-
Українське слово 20.10.2022.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». Українське слово 20.10.2022. слухайте тут: У цьому тижні зустрінемося з Євою Степанюк, яка робить пречудові пряники з українськими, у тому числі підляськими орнаментами. У передачі пропонуємо також інтерв’ю з протодияконом Володимиром Іваником, регентом хору «Знамення» з Рівного. Цього року хор відзначає свій 25-річний ювілей. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина IV]
20 лютого 1926 р. у Кліщелях народився Євген Конахович, псаломщик парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці в рідному містечку (з 1949 р.), катехит (з 1951 р.) та культурний діяч – співорганізатор кліщелівського гуртка Українського суспільно-культурного товариства (у 1967-1969 рр. його голова) і театрального гуртка, який 1966 р. здобув перше місце на огляді українських аматорських театрів у Перемишлі (п’єса «Безталанна» Івана Карпенка-Карого). 1970 р. прийняв дияконське, відтак ієрейське свячення та до 2004 р. служив настоятелем парафій на терені Білостоцько-Гданської єпархії (Юрауляни, Ялаука). Помер 21 вересня 2018 р. у Білостоці. 22 лютого 1905 р. у Володаві над Бугом народився мовознавець Владислав Курашкевич (пол. Władysław Kuraszkiewicz), автор досліджень з історії і діалектології польської мови.…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІІ]
18 січня 1882 року у Більську народився архітектор Йосиф Лангбард, автор архітектурної прив’язки монумента Тарасові Шевченкові у Харкові (1934-1935) та проєкту монументальної будівлі (т.зв. сталінський ампір) на Михайлівській площі в Києві, де зараз розташоване Міністерство закордонних справ України. Помер 3 січня 1951 р. у Ленінграді. 20 січня 1801 року у Більську народився хімік Ігнатій Фонберг (пол. Ignacy Fonberg). З 1821 р. працював у Вільні – в університеті, а після його ліквідації (1832) у медико-хірургічній академії. У 1840-1859 рр. був завідувачем кафедри хімії Університету святого Володимира у Києві – викладав органічну та неорганічну хімію та вперше ввів практичні заняття для студентів з хімії, організувавши роботу хімічної лабораторії. Наукові праці Фонберга стосувалися…
-
«Українське слово» 29.09.2022.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні запросимо на «Джерела – українські традиції і трансформації». Побуваємо також на керамічних майстер-класах Товариства Спадщина Підляшшя в Пухлах та підсумуємо останні ініціативи організації, пов’язані зі збереженням традиційної культури. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
Вам також може сподобатись
Meandry w Zagrodzie w Koźlikach
Слухайте “Українське слово” 16.05.2024.
Дивіться “Український перегляд” 09.02.2025.
-
“Над Бугом і Нарвою” в Центрі православної культури в Білостоці
№ 4/2022 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою” можна придбати в Центрі православної культури в Білостоці. Доступні там також два раніші числа – № 2 і № 3 за 2022 рік. Запрошуємо купляти і читати! Nr 4/2022 Ukraińskiego Pisma Podlasia “Nad Buhom i Narwoju” można nabyć w Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku. Są tam również dostępne dwa wcześniejsze numery – nr 2 i nr 3 z 2022 r. Zapraszamy do kupowania i czytania! O czym piszemy w nrze 4/2022: Osoby zainteresowane e-wydaniem: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Ponadto NBiN jest dostępne w sieci Kolporter na terenie całej Polski:
Вам також може сподобатись
Український перегляд
Слухайте “Українське слово” 06.02.2025.
Українське слово 15.02.2024.
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІ]
1 (13) січня 1890 року у надбужанському с. Костомолоти к. Кодня народився український громадський і політичний діяч Василь Дмитріюк. Свою громадську активність почав як студент медичного факультету Варшавського університету – діяч «Української громади» та першого українського хору у Варшаві. Учасник Першої світової війни як військовий лікар (з травня 1915 р. у Галичині), після Лютневої революції брав участь в українізації частин Російської імператорської армії поблизу Тернополя, у червні 1917 р. – делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду в Києві; у січні 1918 – лікар організованого Симоном Петлюрою Коша Слобідської України. З 1918 р. працював уповноваженим Міністерства здоров’я Української Народної Республіки у Бересті, відтак, під польською владою, організатор і перший голова Українського товариства…
-
Літературні майстер-класи – «Пішемо по-свойому»
Як писати по-свойому? Як написати літературний твір? У якій формі передати свої думки і переживання? Як писати підляською говіркою? Всіх, хто пише або хотів би писати рідною мовою – по-свойому, тобто підляською говіркою, запрошуємо до участі в літературних майстер-класах в рамках Підляського літературного конкурсу «Пішемо по-свойому». Будуть вони проходити в суботу 1 жовтня 2022 р. з 11.00 до 13.30 при вулиці Кринічна 14 у Більську на Підляшші. Майстер-класи, присвячені писанню літературних творів, поведе Анета Примака-Онішк – журналістка та публіцистка, авторка книжки «Біженство 1915. Забуті вигнанці». Час тривання – 1,5 год. Майстер-класи, присвячені використанню підляських говірок у літературі та способам їх записування, поведе Людмила Лабович – журналістка, філолог, дослідниця говірок Підляшшя. Час тривання – 45 хвилин. Участь…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина І]
2 січня 1932 року у с. Видово (вимова – Відово) к. Більська народився історик літератури, компаративіст Василь Білокозович, доктор філологічних наук (1972), професор надзвичайний (1978), проф. звичайний (1986) (публікації переважно польською мовою, з підписом Bazyli Białokozowicz). Працював в Інституті російської філології Варшавського університету (1957-1973), Інституті слов’янознавства Польської академії наук (1973-1992), Інституті східного слов’янознавства Вищої педагогічної школи в Ольштині, 1999 р. перетвореної на Вармінсько-Мазурський університет (1992-2002). Засновник і головний редактор академічної серії «Studia Polono-Slavica Orientalia. Acta Litteraria» (1974-1992), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975-1991). В ділянці українознавства основним досягненням була монографія «Mikołaj Janczuk 1859-1921. Podlaskie skrzyżowania tradycji słowiańskich» (Ольштин 1996) та статті, у яких пригадав життя та наукову і літературну творчість цього…
-
„Nad Buhom i Narwoju” dostępne w sieci Kolporter
Od dziś, 16 września 2022 r., nr 4/2022 „Nad Buhom i Narwoju” jest dostępny w sprzedaży w sieci Kolporter w całej Polsce. Już wkrótce dwumiesięcznik można będzie kupić w Centrum Kultury Prawosławnej w Białystoku. W jakich miejscowościach znajdziecie nasze czasopismo? Ponadto „Nad Buhom i Narwoju” można kupić tutaj w wersji elektronicznej: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju ***************************************************** «Над Бугом і Нарвою» доступне у продажу Від нині, 16 вересня 2022 р., № 4/2022 «Над Бугом і Нарвою» доступний у продажу в мережі Кольпортер в цілій Польщі. Уже невдовзі двомісячник можна буде купити в Центрі православної культури в Білостоці. У яких місцевостях знайдете наш часопис? Окрім того «Над Бугом і Нарвою» можна придбати тут в електронному…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…
