-
Василь Шляхтич, Звернення до друзів України у світі
До друзів нашого народу Друзі, а коли б так московський літак злетів над вашу хату і завдав втрат? Зруйнував ваше житло, вбив дитину. А може бабусю, дідуся, маму, тата ти б від того псевдо брата втратив? Чи тоді ти дозволив би йому по вашому небі літати, щоб міг вас вбивати? Я впевнений, що ні. Ти сказав би: – це моє небо! Просив би друзів, щоб прийшли його захищати. А друзі сказали б – НІ! Твоє небо далеко від нашої хати. Даємо зброю тобі і гроші, і слова хороші. Але, за тебе не будемо вмирати… Ось таке то нині в Україні. Міста, села в руїні… Народ молиться і бореться. Наш народ,…
Вам також може сподобатись
Слухайте “Українське слово” 22.06.2023
«Сную думи про Підляшшя…»
Дивіться “Український перегляд” 13.10.2024.
-
Історик із Києва: Рефлексії 22-го дня нового спалаху російсько-української війни
Ми не маємо права програти зараз, бо Ukraina fara da se – Україна свого осягне. Україна переможе. Доля світу вирішується і на цих ірпінських луках. Ігор Гирич – ще один киянин, якого можемо назвати щирим другом українців Підляшшя. За фахом він історик, отже думки, якими він вирішив поділитись з нашими читачами, це спроба показати ширший історичний контекст подій – боїв на західних рубежах української столиці, яких вогняні спалахи може бачити і чути з вікон свого висотного будинку. Боїв за те, до якого світу належатиме Україна. (юг) Київ у російсько-українській війні. Річка Ірпінь. Рефлексії 22-го дня Річка Ірпінь. Стара межа Польщі і Росії аж до другого поділу Польщі. Мешканець лівого берега,…
-
Доки Богу не знудились люде… Доки б’ється кохання у груди – моя Україна буде! || Doky Bohu ne znudyłyś lude – moja Ukrajina bude!
Taras Kompaniczenko śpiewał nam w Czeremsze i na „Kupale” w Dubiczach Cerkiewnych, dzisiaj broni Kijowa – i nadal śpiewa! || Тарас Компаніченко співав нам у Черемсі та на «Купалі» в Дубичах-Церковних, ниніка обороняє Київ – та надалі співає! Pieśni ostatnich dni || Пісні останніх днів https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&sp=EgIIBA%253D%253D З Тарасом Компаніченком ми познайомились весною 1989 року у Києві, коли про Незалежність України у її столиці говорили ще тільки у вузькому гроні знайомих. Наше знайомство відновилось під час одного з Українських фестивлів у сопотській Лісовій опері, куди він приїхав виступати. У 2004 році Тарас з колективом «Карпатіани» двічі приїжджав на Підляшшя – у червні співав на імпрезі «З сільського подвір’я» у Черемсі, й…
-
Писане у 2015 році – актуальне й сьогодні. Pisane w 2015 roku – aktualne nadal
Bo fakty wskazują na to, że największe dwudziestowieczne nieszczęścia podlaskiego ludu prawosławnego, jakim by on językiem nie mówił, były z reguły pokłosiem wydarzeń i sytuacji wywoływanych działaniami „włast’ imuszczych” w Petersburgu lub Moskwie. (…) Otoczenie tworzące polityczne i społeczno-prawne ramy naszego życia powoli zmienia się na lepsze. Ale ze swoimi wewnętrznymi bolączkami, przesądami i archaiczną mitologią, powodującymi, że jako zbiorowość nie bardzo umiemy określić swoje miejsce w tym świecie, a niektórzy widzą go nawet w krzywym zwierciadle, musimy poradzić już sami. Od literackich i muzycznych rocznic do politycznej przyszłości Żyjemy, stale patrząc na kalendarz, a właściwie na dwa – na „urzędowy” i „cerkiewny”, albo „polski” i „nasz”, przez co Nowy…
-
Poemat Tarasa Szewczenki „Kaukaz” w tłumaczeniu Piotra Kuprysia
Szewczenko poświęcił „Kaukaz” pamięci swojego przyjaciela Jakuba de Balmaine’a, malarza i oficera armii rosyjskiej, poległego w lipcu 1845 r. w czasie walk na Kaukazie. Mottem utworu jest fragment starotestamentowej „Księgi Jeremiasza”. Następnie podmiot liryczny-poeta przedstawia góry kaukaskie jako góry „ludzką krwią omyte” i nawiązuje do mitu o Prometeuszu przykutym do skał Kaukazu… Poeta porównuje Prometeusza, który mimo tych cierpień żył nadal, do uciśnionych narodów, które mimo znoszonych cierpień nadal nie tracą ducha. Kolejny ustęp poematu naśladuje i parodiuje rosyjskie manifesty kierowane do ludów Kaukazu z fałszywymi zapowiedziami ich „wyzwolenia” przez wojska carskie. Pod płaszczykiem pochwały Rosji poeta podkreśla policyjny charakter państwa i bezwzględność szlachty w odniesieniu do chłopów, stwierdza, że…
-
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ»
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ» Під час арешту Тараса Шевченка у грудні 1847 року знайдено при ньому рукописний збірник, якому поет дав назву «Три літа», адже зібрав він тут свої твори написані у 1843-1845 роках. Період «Трьох літ» характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші «Три літа» (1845 р.) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує «розбитеє серце ядом сатири». Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення самодержавно-кріпосницької системи. Вагоме місце посідає ідея національного визволення, на що вплинула участь Т. Шевченка у…
-
Kroniki oporu. Szewczenko zakrywa niebo
Газета «День»: Okazało się, że Szewczenko to wąsaty twardziel w kamizelce kuloodpornej, hełmie i z pistoletem maszynowym… Wiersze Szewczenki są dokładnie tym, czego teraz najbardziej potrzebujemy. Razem z „Javelinami” i „Bayraktarami”. Дивіться на також ТСН: 208 років від дня народження Тараса Шевченка: як Кобзар нині допомагає у боротьбі з окупантами https://tsn.ua/video/video-novini/208-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-tarasa-shevchenka-yak-kobzar-nini-dopomagaye-u-borotbi-z-okupantami.html Kroniki oporu. Szewczenko zakrywa niebo Dmytro Desiateryk Szewczenko – to dogmat. To jest udręka uczniów. To smutny dziadek z wąsami. To ciężki pomnik z brązu. Zbyt patetyczny. Cały czas modli się i płacze. Ciągle pisze o wsi. Cały czas go chowają. Cały czas umiera. Mychajl Semenko swój „Kobzar” już spalił. Nagle wszystko to okazało się absolutnie bez znaczenia. Nagle…
-
При пудляськуй дорозі і на Кіювській Софії – звальони ві’етром хрести знов стоят на свойому мі’есцьові
24 лютого, в день колі на українські міста зачалі лєті’еті ракєти й бомби, а російська армія рушила по свою ганьбу вуйськового невдахі й воєнного злочинця, переїжджав дорогою з Чижуов до Шостакова. На одному з поворотув побачив, як жителі села Осуовка кунчают ставляті придорожні криж, якій недавно зламала вітруга. Кажут – Буог Труойцю любіт, то й працьовало при тому троє мужчин, а ролю першого серед руовних мі’ев тут Ондріей Гольонко – саме його бачимо, колі троху по-каскадерському, бо стоячи на пуднятому ковшові екскаватора, поправляє желі’езни крижик на верхові велікого хреста. Схоже сталося з одним із хрестуов на Софії Кіювськуй – соборові, якій тисячу лі’ет тому велікі князі’е Володимір Велікі і Ярослав…
-
1814-2014: Наш сучасник Шевченко
1814-2014: Nasz rówieśnik Szewczenko…zło i kłamstwo nadal nie składa broni, tym ważniejsze jest więc pokrzepienie się słowami Szewczenki. A może nawet zaszczepienie się nim, bo – tym razem zacytuję Ukrainkę Oksanę Zabużko – Szewczenko to zupełne odrzucenie wirusa zła. To właśnie z jego poematu „Neofici” pochodzą słowa: Moliteś Bohowi odnomu, Moliteś prawdi na zemli. A bilsze na zemli nikomu Ne pokłoniteś. W marcu 1814 roku, walczące z Napoleonem wojska Imperium Rosyjskiego i jego koalicjantów weszły do Paryża. W ojczyźnie Deklaracji Praw Człowieka i Obywatela, głoszącej, że wszelka władza pochodzi od narodu, zaczęła się restauracja władzy legitymującej się pochodzeniem „od Boga”, w samym zaś Imperium Rosyjskim nadal umacniano ideologiczne fundamenty wojskowo-policyjnej dyktatury caratu, opartej…
Вам також може сподобатись
Перечитуючи підляських поетів
Подорожі близькі і (не)далекі
„Miasta Ruskie” i „Miasta Lackie”
-
І вражою злою кров’ю волю окропіте! I wrażoju złoju krowju wolu okropite!
8 marca wieczorem dotarła do Bielska wieść, że właśnie zostało zatrzymanych kilku mieszkańców Brześcia, którzy jak co roku składali kwiaty pod pomnikiem Tarasa Szewczenki z okazji dzisiejszej rocznicy urodzin poety. Składanie kwiatów pod odsłoniętym w 2002 roku pomnikiem Tarasa Szewczenki w Brześciu, jak i pod podobnymi pomnikami w całym świecie (jest ich więcej niż półtora tysiąca) to działanie ze sfery kultury i pamięci narodowej. Nie można jednak zapominać o przełomowym dla historii naszej części Europy znaczeniu słowa poety, urodzonego 9 marca 1814 roku w wiejskiej chacie, stojącej na terenach, gdzie niedawno „hulali Kozacy”. O ile do tego czasu wydarzenia nad Dnieprem szły po myśli politycznego kierownictwa Carstwa Moskiewskiego, które Piotra…
