-
Слухайте “Українське слово” 01.05.2025.
На YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Сьогодні в передачі запрошуємо на зустріч з Юрієм Плевою, дослідником підляського минулого. Розкаже він історію хлопців з Шостакова в ґміні Чижі, які в міжвоєнному періоді зв’язалися з комуністичним рухом. Молоді жителі Шостакова хотіли поміняти світ на краще, але не скінчилося то для них добре. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації.
-
Цікаві статті в закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя
Статті, що стосуються історії, фольклору, культури та мови можна читати в новій закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя. Можна їх читати тут: https://zup.org.pl/category/podlasiana Варто заходити і переглядати, читати та поширювати. Знайдете там все, що стосується мови, традиції, ідентичності, білорусько-українських відносин на Підляшші тощо. Як читаємо на сайті Союзу українців Підляшшя: “У рамках міждисциплінарних досліджень Підляшшя створено багато праць, статей та інших матеріалів, що стосуються історії, фольклору, культури та мови краю. Їхня популяризація є особливо важливою для української меншини на Підляшші, оскільки вони представляють результати праці багатьох осіб та інституцій, які не є широко відомими, але часто мають велике наукове чи публіцистичне значення. Особливо важливі матеріали, що стосуються фольклору в…
-
Roman Awramenko: Korzenie moje są w Bielsku
Będąc jeszcze studentem, przeglądając rocznik 1957 wydawanego w Warszawie ukraińskiego tygodnika “Nasze Słowo” natknąłem się na listy z naszych stron, m.in. była tam korespondencja zatytułowana Pidlaszsza czekaje na swoju kulturu, a podpisana N. Awramenko (nr 44). Obszerne fragmenty zostały później opublikowane w tłumaczeniu na język polski w jednodniówce “Bilszczanyn”, wydanej w 1990 r. przy okazji wyborów samorządowych. Warto zapoznać z nimi i czytelników “Nad Buhom i Narwoju”: 20 lat pracowałem na terenie obecnych trzech powiatów — bielskiego, hajnowskiego i siemiatyckiego. Do 1952 r. tworzyły one jeden powiat — bielski. Tutaj już przed 1939 r. istniały ukraińskie grupy teatralne i chóry w Kleszczelach, Orli, Hajnówce. Zaczął już pojawiać się “Kobzar” Szewczenki,…
-
Ukraińcy na Południowym Podlasiu
Ilu Ukraińców mieszka na Południowym Podlasiu nikt nie jest w stanie policzyć. Spróbuję chociaż częściowo wyjaśnić dlaczego dokładność nie jest możliwa. Najbardziej kłamliwym źródłem byłyby informacje z dokumentów urzędowych opracowywanych przy wydawaniu dowodów osobistych, gdyż z uporem starano się udowodnić, iż ludność miejscowa jest jednonarodowa, tzn. polska. Każdy kto napisał, iż jest Ukraińcem, nie tylko spotykał się z, najdelikatniej mówiąc, „nieprzychylnym” stosunkiem, był też tak długo przekonywany, aby napisał, że jest Polakiem aż to zrobił. Gdy był nadzwyczaj uparty i nie chciał podpisać się, iż jest Polakiem, niekiedy doradzano mu aby napisał, iż jest Białorusinem. Mimo to i tak nie miał gwarancji, że uwzględniono go jako nie-Polaka. Osiągnięto zamierzony cel…
-
Kamieniec i wieża na rzeką Leśną
Gdy w pierwszych dziesięcioleciach XVI w. na ziemiach graniczących z Królestwem Polskim i Księstwem Mazowieckim (potem przekształconym na koronne województwo mazowieckie) powstawało województwo podlaskie Wielkiego Księstwa Litewskiego, jego zrębem było 6 ruskich grodów – od wieków stanowiących ośrodki włości, czyli powiatów. Oprócz Brześcia, Drohiczyna, Mielnika, Bielska i Kobrynia był wśród nich także Kamieniec. Pierwsze wzmianki o tych grodach, obok których funkcjonowały rzemieślnicze i targowe osady, przekształcone później w miasta na prawie niemieckim, znajdujemy w latopisach ruskich, przy czym okoliczności powstania Kamieńca i nadania mu nazwy zostały dość dokładnie opisane. Informacje te zawiera tzw. Latopis Halicko-Wołyński, który w dokonanym przez Dariusza Dąbrowskiego i Adriana Jusupowicia tłumaczeniu na język polski wraz z…
-
Слухайте “Українське слово” 13.03.2025.
На YouTube-каналі Союзу українців Підляшшя доступна нова інтернет-передача українською мовою «Українське слово». Цього разу в програмі буде розповідь Івана Павлючука з Голодів біля Більська Підляського та історика Юрія Гаврилюка про художника Петра Павлючука, який із підляського села виїхав до Аргентини, де творив картини у стилі власного винаходу, який назвав вібраціонізмом. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Запрошуємо слухати. Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Будування над річкою Лісною Каменецької вежі
Каменець це зараз невелике місто (8,5 тис. населення), все ж саме він єдиний з колишніх укріплених городів княжої Берестейщини, в якому не лише збереглася унікальна оборонна вежа, що зараховується до найцінніших архітектурних пам’яток нашої руської доби, але дійшов до нас також опис їхнього спорудження, коли «вложив Бог в серце мисль благу» князю Володимирові, «аби де за Берестієм поставити город». Про це, що з наказу князя був «зрублений» (збудований) город Каменець, а в ньому «столп камен» (кам’яна вежа), волинський літописець пише двічі – у слові-похвалі (1), де перераховує заслуги померлого 1288 р. володаря та при розповіді про події, які відбувалися у 1276-1277 роках (2). Звісно, книжна мова ХІІІ ст. може бути…
-
Купляйте і читайте “Над Бугом і Нарвою”
Запрошуємо купляти і читати №1/2025 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Наш двомісячник можна придбати у паперовому варіанті у багатьох містах у цілій Польщі в пунктах мережі Кольпортер: НБіН можна також купити в Центрі православної культури в Білостоці. Окрім того часопис є доступний в електронному виданні: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Нагадуємо, що в будь-який момент можна почати передплачувати “Над Бугом і Нарвою”. Заохочуємо: Про що прочитаєте у №1/2025 нашого двомісячника: Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
Jurij Hawryluk „Chto my je?” Jaka jest nasza mowa i historia? cz. 3
Specjalny dodatek do numeru 3/2005 „Nad Buhom i Narwoju” Bielsk Podlaski 2005 A może chociaż „gwary przejściowe”…? Nadal zresztą, oczywisty już chyba dla każdego umysłu otwartego na argumenty i zdolnego do wyciągania logicznych wniosków, fakt przynależności gwar podlaskich do ukraińskiego obszaru językowego w różnych publikacjach białoruskich, a nawet niektórych polskich, próbuje się przemilczać lub bagatelizować, głównie przedstawiając te gwary jako „przejściowe”. No cóż, zgodnie z tą logiką obszar gwar „przejściowych” można by rozciągnąć po Karpaty i Morze Czarne, a może nawet aż pod Kaukaz, bo przecież znaczna część mieszkających od końca XVIII w. na Kubaniu potomków Kozaków zaporoskich nadal jeszcze rozmawia po „czeremszańsku”. Miejscowe gwary – podkreśla M. Łesiów –…
-
Jurij Hawryluk „Chto my je?” Jaka jest nasza mowa i historia? cz. 2
U źródeł osobliwości podlaskiej oświaty Identyczna sytuacja była w kilkudziesięciu innych szkołach na terenie pow. bielskiego, hajnowskiego i siemiatyckiego, w których ukraińskojęzyczne dzieci uczono „ojczystego” języka białoruskiego. Uczniem takiej szkoły był m.in. pochodzący ze wsi Reduty (właściwie Ruduty) czołowy tancerz białoruskiego zespołu „Lawonicha” Jan Krupa, z którym wywiad zamieszczono w „Przeglądzie Prawosławnym” z sierpnia 2001 r.: W dzieciństwie nie znałem języka białoruskiego – wspomina. – U nas w Rudutach mówiono typowo po ukraińsku. Babcia, mama, ciocia śpiewały ukraińskie piosenki. Języka białoruskiego zacząłem się uczyć w 1948 roku w szkole w Rudutach, potem w Orli. Języka białoruskiego uczono również w bielskim liceum pedagogicznym, do którego J. Krupa trafił w 1952 r.:…
