Cej «dytiaczyj» malunоk pіd czas оstannioji «Pіdlaśkоji оsenі» łeżaw sered іnszych predmetіw wyhоtоwłenych dіt`my z Ukrajiny – na stоli u fuajje Bіlśkоhо budynku kultury, de wіdbuwawsia festywalnyj kоncert. Musyw baczyty jоhо kоżnyj, chtо pіdіjszоw dо stоła, de zbyrałysia kоszty dla pоstrażdałych wіd wіjny, chtоś pewnо dіstaw jоhо, jak pоdiaku za swіj dоkładenyj «hrіsz». Malunоk trahіcznyj, bо ż pоkazuje najstrasznіszu realnіst`, w jakіj mоże оpynytysia dytyna – wіjnu. Wse ż оptymіstycznyj, adże ce ałehоrіja ducha bоrоt`by za wоlu, za majbutnie, ałehоrіja Ukrajiny takоji, jakоju wоna je, chоcz prоpahandysty rіznych nacіj ta derżaw prоbuwały wtоwkmaczyty wsiomu swіtоwі, w tоmu czysli j nam (ta j samym ukrajinśkym hrоmadianam) jiji wykrywłenyj оbraz. Rоzwjazana z…
-
Незламності — треба нам всім
Цей «дитячий» малюнок під час останньої «Підляської осені» лежав серед інших предметів виготовлених дітьми з України – на столі у фуайє Більського будинку культури, де відбувався фестивальний концерт. Мусив бачити його кожний, хто підійшов до стола, де збиралися кошти для постраждалих від війни, хтось певно дістав його, як подяку за свій докладений «гріш». Малюнок трагічний, бо ж показує найстрашнішу реальність, в якій може опинитися дитина – війну. Все ж оптимістичний, адже це алегорія духа боротьби за волю, за майбутнє, алегорія України такої, якою вона є, хоч пропагандисти різних націй та держав пробували втовкмачити всьому світові, в тому числі й нам (та й самим українським громадянам) її викривлений образ. Розв’язана з…
-
«Використаті цікави уривкі житя…»
Найбільш сполонізованим місцем на карті Північного Підляшшя є без сумніву Сім’ятицький повіт. Така ж сама ситуація з його центром – Сім’ятичами. Вистачить коротка прогулянка по місту, щоб переконатися, як важко знайти тут сліди присутності руського населення, про що в своїй статті „Polskie miasto Siemiatycze писав Марко Полешук (дивись «Над Бугом і Нарвою», № 1/2004). Всеприсутня польсьска мова, низька національна свідомість серед православних жителів містечка, в якому – як показав перепис населення з 2002 року – статистично більше ромів (46 осіб) ніж українців, брак зорганізованого українського громадсько-культурного життя (відбуваються тут лише концерти в рамках Фестивалю української культури «Підляська осінь») – так коротко можна прохарактеризувати ситуацію в цьому 15-тисячному містечку. Але навіть…
-
Михайло Бобровський – підляський піонер славістики
У поточному 2007 році до списку Пам’яті світу (Memory of the World International Register), міжнародного проекту ЮНЕСКО, якого метою є зібрання та надійне зберігання найцінніших історичних документів, внесений був т.зв. Супрасльський кодекс, якого окремі частини, разом 285 пергаментових аркушів, зберігаються у бібліотеках Варшави, Любляни та Петербурга. Ця, писана кирилицею богослужбова книга, виникла на початку ХІ сторіччя у Болгарії. Тому, хоч вона особливо цінна для дослідників давньої мови південних слов’ян, її причетність до української культури є дуже посередня. Те, що для нас може бути цікаве, то передусім особа відкривача манускрипту, уродженця Більської землі Михайла Бобровського (1784–1848) та місце, від якого виникла прийнята в науковому світі назва манускрипту. Хоч бо Супрасльський монастир…
-
„О Матінко Божа”
Увазі наших читачів пропонуємо читати оповідання Галіни Богути – Стомпель у перекладі Василя Шляхтича. Halinka Bohuta – Stąpel “O matko boska” „О Матінко Божа” — Люто вилаялася Елька. Так, назва вулиці звучить казково – Відпочинок, але спробуйте знайти місце для паркування ввечері, особливо в п’ятницю. Тож Єлизавета їде повільно й уважно шукає місце, де міг би сісти її старий понтіак. Місць немає, вона натискає на педаль газу і прямує на стоянку на Західній вулиці, але й там все зайнято. Повертає ліворуч і паркується біля площі. Якби вона передбачила, що станеться, вона б обмежила свої покупки. Але байдуже, вона сяде на лавку і покличе свого Юзека, нехай встане з дупи перед телевізором, але…
-
Szewczenkowa topola – pośród podlaskiego pola…
Taras Szewczenko – zawsze aktualny. Także na Podlasiu. Zapraszamy do czytania artykułu, który ukazał się na łamach “Nad Buhom i Narwoju” w 2014 r. *********************************************** Szewczenkowa topola – pośród podlaskiego pola… 9 marca 2014 roku Ukraińcy na całym świecie uczcili 200. rocznicę urodzin Tarasa Szewczenki, centralnej postaci ukraińskiego procesu literackiego XIX wieku, którego twórczość była kluczowa w tworzeniu i rozwoju nowoczesnej literatury ukraińskiej, a także kształtowaniu się narodu ukraińskiego i nowoczesnej świadomości narodowej. Uroczystości ku jego czci odbyły się także na Podlasiu, gdzie poezja Wielkiego Kobziarza docierała przez co najmniej ostatnie stulecie i gdzie dociera nadal, znajdując tu swoich licznych zwolenników. Co sprawia, że kolejne pokolenia Ukraińców żyjących na peryferiach…
-
Ze Słobodzkiej Ukrainy na Podlasie
Biografia Aleksandra Szczerbania, założyciela i kierownika zespołu teatralnego w Kleszczelach Pod koniec pierwszej połowy minionego stulecia powstał w Kleszczelach zespół teatralny. Nie byłoby to nazbyt ważne wydarzenie, gdyby nie to, że dzięki pracy artystycznej owego zespołu, do pozbawionych oświaty w języku ojczystym mieszkańców Kleszczel i okolic, chociażby w namiastce, mogła wówczas dotrzeć twórczość pisarzy ukraińskich. Pamięć o teatrze z Kleszczel nie uległa zapomnieniu. I dziś niektórzy z mieszkańców miasteczka wspominają chociażby wystawianą przez ten teatr sztukę Iwana Kotlarewskiego Natałka Połtawka. Teatr w Kleszczelach powstał dzięki pracy Aleksandra Szczerbania, który na długie lata związał się z tym podlaskim miastem. Przywracając pamięci zbiorowej postacie związane z Podlasiem, nie można pominąć tego wychodźcy…
-
Спогад про бєженство
Вуйна почалася в 1914 рокови. Омаль через руок начав прибліжатися до нас фронт. Ще не всьо збуоже зобране було в клунях. Дошлі до нас віесткі, що ніемці знущаються над цивільним людом. Ми покінулі всьо. На вуоз поставилі буду, запраглі коня, направиліся шосою в кєрунку на Біловежу. На дорозі був велікі тлок од уцєкінерув і вуойська. З нашого села мнуого умерло на дорозі — од хвороб. Посля нас погрузілі у вагони і завезлі у Рязанську губерню, в село Большое Пірогово. Далі нам кватіри і ми зваліліся спати. Встаємо рано, а перед нами стоїт хліеб, молоко, русска булка і так було щодень — тайная мілостиня. Село тягнулося уздовж рікі, а за рікою…
-
Трудiвник на підляській ниві. Василь Бiлокозович (1899-1981)
З лiтературою в нашуй мовi, тобто писаною українськими говiрками Пiвнiчного Пiдляшшя зустрiвся я на початку 1980-х рокiв, коли на сторiнках бiлостоцького бiлоруськомовного тижневика „Нiва” та „Бiлоруських календарiв” прочитав вiршi Iрини Боровик, Iвана Киризюка та Софiї Сачко. Вiд 1982 року сам почав пробувати сил у мистецькому володiннi пером, складаючи першi вiршi про рiдну хату, мову, людське шукання правди. Щойно декiлька рокiв пiзнiше довiдався, що по-нашому писав також Василь Бiлокозович, житель села Видово, яке вiд ХVI ст. рахувалося передмiстям Бiльська, а його мешканцi згiдно з законом не вважалися селянами а пiдмiщанами. Було це тим бiльш приємне, що в тому ж селi народився й мiй батько. – Як запитати про Бiлокозовича Василя то…
Вам також може сподобатись
Ruśka tęskność za ojczystą mową
Слухайте “Українське слово” 10.10.2024.
Оглядайте „Український перегляд” 08.10.2023.
