-
Podlaskie rekolekcje historyczne
Wiedzę naukową od potocznej odróżnia to, że pierwsza powstaje poprzez ustalanie faktów i powiązań między nimi, druga zaś bardzo często opiera się na domysłach, a nawet umyślnych falsyfikacjach. Podsumowaniem naukowej wiedzy o pochodzeniu i znaczeniu słowa ‘Podlasie’ jest chociażby hasło w wydanym przez Polską Akademię Nauk „Słowniku starożytności słowiańskich” (t. 4, Wrocław 1970), gdzie stwierdza się, że nazwa ta, „pierwotnie Podlasze, rus. Подляше, подляшски, łac. Podlachia, oznacza ziemie położone w sąsiedztwie Lachów (tu = Polaków)”, przy czym pojawia się „dopiero na przełomie XV i XVI w., najpierw w źródłach litewskich pisanych po rusku (1495 i 1513 r.), a następnie, początkowo rzadko, w źródłach polskich (od 1517). W powszechne użycie wchodzi…
-
У неділю в Холмі – відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського
Цього року випадає ювілей 155-річчя від дня народження першого глави української держави у новітні часи та найвизначнішого українського історика – Михайла Грушевського. Холмські відзначення 155-ї річниці народження Михайла Грушевського відбудуться в неділю 26 вересня 2021 р. У програмі відзначень: молитва за М. Грушевського біля хреста в його пам’ять, покладення квітів до пам’ятної дошки, науковий симпозіум та урочистий концерт. Більше про подію: https://www.facebook.com/events/611310240227458?ref=newsfeed
-
Od króla Rusi do prezydenta Ukrainy
Od króla Rusi do prezydenta Ukrainy Przed stu pięćdziesięciu laty w Chełmie urodziła się wybitna postać, dzięki której – niezależnie od panujących tu wówczas stosunków narodowościowych i politycznych – miasto po raz kolejny wpisało się w główny nurt ukraińskich dziejów. 29 września 1866 r. przyszedł bowiem na świat Mychajło Hruszewski, którego osoba w niepodległej już od 25 lat Ukrainie została postawiona w jednym szeregu z Włodzimierzem Wielkim, Bohdanem Chmielnickim, Iwanem Mazepą, Tarasem Szewczenką… Po latach Serhij Hruszewski (1830-1901) pisał w listach do dorosłego już syna, że poród był bardzo lekki, wplótł też w swoje ojcowskie błogosławieństwo wspomnienie o tym znamiennym dniu: „Urodziłeś się rankiem, o wschodzie słońca, a ranek był…
-
O epidemii cholery 1831 roku w cieniu koronawirusa 2020 r.
Każdy z nas, słysząc o epidemii, jeszcze nie tak dawno temu miał przed oczami albo stronice z książek historii, na których czytał o odległych czasowo wydarzeniach, takich jak chociażby Czarna Śmierć w XIV-wiecznej Europie, albo kadry z holywoodzkich produkcji o czekającej całą ludzkość zagładzie z powodu supergrypy lub innych zabójczych wirusów. Masowe zachorowania i śmierć setek, tysięcy lub milionów ludzi wydawały nam się mało realne w czasach postępu medycyny, tym bardziej na tak – zdawałby się – peryferyjnym terytorium, jak Podlasie. Co prawda wielu z nas słyszało o cholerze, o której pamięć przetrwała chociażby w przekleństwie „nechaj tebe chalera woźme”, otarło się o uszy coś o „cholerycznych mohiłkach”, ale nawet…
-
Як їздили ми всім селом на Святу Гору Грабарку
Jak jizdyły my wsim sеłom nа Swjatu Horu Hrаbаrku19 серпня Православна церква відзначає свято Преображення Господнього, або як кажуть у народі – Спаса. Найвідомішим місцем, куди православні з Підляшшя, а і всієї Польщі, їдуть «на одпуст» є Свята Гора Грабарка з Преображенською церквою та жіночим монастирем святих Марфи і Марії, що недалеко від Сім’ятичів. Це серце Православ’я у Польщі. Деякі називають її «православною Ченстоховою», але це окреслення розраховане на поляків, адже православні з Підляшшя в Ченстохову не їздять й про цей католицький санктуарій уяву мають лише завдяки телебаченню. Кожного року у празничні дні на Святу Гору Грабарку прибуває море прочан, які приносять свої радощі й турботи, моляться Спасові (Спасителеві), просячи здоров’я та допомоги у всяких життєвих бідах, свідченням…
-
Włodzimierz Wielki – Chrzciciel i Budowniczy
Włodzimierz Wielki – Chrzciciel i Budowniczy Dla naszych przodków lato było czasem wytężonej pracy przy zbiorze plonów. Teraz, zwłaszcza dla młodzieży, jest to czas wypoczynku, który możemy poświęcić na wędrówki podlaskimi drogami i ścieżkami. Gdy będziemy uważni, napotkamy na swojej drodze wysokie drewniane krzyże i tablice z brązu na ścianach cerkwi upamiętniające wielki jubileusz – Tysiąclecie Chrztu Rusi Kijowskiej, który obchodzono w lecie 1988 roku. Jeden z takich krzyży postawiła przy cerkwi w Koźlikach nad Narwią (parafia Kleniki) ukraińska młodzież z Bielska. Od tamtego momentu też już minęło wiele lat… Co roku 28 lipca (15 lipca wg tzw. starego stylu) Cerkiew czci pamięć równego Apostołom św. księcia Włodzimierza, który gmach…
-
Rusko-ukraińskie inicjatywy podczas wyborów samorządowych w 1990 roku
Rusko-Ukraiński Komitet Wyborczy miasta Bielsk Podlaski — Rusko-Ukraiński Komitet Wyborczy gminy Bielsk Podlaski — Rusko-Ukraiński Komitet Obywatelski gminy Orla — Komitet Obywatelski Rusinów gminy Milejczyce — Komitet Wyborczy Mniejszości Narodowych gminy Boćki — Komitet Wyborczy Mniejszości Narodowych gminy Czeremcha — Koalicyjny Komitet Wyborczy w Białymstoku Jeszcze nie przebrzmiały echa czerwcowych wyborów parlamentarnych, a już powoli zbliżały się kolejne, zapowiedziane na maj 1990 r. wybory do samorządu terytorialnego. Te zbliżające się kolejne wybory były także obiektem dyskusji podczas odbywającego się 23 września 1989 r. w Bielsku Podlaskim powyborczego spotkania Podlaskiego Komitetu Wyborczego z udziałem posła Eugeniusza Czykwina258. Dlatego też rozwiązany po wyborach parlamentarnych 1989 r. Podlaski Komitet Wyborczy został z inicjatywy…
-
Як більщани, видовці, парцюки й інші міщани будували у Більську ратушу
Jak bilszczany, widowci, parciuki j inszi miszczany buduwały u Bilśku ratuszu Цю споруду добре знає кожний більщанин, зацікавить вона також всіх, хто потрапить у наш міський центр. Це, звісно, ратуша на колишньому ринку – не особливо велика, але гарна та оригінальна будівля у пізньобароковому стилі. Хоч і коротко, в літературі згадав її колишній більщанин Йосип Токаревич (1841-1919), русин з роду та польський політичний діяч і письменник з долі – у повісті «Pan ślepy Paweł» (події відбуваються біля 1828 року) прочитаємо: «…zdawał się robić przegląd wozów na placu przed ratuszem murowanym, zielonym, z chorągiewką żelazną na dachu, przez którą przezierała na jasny błękit nieba wycięta data 1667». Насправді на цій «хоруговці»…
-
Про Фєдю з Лядув, котори всьо знав. Pro Fiediu z Laduw, kotory wsio znaw
(З нарyодної паметі) Сашу Павлючука Янŷвського з Лядув зналі всí. Ще за цара його забралі в армію і то не билє-куди. Служив вŷн в Москвí, в Сємйоновскім полку, а то бив важни пŷлк. Пŷлк хоронів самого цара Міколая, так што Саши не раз пришлось биті коло імператора. Вернувшись з армії, не раз, сíвши на лавці перед своєю хатою, вŷн розказував, што там бачив. Било про што. Найчастíй Саша говорив, як то йому, простому солдатові, казалі учиті царську дочку ї́здіті на ровери. При науці вŷн мусів єї триматі, штоб не падала з того ровера, і тримав з велікою охотою. Дочка не била вже дíтьом, а і Саша не бив стари, так…
-
Кŷйлувська капліця
Колі в якомусь селí є церква, то зразу бŷльш про тоє село говориться, лічиться його лíпшим, а і людям з того села лєпі, бо не треба їм до церкви далєко ходіті. Так думалі трохі бŷльш як сто лíт тому в Кŷйлах, де все жив руські православни народ. Село є невельмі велікє, а і немалоє. Колі в 1897 році царські власті зробілі спіс, вийшло, што в Кŷйлах в 78 хатах жило тогди 526 чоловíк. Всí вони билі православни і билі припісани до парафії в Чижах, а то било доволі далєко, десь з п’ять кільометрув. Кŷйлувцям хотíлось мíті свою церкву або хоч капліцю. На початку XX вíку за казьонни гроши поставілі в…