-
З українською класичною музикою – у світ! Розмова зі співаком Павлом Пецушком
З українською класичною музикою – у світ! Розмова зі співаком Павлом Пецушком Побачила світ платівка «Orthodox Christmas – Oh, What a Wonder!» з записом різдвяного репертуару українських композиторів та українських колядок у класичній обробці. Видав їх у видавництві «Acte Prealable» білостоцький квартет Ensemble QuattroVoce. Одним з учасників ансамблю та ініціатором видання платівки є Павло Пецушок, лемко за походженням, лікар за професією та співак і художник за покликом душі. Від років він популяризує український класичний спів, показуючи, що це не лише цікавий, але також багатий і різноманітний жанр української музики. Про свою пригоду зі співом, мистецькі зацікавлення та реалізовані проекти розповідає у розмові з Людмилою Лабович. Людмила Лабович: Нещодавно вийшла платівка…
-
Подорожі близькі і (не)далекі
Можливо, між Підляшшям та Бещадами – більше спільного, ніж здається. Обидва ці краї – у східних частинах держави, дещо на відстані, загадкові і, попри все, не зовсім відкриті. Досі приховують таємниці та історії, пов’язані з життям і подіями людей, які говорять схожими на себе мовами прикордоння. Обидва вітають прибулих придорожніми хрестами, написами виритими кирилицею, храмами східного обряду. Нарешті, багаті природною красою, останнім часом вони обидва можуть похвалитися місцями внесеними до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Деколи подібна вразливість дає змогу повніше взаємно пізнатися. Тісна, Довжиця, Криве. Засновані у шістнадцятому столітті угорським родом Балів з Гічви, ще на волоському праві. Через велику кількість населення, до війни майже один багатокультурний організм, який…
-
Крейдяна грамота з Холма. До питання про дату заснування Холма
Аналізуючи текст кириличного напису на крейдяному камені, віднайденому в Холмі та його змісту, автор стверджує, що Холм заснований давніше, ніж про це згадує Галицько-Волинський літопис, і був одним з пунктів шляху з варяг у греки, який проходив Віслою, Бугом, волоком на Прип’ять і Дніпро. Крейдяна грамота з Холма До питання про дату заснування Холма У середині 1990-х років при проведенні інженерно-ремонтних робіт, пов’язаних з мережею водопостачання колишнього єпископського будинку на Гірці в Холмі, віднайшли надзвичайно цікавий артефакт. На глибині коло 5 м в розкопі між дзвіницею і єпископським палацом виявили крейдяну брилу, вкриту кириличним написом. На щастя, робітники, які проводили ремонтні роботи, звернули увагу на знахідку і цей камінь попав…
-
«Kształtuje się etnos posiadający bardziej adekwatną nazwę»
Rozmowa z prof. dr hab. Włodzimierzem Pawluczukiem Trwa spis powszechny, w którym po raz drugi w powojennej Polsce i po raz pierwszy od czasu wstąpienia Polski do Unii Europejskiej znalazło się pytanie o narodowość. Rezultaty spisu w dużej mierze staną się odzwierciedleniem procesu budowania ukraińskiej tożsamości na Podlasiu. Przy tej okazji porozmawialiśmy z prof. dr hab. Włodzimierzem Pawluczukiem z Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku na temat kształtowania się nowoczesnej ukraińskiej tożsamości narodowej oraz przemian świadomości etnicznej prawosławnej ludności zamieszkującej tereny między Bugiem a Narwią. Ludmiła Łabowicz: Panie Profesorze, kształtowanie się tożsamości narodowej w dzisiejszym rozumieniu tego słowa to dość późne zjawisko. Kiedy i jak kształtowała się ukraińska świadomość narodowa? Włodzimierz…
-
Podlaskie rekolekcje historyczne
Wiedzę naukową od potocznej odróżnia to, że pierwsza powstaje poprzez ustalanie faktów i powiązań między nimi, druga zaś bardzo często opiera się na domysłach, a nawet umyślnych falsyfikacjach. Podsumowaniem naukowej wiedzy o pochodzeniu i znaczeniu słowa ‘Podlasie’ jest chociażby hasło w wydanym przez Polską Akademię Nauk „Słowniku starożytności słowiańskich” (t. 4, Wrocław 1970), gdzie stwierdza się, że nazwa ta, „pierwotnie Podlasze, rus. Подляше, подляшски, łac. Podlachia, oznacza ziemie położone w sąsiedztwie Lachów (tu = Polaków)”, przy czym pojawia się „dopiero na przełomie XV i XVI w., najpierw w źródłach litewskich pisanych po rusku (1495 i 1513 r.), a następnie, początkowo rzadko, w źródłach polskich (od 1517). W powszechne użycie wchodzi…
-
Od króla Rusi do prezydenta Ukrainy
Od króla Rusi do prezydenta Ukrainy Przed stu pięćdziesięciu laty w Chełmie urodziła się wybitna postać, dzięki której – niezależnie od panujących tu wówczas stosunków narodowościowych i politycznych – miasto po raz kolejny wpisało się w główny nurt ukraińskich dziejów. 29 września 1866 r. przyszedł bowiem na świat Mychajło Hruszewski, którego osoba w niepodległej już od 25 lat Ukrainie została postawiona w jednym szeregu z Włodzimierzem Wielkim, Bohdanem Chmielnickim, Iwanem Mazepą, Tarasem Szewczenką… Po latach Serhij Hruszewski (1830-1901) pisał w listach do dorosłego już syna, że poród był bardzo lekki, wplótł też w swoje ojcowskie błogosławieństwo wspomnienie o tym znamiennym dniu: „Urodziłeś się rankiem, o wschodzie słońca, a ranek był…
-
Голоси з Києва (2006): «Над Бугом і Нарвою» святкує 15-ліття
1991 рік, який дав Україні незалежність, був дуже вагомий і для української громади Підляшшя — регіону, який займає особливе місце на карті «Закерзоння», тобто заселених українцями територій, які залишилися на захід від польсько-радянського кордону, визначеного у 1944 році — орієнтовно за так званою лінією Керзона. Особливість Підляшшя в тому, його північна частина, на правому березі Бугу (повіти Більськ, Гайнівка і Сім’ятичі Підляського воєводства) зберегла український мовно-етнографічний характер, оскільки не торкнулася його насильна «репатріація» до СССР у 1944—1946 роках і акція «Вісла» у 1947 році. Перший номер часопису «Над Бугом і Нарвою» вийшов друком наприкінці літа 1991 року. Початково журнал був фактично зроблений в Любліні, де проживають як його перший головний…
-
O epidemii cholery 1831 roku w cieniu koronawirusa 2020 r.
Każdy z nas, słysząc o epidemii, jeszcze nie tak dawno temu miał przed oczami albo stronice z książek historii, na których czytał o odległych czasowo wydarzeniach, takich jak chociażby Czarna Śmierć w XIV-wiecznej Europie, albo kadry z holywoodzkich produkcji o czekającej całą ludzkość zagładzie z powodu supergrypy lub innych zabójczych wirusów. Masowe zachorowania i śmierć setek, tysięcy lub milionów ludzi wydawały nam się mało realne w czasach postępu medycyny, tym bardziej na tak – zdawałby się – peryferyjnym terytorium, jak Podlasie. Co prawda wielu z nas słyszało o cholerze, o której pamięć przetrwała chociażby w przekleństwie „nechaj tebe chalera woźme”, otarło się o uszy coś o „cholerycznych mohiłkach”, ale nawet…
-
Nad Bugiem i Narwią
«Над Бугом і Нарвою» jest nowym ukraińskim czasopismem podlaskim. Pismo nasze redaguje grupa młodej prawosławnej inteligencji z Północnego Podlasia, która pragnie kultywować zwyczaje, język, wiarę – tradycje przodków i rozwijać naszą narodową kulturę. Jesteśmy podlaskimi Ukraińcami, tzn. ludźmi świadomymi swego ruskiego, czyli ukraińskiego pochodzenia; świadomymi faktu, iż kultura i historia Podlasia są także częścią ukraińskiej historii i kultury. Od zarania dziejów nasze ziemie – nad Bugiem i Narwią – etnicznie, językowo, kulturowo, religijnie i politycznie związane były z terenami, które z czasem zaczęto nazywać Ukrainą. Jednak wielowiekowe ograniczenie kontaktów z wiodącymi ośrodkami naszej kultury, a w szczególności wydarzenia ostatniego stulecia, gdy kilkakrotnie podejmowano świadomą politykę mającą prowadzić do wynarodowienia nas…
-
Грабарка кличе вгору. Спогад паломника з України
Православна Церква в Польщі славиться давніми духовними традиціями, котрі налічують більше тисячі літ. Через віки тут збереглося багато святих для кожного православного місць. Прикладом цього є свята Гора Грабарка. Грабарка – це святе місце, до якого віками не заростає дорога паломників. Нам мало відомо про далеке минуле Грабарки. Тут зберігалася чудотворна ікона Спасителя із другої половини тринадцятого століття. За словами переказів, в цьому місці, що вражає красою природи, знаходилися келії давніх пустельників, які прибули з Києво-Печерської лаври, а пізніше тут переховувались православні монахи, що терпіли утиски від католицизму. У 1710 році гора Грабарка особливо прославилася серед місцевих жителів. Тоді жителі Підляшшя масово вимирали від чуми. Одній благочестивій людині було одкровення…