-
Wystawa zdjęć w Czyżach
28 sierpnia przy okazji święta Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny (Splienia) w trakcie uroczystości religijnych koło miejscowej cerkwi prezentowano wystawę archiwalnych zdjęć z Czyż i Łuszczów przygotowaną przez Jerzego Plewę. Na fotografiach można było zobaczyć scenki z życia codziennego i świąt mieszkańców wsi, pracę na polu, takie uroczystości, jak wesela i pogrzeby, starą zabytkową cerkiew w Czyżach. To zdjęcia zebrane od mieszkańców, które zostaną wykorzystane w kolejnych książkach poświęconych wsiom w gminie Czyże planowanych przez Jerzego Plewę.
-
O epidemii cholery 1831 roku w cieniu koronawirusa 2020 r.
Każdy z nas, słysząc o epidemii, jeszcze nie tak dawno temu miał przed oczami albo stronice z książek historii, na których czytał o odległych czasowo wydarzeniach, takich jak chociażby Czarna Śmierć w XIV-wiecznej Europie, albo kadry z holywoodzkich produkcji o czekającej całą ludzkość zagładzie z powodu supergrypy lub innych zabójczych wirusów. Masowe zachorowania i śmierć setek, tysięcy lub milionów ludzi wydawały nam się mało realne w czasach postępu medycyny, tym bardziej na tak – zdawałby się – peryferyjnym terytorium, jak Podlasie. Co prawda wielu z nas słyszało o cholerze, o której pamięć przetrwała chociażby w przekleństwie „nechaj tebe chalera woźme”, otarło się o uszy coś o „cholerycznych mohiłkach”, ale nawet…
-
В “Українській Думці” 25.08.2021
Полісся та Львів – це два напрямки літніх подорожей гостей сьогоднішньої Української Думки. Юліта Харитонюк – співачка, керівник ансамблю “Полудніце” та аніматорка заходів, спрямованих на збереження традиційної культури відвідала своїх давніх друзів на Поліссі. Села Полісся протягом багатьох років були місцем перігринації шанувальників традиційного співу та обрядів з Польщі. Під час цьогорічної подорожі її учасники з гурту “Z Lasu” також взяли з собою альбоми “Голоси жінок”, щоб подарувати їх жінкам, від яких вони вивчили старовинні пісні. Анатоль Карпюк вибрав місцем своєї подорожі Львів. Він був там якраз перед святкуванням 30 – ї річниці Незалежності України. Тож він міг, крім принади історичного міста, відчути атмосферу наближаючогося державного свята. https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/203662
-
Nad Bugiem i Narwią
«Над Бугом і Нарвою» jest nowym ukraińskim czasopismem podlaskim. Pismo nasze redaguje grupa młodej prawosławnej inteligencji z Północnego Podlasia, która pragnie kultywować zwyczaje, język, wiarę – tradycje przodków i rozwijać naszą narodową kulturę. Jesteśmy podlaskimi Ukraińcami, tzn. ludźmi świadomymi swego ruskiego, czyli ukraińskiego pochodzenia; świadomymi faktu, iż kultura i historia Podlasia są także częścią ukraińskiej historii i kultury. Od zarania dziejów nasze ziemie – nad Bugiem i Narwią – etnicznie, językowo, kulturowo, religijnie i politycznie związane były z terenami, które z czasem zaczęto nazywać Ukrainą. Jednak wielowiekowe ograniczenie kontaktów z wiodącymi ośrodkami naszej kultury, a w szczególności wydarzenia ostatniego stulecia, gdy kilkakrotnie podejmowano świadomą politykę mającą prowadzić do wynarodowienia nas…
Вам також може сподобатись
Nezłamnоstі — treba nam wsіm
Є ще доступною книжка “Українці на Підляшші”
Wesna z Szewczenkom — pro pisanie po-swojomu
-
Заходьте на сайт Підляського наукового інституту
Запрошуємо відвідувати сайт Підляського наукового інституту, науково-дослідного, навчального та освітнього закладу української громадcькості Підляшшя. Можна на ньому читати статті, присвячені науковим дослідженням Інституту, а також новини, які стосуються активності ПНІ, українського життя на Підляшші, важливих роковин та інших подій, пов’язаних з науковим виміром діяльності українського середовища регіону. З’являються там також статті, які стосуються Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Сайт двомовний та можна всі статті на ньому можна читати як українською, так і польською мовами. Zapraszamy do odwiedzania strony internetowej Podlaskiego Instytutu Naukowego – zakładu naukowo-badawczego, edukacyjnego i oświatowego społeczności ukraińskiej Podlasia. Można na niej czytać artykuły poświęcone badaniom naukowym Instytutu, a także aktualności dotyczące aktywności PIN, życia ukraińskiego…
Вам також може сподобатись
Tanci w kłuni
Слухайте “Українське слово” 09.02.2023
Уже скоро – №3/2024 “Над Бугом і Нарвою”
-
Грабарка кличе вгору. Спогад паломника з України
Православна Церква в Польщі славиться давніми духовними традиціями, котрі налічують більше тисячі літ. Через віки тут збереглося багато святих для кожного православного місць. Прикладом цього є свята Гора Грабарка. Грабарка – це святе місце, до якого віками не заростає дорога паломників. Нам мало відомо про далеке минуле Грабарки. Тут зберігалася чудотворна ікона Спасителя із другої половини тринадцятого століття. За словами переказів, в цьому місці, що вражає красою природи, знаходилися келії давніх пустельників, які прибули з Києво-Печерської лаври, а пізніше тут переховувались православні монахи, що терпіли утиски від католицизму. У 1710 році гора Грабарка особливо прославилася серед місцевих жителів. Тоді жителі Підляшшя масово вимирали від чуми. Одній благочестивій людині було одкровення…
-
Як їздили ми всім селом на Святу Гору Грабарку
Jak jizdyły my wsim sеłom nа Swjatu Horu Hrаbаrku19 серпня Православна церква відзначає свято Преображення Господнього, або як кажуть у народі – Спаса. Найвідомішим місцем, куди православні з Підляшшя, а і всієї Польщі, їдуть «на одпуст» є Свята Гора Грабарка з Преображенською церквою та жіночим монастирем святих Марфи і Марії, що недалеко від Сім’ятичів. Це серце Православ’я у Польщі. Деякі називають її «православною Ченстоховою», але це окреслення розраховане на поляків, адже православні з Підляшшя в Ченстохову не їздять й про цей католицький санктуарій уяву мають лише завдяки телебаченню. Кожного року у празничні дні на Святу Гору Грабарку прибуває море прочан, які приносять свої радощі й турботи, моляться Спасові (Спасителеві), просячи здоров’я та допомоги у всяких життєвих бідах, свідченням…
-
Rejd Pudlasze
W miniony weekend odbył się coroczny Rejd Pudlasze. Pierwsze rajdy organizowane były w latach 80 przez uczniów i studentów którzy wędrowali przez podlaskie wsie , lepiej poznając swoją tożsamość. Po latach pomysł organizowania rajdów się odrodził. Przedstawiciele nowego pokolenia Łukasz Czyżewski i Igor Weremiejuk w 2007 roku zorganizowali swoją pierwszą wędrówkę. Szybko jednak formułę pieszych rajdów zastąpił spływ kajakowy, który okazał się bardziej atrakcyjną formą. Tegoroczna trasa wiodła z Koźlik do Strabli czyli ok 25 km. W spływie brało udział 20 osób i jak co roku większość to stali bywalcy, ale pojawiają się również nowe osoby. Integruje nas ukraińska kultura, język a także miłość do ukraińskiej piosenki.
-
Відбедеться ювілей “Родини”
У суботу 7 серпня в Дуб’яжині відбудеться ювілей 30-річчя діяльності Фольклорного колективу «Родина» з Дуб’яжина. То визнаний народний колектив та один із найкращих продовжувачів підляської традиційної пісні. Група, яка існує від 1991 року, продовжує фольклорні традиції, у першу чергу, свого села. Початок концерту – 16.00. Детальна інформація про подію: https://www.facebook.com/events/254827299545658 Ансамбль діє в рамках Союзу українців Підляшшя.
-
СуперФестин у Кривуой – SuperFestyn u Krywuoj (fotoreportaż)
СуперФестин у Кривуой Кривая – надзвичайно симпатичне село у Більськовуй ґміні, в якому солтисує Іван Якімчук, а в солецькуй раді начальнік – Ростіслав Яконюк. В мінулому рокові збудована била тут сцена на пляцові за світліцьою, алє через пандемію на першу імпрезу пришлось пождаті. В суботу, 31 ліпня, одбилось сєї сцени одкритє – з участю вуойт Раїси Раєцької, а тоже єїне посвяченє, з чим справівся о. Іван Степанюк, настоятель Щитувської парафії (за хор церковни виступіла «Родина»). А послі – ново одкриту сцену зачалі обтанцьовуваті і оспі’евуваті – концертово! Авторові-редакторові через потребу з’явітіся й на інших імрезах, якімі тамтой день обродів, удалося сфотографоваті оно виступи більськового «Ранку» (співочої й танцьовальної груп –…
