-
Писане у 2015 році – актуальне й сьогодні. Pisane w 2015 roku – aktualne nadal
Bo fakty wskazują na to, że największe dwudziestowieczne nieszczęścia podlaskiego ludu prawosławnego, jakim by on językiem nie mówił, były z reguły pokłosiem wydarzeń i sytuacji wywoływanych działaniami „włast’ imuszczych” w Petersburgu lub Moskwie. (…) Otoczenie tworzące polityczne i społeczno-prawne ramy naszego życia powoli zmienia się na lepsze. Ale ze swoimi wewnętrznymi bolączkami, przesądami i archaiczną mitologią, powodującymi, że jako zbiorowość nie bardzo umiemy określić swoje miejsce w tym świecie, a niektórzy widzą go nawet w krzywym zwierciadle, musimy poradzić już sami. Od literackich i muzycznych rocznic do politycznej przyszłości Żyjemy, stale patrząc na kalendarz, a właściwie na dwa – na „urzędowy” i „cerkiewny”, albo „polski” i „nasz”, przez co Nowy…
-
Poemat Tarasa Szewczenki „Kaukaz” w tłumaczeniu Piotra Kuprysia
Szewczenko poświęcił „Kaukaz” pamięci swojego przyjaciela Jakuba de Balmaine’a, malarza i oficera armii rosyjskiej, poległego w lipcu 1845 r. w czasie walk na Kaukazie. Mottem utworu jest fragment starotestamentowej „Księgi Jeremiasza”. Następnie podmiot liryczny-poeta przedstawia góry kaukaskie jako góry „ludzką krwią omyte” i nawiązuje do mitu o Prometeuszu przykutym do skał Kaukazu… Poeta porównuje Prometeusza, który mimo tych cierpień żył nadal, do uciśnionych narodów, które mimo znoszonych cierpień nadal nie tracą ducha. Kolejny ustęp poematu naśladuje i parodiuje rosyjskie manifesty kierowane do ludów Kaukazu z fałszywymi zapowiedziami ich „wyzwolenia” przez wojska carskie. Pod płaszczykiem pochwały Rosji poeta podkreśla policyjny charakter państwa i bezwzględność szlachty w odniesieniu do chłopów, stwierdza, że…
Вам також може сподобатись
Слухайте “Українське слово” 18.01.2024.
Слухайте “Українське слово” 09.01.2025.
Слухайте “Українське слово” 12.12.2024
-
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ»
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!» — Шевченкова поема «Кавказ» Під час арешту Тараса Шевченка у грудні 1847 року знайдено при ньому рукописний збірник, якому поет дав назву «Три літа», адже зібрав він тут свої твори написані у 1843-1845 роках. Період «Трьох літ» характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші «Три літа» (1845 р.) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує «розбитеє серце ядом сатири». Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення самодержавно-кріпосницької системи. Вагоме місце посідає ідея національного визволення, на що вплинула участь Т. Шевченка у…
-
При пудляськуй дорозі і на Кіювській Софії – звальони ві’етром хрести знов стоят на свойому мі’есцьові
24 лютого, в день колі на українські міста зачалі лєті’еті ракєти й бомби, а російська армія рушила по свою ганьбу вуйськового невдахі й воєнного злочинця, переїжджав дорогою з Чижуов до Шостакова. На одному з поворотув побачив, як жителі села Осуовка кунчают ставляті придорожні криж, якій недавно зламала вітруга. Кажут – Буог Труойцю любіт, то й працьовало при тому троє мужчин, а ролю першого серед руовних мі’ев тут Ондріей Гольонко – саме його бачимо, колі троху по-каскадерському, бо стоячи на пуднятому ковшові екскаватора, поправляє желі’езни крижик на верхові велікого хреста. Схоже сталося з одним із хрестуов на Софії Кіювськуй – соборові, якій тисячу лі’ет тому велікі князі’е Володимір Велікі і Ярослав…
-
Безперспективність кадрування дійсності
Ще тільки 25-річчя заснування Союзу українців Підляшшя, що відбулося в березні 1992 року в Більську і епоха ювілеїв «25-річчя від дня» буде поза нами. Від ювілеїв однак не втечемо – саме в березні 2017 року почнеться цикл сотих роковин подій зв’язаних з відродженням української державності, зокрема утворення у Києві Центральної ради та проголошення Української Народної Республіки. Був у це задіяний наш цьогорічний ювіляр Михайло Грушевський, були й інші підляшани та холмщани. Ці 75 років розриву поміж ювілеями київськими та більськими – наслідок факту, що найрідніша нам частка Підляшшя (колишній Більський повіт, який до середини 1950-х включав також Гайнівку й Сім’ятичі), в силу політичних обставин опинилася «за кадром», отже, відрізана від…
-
«Вечір колядок» у Білостоці
15 січня 2022 р. у Підляському інституті культури в Білостоці відбувся «Вечір колядок». У програмі знайшлися виступи дітей з пунктів навчання української мови у Білостоці, колядних груп з Підляшшя і України. Були представлені українські колядки з Підляшшя та України. Виступи почали діти з пунктів навчання української мови у Білостоці – Інтеграційного садочка № 26 у Білостоці та Громадського садочка «Ангелятка» у Білостоці. 2 колядки заспівали дівчатка з Початкової школи № 9 у Білостоці. Виступив також соліст з Початкової школи № 9 у Білостоці. Хор Громадської початкової школи імені святих Кирила і Методія у Білостоці запрезентував публіці 2 колядки. На заході показався Молодіжний хор православній парафі св. Духа у Білостоці. Збігнев…
-
Spotkanie w Czyżach
9 stycznia 2022 r. w świetlicy wiejskiej w Czyżach odbyło się spotkanie Jerzego Plewy, autora książek o wsiach w gminie, z mieszkańcami Czyż. Było ono poświęcone planowanej nowej książki autora – tym razem będzie to publikacja w formie albumu na temat wsi Czyże i Łuszcze. Na spotkaniu prezentowano archiwalne zdjęcia ukazujące mieszkańców Czyż w sytuacjach codziennych i odświętnych. Wiele z nich to wyjątkowo cenne pamiątki dawnej historii i kultury miejscowych mieszkańców. Zebrani czyżowianie pomagali autorowi w rozpoznaniu osób uwiecznionych na zdjęciach. Ponadto w świetlicy prezentowano wystawę archiwalnych zdjęć z Czyż i Łuszczów przygotowaną przez Jerzego Plewę, na których można było zobaczyć scenki z życia codziennego i świąt mieszkańców wsi, pracę…
-
Починаємо Новий рік з «Над Бугом і Нарвою»
Починаємо Новий рік з Українським часописом Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Це вже 31-ий рік існування нашого журналу. Як завжди будемо намагатися, щоб зацікавити Вас нашими статтями. У Новому 2022 році шикуємо певні зміни. Головна із них – наш часопис повністю буде у кольорі! Маємо надію, що дякуючи тому станемо більш привабливими для Вас. Однак це не всі зміни – про інші будемо писати невдовзі. Зараз працюємо над № 1/2022. Буде і про останні події, і про зиму, і трохи нових статей історичного характеру. Будуть не лише нові теми, але й нові автори. Читайте нас і по-українськи, в тому числі «по-свойому», і по-польськи. Де нас купити – пишемо тут: Та…
-
Подорожі близькі і (не)далекі
Можливо, між Підляшшям та Бещадами – більше спільного, ніж здається. Обидва ці краї – у східних частинах держави, дещо на відстані, загадкові і, попри все, не зовсім відкриті. Досі приховують таємниці та історії, пов’язані з життям і подіями людей, які говорять схожими на себе мовами прикордоння. Обидва вітають прибулих придорожніми хрестами, написами виритими кирилицею, храмами східного обряду. Нарешті, багаті природною красою, останнім часом вони обидва можуть похвалитися місцями внесеними до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Деколи подібна вразливість дає змогу повніше взаємно пізнатися. Тісна, Довжиця, Криве. Засновані у шістнадцятому столітті угорським родом Балів з Гічви, ще на волоському праві. Через велику кількість населення, до війни майже один багатокультурний організм, який…
Вам також може сподобатись
Запрошуємо слухати “Українське слово” 2023.04.20
№ 6/2023 “Над Бугом і Нарвою” доступний в е-пресі
Spotkanie w Czyżach
-
“Nad Buhom i Narwoju” w Bialskiej Bibliotece Cyfrowej
Zachęcamy do odwiedzania strony Bialskiej Biblioteki Cyfrowej, tworzonej przez Miejską Bibliotekę Publiczną w Białej Podlaskiej. https://www.bbc.mbp.org.pl/dlibra Można tam znaleźć także archiwalne numery naszego czasopisma w formacie pdf. Bialska Biblioteka Cyfrowa działa od 2009 roku i nieustannie powiększa swoje zbiory. Obecnie liczą one blisko 14 000 obiektów, z których skorzystało już prawie 17 mln użytkowników z całego świata.
