-
„Nad Buhom i Narwoju” w nowych miejscowościach!
Od numeru 3/2022 NBiN nasze czasopismo można będzie kupić także we Włodawie i Gorlicach. W jakich miejscowościach można obecnie nabyć dwumiesięcznik Ukraińców Podlasia – piszemy tutaj: „Nad Buhom i Narwoju” jest dostępne w sieci Kolporter, a także w salonikach „Świat prasy”. Nr 3/2022 już w najbliższych dniach będzie dostępny w formie e-prasy: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju W sieci Kolporter oraz w Centrum Kultury Prawosławnej w Białymstoku nr 3/2022 „Nad Buhom i Narwoju” pojawi się w następnym tygodniu.
Вам також може сподобатись
Українське слово 05.05.2022
Дивіться “Український перегляд” 27.04.2025.
Слухайте “Українське слово” 13.02.2025.
-
Українське слово 16.06.2022
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»! На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні запрошуємо на зустріч з підляським акордеоністом родом з села Клєнікі Ярославом Антиповичем. Запрошуємо послухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Календар літніх подій на Підляшші – де варто бути
16/17 липня «На Івана, на Купала», Дубичі Церковні (організатор Союз українців Підляшшя) 16/17 lipca „Na Iwana, na Kupała”, Dubicze Cerkiewne (organizator Związek Ukraińców Podlasia) 21-24 липня «Підляська октава культур», Білосток та інші місцевості (організатор Підляський інститут культури) 21-24 lipca „Podlaska Oktawa Kultur”, Białystok i inne miejscowości (organizator Podlaski Instytut Kultury) 22-24 липня «З сільського подвір’я», Черемха (Товариство любителів народної культури та Ґмінний осередок культури в Черемсі) 22-24 lipca „Z wiejskiego podwórza”, Czeremcha (Stowarzyszenie Miłośników Kultury Ludowej i Gminny Ośrodek Kultury w Czeremsze) 30 липня «На Володимира», Загорода в Козликах (Товариство друзів скансену в Козликах) 30 lipca „Na Wołodymyra”, Zahoroda w Koźlikach (Towarzystwo Przyjaciół Skansenu w Koźlikach) Кінець серпня – початок…
Вам також може сподобатись
Kiermasz w Hajnówce
«Українське слово» 30.11.2023.
Слухайте “Українське слово” 26.10.2023.
-
Ocalić ślady niedawnej przeszłości — Pomnik „Borciam za Ukrajinu” na cmentarzu w Dubinach koło Hajnówki
Dubiny to wieś z tradycjami historycznymi, jedna z najstarszych na zachodnim skraju Puszczy Białowieskiej. Przy będącej jej osią szosie z Hajnówki do Białegostoku stoi murowana cerkiew parafialna p.w. Zaśnięcia Matki Bożej, którą wzniesiono w 1872 roku. Na terenie parafii są jeszcze dwie kaplice cmentarne – św. Eliasza z 1975 roku i św. Tomaszaz 1897 roku oraz cerkiew św. św. Braci Machabeuszówz1848 roku, położona w uroczysku „Krynoczka” w Puszczy Białowieskiej. Jest tu także stary, nieczynny od kilkudziesięciu lat cmentarz prawosławny. Nowy cmentarz znaleźć łatwo, gdyż usytuowany jest przy szosie na północnym skraju wsi (od strony Nowosadów). Aby trafić na stary, trzeba skręcić przed cerkwią w lewo (jadąc od Hajnówki) w boczną…
-
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово» 2022.06.09
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні скажемо про успіх ансамблю “Родина” на Огляді капел і народних співаків Підляського воєводства в Музею народної культури. Побуваємо також на Дню польсько-української інтеграції в Початковій школі № 9 у Білостоці. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Z bielsko-podlaskich dziejów – zachęcamy do czytania nr 2/2022 NBiN
Z bielsko-podlaskich dziejów Ten artykuł zainteresuje nie tylko mieszkańców wsi Pasieczniki Duże i przysiółka Siemiwołoki (zwłaszcza z nazwiskami Holonko/Golonko i Kraśko), ale też wielbicieli dziejów Bielska, dotyczy bowiem Miejskiego Lasu, położonego przy granicy Puszczy Białowieskiej, którego mieszkańcy byli wprawdzie nieliczni, ale miód zbierali i z praw mieszczan korzystali. W punktach sprzedaży prasy firmy „Kolporter” jest dostępny 2. numer „Nad Buhom i Narwoju” z artykułem „Zagadka Mieśkoho Liesa, czyli skąd się wzięła wieś Pasieczniki Duże i przysiółek Siemiwołoki”. Oto jego fragmenty: Jest niedaleko od Hajnówki wieś, której nazwa w dokumentach urzędowych i na mapach była zapisywana jako Pasieczniki, Pasieczniki Wielkie, potem Pasieczniki Duże (od 2002 roku ta ostatnia nazwa jest zatwierdzona…
-
Успіх «Родини»
5 червня в Підляському музеї народної культури у Василькові відбувся Огляд капел та народних співаків Підляського воєводства. Перше місце зайняв Український фольклорний колектив «Родина» з Дуб’яжина. Нагорода є водночас номінацією на 56-й Загальнопольський фестиваль капел та народних співаків, який відбудеться 23-26 червня 2022 року в Казимежі над Віслою. Організатором огляду був Підляський інститут культури в Білостоці.
-
Імператив — Україна!
На Підляшші весна, в Україні – війна! Наш попередній номер мав бути просто першим повністю багатоколірним, а виявився першим «довоєнним», хоч, звісно, 24 лютого почався лише черговий етап російсько-української війни. Окрім передовиці, писаної тоді, коли не було ще ясним, чи ця повномасштабна агресія відбудеться («бо ж не знаємо, що насправді мерещиться в головах Путіна й інших “кремлежителей”»), відкривав його фрагмент написаної у Києві поеми «Мазепа» Володимира Сосюри – зі словами «тільки сильними народи куються в нації, ідуть крізь бурі в радісні походи, торують для нащадків путь». Сосюра писав свою поему у 1930 році, коли перший епізод «кування» модерної української нації зброєю та кров’ю, якому історики дали ім’я «Українська революція (1917-1921)»…
-
Czоm u Kіjоwі mnuоhо cеrkwuow і skuоl wоwk wziawsia
(Zаpіsy «bіlśkоwоju mоwоju» z-zа Buhа) Chоcz mоżе nеmnuоhо bіlszczаn prо siеte znаje, «bіlśkоwоju mоwоju» hоwоrаt nе оnо w stоrоnu Nаrwy, Hаjnuwkі і Sіmjatіcz, аle tоżе dаliеj nа pоłudеń – zа Buhоm. Sаmе stаmtuоl, z sеła Łоmаzy u Bіlanśkоmu (Bіеłо-Pudlaśkоmu) pоwіеtі, mаjemо cіkаwy zаpіsy mіsciowоji mоwy, kоtоry zrоbіw łоmаzuwеć Іwаn Bеssаrаbа (1850-1921) і оpublikоwаw 1903-hо rоku u fоrmі dеtаlnоhо оpіsu hоwuоrkі, prоіlustrоwаnоhо nаrоdnymі оpоwіdаniamі і słоwnіkоm. Nа pоczаtоk wybrаli my z tоhо оpоwіdаnie prо cеrkwu, sztо zаpаłasia і w Kіjоwі wyszła, rеlihіjnо-fіłоsоfśku humоrеsku prо mużykа, sztо – jak bіblijny Аdаm – nе zumіеw wdеrżаtіsia і pоruszyw zаbоrоnu, і szczе dwа, wżе «czystо jazycznіćkі», mіtоłоhіczny іstоrіji, jakіje mіеli pоjasniuwаtі, skuоl wzialisia wоwk…
-
Чом у Кійові мнуого церквуов і скуоль вовк взявся (Запіси «більськовою мовою» з-за Буга)
Хоч може немнуого більщан про сіете знає, «більськовою мовою» говорат не оно в сторону Нарви, Гайнувкі і Сім’ятіч, алє тоже даліей на полудень – за Бугом. Саме стамтуоль, з села Ломази у Білянському (Біело-Пудляському) повіеті, маємо цікави запіси місцьової мови, котори зробів ломазувець Іван Бессараба (1850-1921) і опубліковав 1903-го року у формі детального опісу говуоркі, проілюстрованого народнимі оповіданямі і словніком. На початок вибралі ми з того оповіданє про церкву, што запалася і в Кійові вишла, релігійно-філософську гумореску про мужика, што – як біблійни Адам – не зуміев вдержатіся і порушив заборону, і ще два, вже «чисто язичніцькі», мітологічни історії, якіє міелі пояснюваті, скуоль взяліся вовк і бусьол. Як уважни читачіе…
