-
Запрошуємо до участі у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому»
Сердечно запрошуємо до участі у Підляському літературному конкурсі «Пішемо по-свойому». Спрямований він до осіб, які знають підляські говірки та пишуть ними або щойно хочуть попробувати писати по-свойому літературні твори. Щоб взяти участь у конкурсі, слід надіслати власний літературний твір, написаний підляською говіркою, при чому немає обмежень, коли йдеться про вибір літературного жанру, обсяг твору або спосіб запису – на конкурс можна присилати праці писані кирилицею або латинкою. Праці можна готувати протягом цілого 2022 року. Весною та осінню 2022 р. сердечно запрошуємо на літературні майстер-класи, під час яких можна буде більше довідатися про техніку писання літературних творів, підляські говірки та способи їх запису. Надіслані праці будуть переказані журі, яке працюватиме з…
-
«Сную думи про Підляшшя…»
«Сную думи про Підляшшя…» З Iваном Киризюком, поетом та суспільним діячем, розмовляє Юрій Гаврилюк — Хто цiкавиться суспiльно-культурними справами назагал знає, що Ти поет, заступник голови Союзу українцiв Пiдляшшя, а вiд 1998 р. заступник бургомистра Бiльська. Але може в кiлькох словах розкажи про свою життєву дорогу. — Народився я в Крив’ятичах у 1949 роцi. Початкову школу закiнчив у 1963 р. Пiзнiше вчився у лiцеї з бiлоруською мовою навчання у Бiльську, але це перервав i закiнчив у Бiлостоцi будiвельний технiкум, рiк часу студiював, перервав студiї і поїхав у Бескид працювати, де пiзнав трагедiю виселення. Коли повернув то почав працювати в Бiльську — в рiдних сторонах. — В одному зі своїх віршів…
-
Ruśka tęskność za ojczystą mową
W 1924 roku w „Kalendarzu dla Mazurów” opublikowano wiersz „Tęskność za ojczystą mową” – zagrożoną przez wynarodowienie. To jeden z najpopularniejszych utworów Michała Kajki (1858-1940), który mieszkając w niemieckich wówczas Prusach Wschodnich, „był Mazurem – człowiekiem pogranicza. Modlił się po polsku, ale mówił i czytał także po niemiecku. Chwalił swoje rodzinne strony, zachwycał się pięknem mazurskiej przyrody, ubolewał jednak nad zanikiem w tym krajobrazie ‘macierzyńskiej mowy’, czyli języka polskiego” (cytat za: Muzeum Michała Kajki – www.michalkajka.pl). Kilka zwrotek tego wiersza, poczynając od słów Choćby germanizmu wały, Na kształt śniegowej zawiei, Naszą mowę zalać chciały, Jednak nie traćmy nadziei, otwierało przepisaną na maszynie miniantologię poetycką „Ruodne słowo. Twory pro ruodnu mowu…
