-
Танці в клуні
11 вересня у Загороді в Козликах відбудуться “Танці в клуні” – щорічна танцювальна забава, організована, на що вказує назва заходу – у клуні в скансені. До танцю заграє цього разу лемківська капела “Угерец”, яка також буде вчити традиційних лемківських танців із Польщі та України. У програмі заходу є окрім того майстер-класи з Марією Денисюк з Кожина та концерт пісень з Полісся у виконанні групи “Z Lasu”. Вступ – безкоштовно! Детальна інформація: stow.dziedzictwopodlasia@gmail.com Організатор: Товариство друзів скансену в Козликах, партнери: Товариство спадщина Підляшшя та Союз українців Підляшшя. Співфінансується з бюджету Підляського воєводства. https://www.facebook.com/events/1013018449268771
-
XVII Konkurs Piosenki Ukraińskiej «З Підляської криниці 2021»
Już 03 października 2021 r. (niedziela) od godz. 11.00 w Bielskim Domu Kultury odbędą się przesłuchania konkursowe XVII Konkursu Piosenki Ukraińskiej «З Підляської криниці 2021» Regulamin wraz z załącznikami w aktualnym brzmieniu dostępny jest na stronie internetowej Organizatora pod adresem www.zup.org.pl Zgłoszenia należy przesłać w nieprzekraczalnym terminie do 28.09.2021 r. na adres e-mail: konkurs@zup.org.pl zgodnie z zapisami w Regulaminie Konkursu. Dodatkowe informacje można kierować do koordynatora Konkursu na adres e-mail: konkurs@zup.org.pl Informacja o wydarzeniu na FB: https://www.facebook.com/events/934742324016161/?ref=newsfeed
-
Голоси з Києва (2006): «Над Бугом і Нарвою» святкує 15-ліття
1991 рік, який дав Україні незалежність, був дуже вагомий і для української громади Підляшшя — регіону, який займає особливе місце на карті «Закерзоння», тобто заселених українцями територій, які залишилися на захід від польсько-радянського кордону, визначеного у 1944 році — орієнтовно за так званою лінією Керзона. Особливість Підляшшя в тому, його північна частина, на правому березі Бугу (повіти Більськ, Гайнівка і Сім’ятичі Підляського воєводства) зберегла український мовно-етнографічний характер, оскільки не торкнулася його насильна «репатріація» до СССР у 1944—1946 роках і акція «Вісла» у 1947 році. Перший номер часопису «Над Бугом і Нарвою» вийшов друком наприкінці літа 1991 року. Початково журнал був фактично зроблений в Любліні, де проживають як його перший головний…
-
Wystawa zdjęć w Czyżach
28 sierpnia przy okazji święta Zaśnięcia Najświętszej Marii Panny (Splienia) w trakcie uroczystości religijnych koło miejscowej cerkwi prezentowano wystawę archiwalnych zdjęć z Czyż i Łuszczów przygotowaną przez Jerzego Plewę. Na fotografiach można było zobaczyć scenki z życia codziennego i świąt mieszkańców wsi, pracę na polu, takie uroczystości, jak wesela i pogrzeby, starą zabytkową cerkiew w Czyżach. To zdjęcia zebrane od mieszkańców, które zostaną wykorzystane w kolejnych książkach poświęconych wsiom w gminie Czyże planowanych przez Jerzego Plewę.
-
O epidemii cholery 1831 roku w cieniu koronawirusa 2020 r.
Każdy z nas, słysząc o epidemii, jeszcze nie tak dawno temu miał przed oczami albo stronice z książek historii, na których czytał o odległych czasowo wydarzeniach, takich jak chociażby Czarna Śmierć w XIV-wiecznej Europie, albo kadry z holywoodzkich produkcji o czekającej całą ludzkość zagładzie z powodu supergrypy lub innych zabójczych wirusów. Masowe zachorowania i śmierć setek, tysięcy lub milionów ludzi wydawały nam się mało realne w czasach postępu medycyny, tym bardziej na tak – zdawałby się – peryferyjnym terytorium, jak Podlasie. Co prawda wielu z nas słyszało o cholerze, o której pamięć przetrwała chociażby w przekleństwie „nechaj tebe chalera woźme”, otarło się o uszy coś o „cholerycznych mohiłkach”, ale nawet…
-
В “Українській Думці” 25.08.2021
Полісся та Львів – це два напрямки літніх подорожей гостей сьогоднішньої Української Думки. Юліта Харитонюк – співачка, керівник ансамблю “Полудніце” та аніматорка заходів, спрямованих на збереження традиційної культури відвідала своїх давніх друзів на Поліссі. Села Полісся протягом багатьох років були місцем перігринації шанувальників традиційного співу та обрядів з Польщі. Під час цьогорічної подорожі її учасники з гурту “Z Lasu” також взяли з собою альбоми “Голоси жінок”, щоб подарувати їх жінкам, від яких вони вивчили старовинні пісні. Анатоль Карпюк вибрав місцем своєї подорожі Львів. Він був там якраз перед святкуванням 30 – ї річниці Незалежності України. Тож він міг, крім принади історичного міста, відчути атмосферу наближаючогося державного свята. https://www.radio.bialystok.pl/dumka/index/id/203662
-
Nad Bugiem i Narwią
«Над Бугом і Нарвою» jest nowym ukraińskim czasopismem podlaskim. Pismo nasze redaguje grupa młodej prawosławnej inteligencji z Północnego Podlasia, która pragnie kultywować zwyczaje, język, wiarę – tradycje przodków i rozwijać naszą narodową kulturę. Jesteśmy podlaskimi Ukraińcami, tzn. ludźmi świadomymi swego ruskiego, czyli ukraińskiego pochodzenia; świadomymi faktu, iż kultura i historia Podlasia są także częścią ukraińskiej historii i kultury. Od zarania dziejów nasze ziemie – nad Bugiem i Narwią – etnicznie, językowo, kulturowo, religijnie i politycznie związane były z terenami, które z czasem zaczęto nazywać Ukrainą. Jednak wielowiekowe ograniczenie kontaktów z wiodącymi ośrodkami naszej kultury, a w szczególności wydarzenia ostatniego stulecia, gdy kilkakrotnie podejmowano świadomą politykę mającą prowadzić do wynarodowienia nas…
-
Заходьте на сайт Підляського наукового інституту
Запрошуємо відвідувати сайт Підляського наукового інституту, науково-дослідного, навчального та освітнього закладу української громадcькості Підляшшя. Можна на ньому читати статті, присвячені науковим дослідженням Інституту, а також новини, які стосуються активності ПНІ, українського життя на Підляшші, важливих роковин та інших подій, пов’язаних з науковим виміром діяльності українського середовища регіону. З’являються там також статті, які стосуються Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Сайт двомовний та можна всі статті на ньому можна читати як українською, так і польською мовами. Zapraszamy do odwiedzania strony internetowej Podlaskiego Instytutu Naukowego – zakładu naukowo-badawczego, edukacyjnego i oświatowego społeczności ukraińskiej Podlasia. Można na niej czytać artykuły poświęcone badaniom naukowym Instytutu, a także aktualności dotyczące aktywności PIN, życia ukraińskiego…
-
Грабарка кличе вгору. Спогад паломника з України
Православна Церква в Польщі славиться давніми духовними традиціями, котрі налічують більше тисячі літ. Через віки тут збереглося багато святих для кожного православного місць. Прикладом цього є свята Гора Грабарка. Грабарка – це святе місце, до якого віками не заростає дорога паломників. Нам мало відомо про далеке минуле Грабарки. Тут зберігалася чудотворна ікона Спасителя із другої половини тринадцятого століття. За словами переказів, в цьому місці, що вражає красою природи, знаходилися келії давніх пустельників, які прибули з Києво-Печерської лаври, а пізніше тут переховувались православні монахи, що терпіли утиски від католицизму. У 1710 році гора Грабарка особливо прославилася серед місцевих жителів. Тоді жителі Підляшшя масово вимирали від чуми. Одній благочестивій людині було одкровення…
-
Як їздили ми всім селом на Святу Гору Грабарку
Jak jizdyły my wsim sеłom nа Swjatu Horu Hrаbаrku19 серпня Православна церква відзначає свято Преображення Господнього, або як кажуть у народі – Спаса. Найвідомішим місцем, куди православні з Підляшшя, а і всієї Польщі, їдуть «на одпуст» є Свята Гора Грабарка з Преображенською церквою та жіночим монастирем святих Марфи і Марії, що недалеко від Сім’ятичів. Це серце Православ’я у Польщі. Деякі називають її «православною Ченстоховою», але це окреслення розраховане на поляків, адже православні з Підляшшя в Ченстохову не їздять й про цей католицький санктуарій уяву мають лише завдяки телебаченню. Кожного року у празничні дні на Святу Гору Грабарку прибуває море прочан, які приносять свої радощі й турботи, моляться Спасові (Спасителеві), просячи здоров’я та допомоги у всяких життєвих бідах, свідченням…