-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 2
Совіети в Збучие До Вуорлі до школи ходів правє до самої вуйни. У 1939 рокові міев іті до заводуовкі, но вуйна наскочила і вже нігде не пушов. У Збучие ждалі вельмі совіетув. Казалі – то своїе люде, своя мова. Бо ще за стареї Пуольщи поробілі такії самодєлкі радіва на слухавкі і слухалі, як там вони співалі, пісніе якії хороши билі! Тато муой то наветь поїехав до Біельська обачиті – бо то ж руські ідут. Вернувся і каже: «Одін в куфайці, другі в шинелі, треті у ватуовці. Одна ґранатова, друга зельона… Ніе, то не вуойсько». Як пришлі совіети, то в Збучие їм браму зробілі. Устречалі. Не помню хто то каже: «От,…
-
Z rozkazuw Wasila Maksymjuka. Jak koliś u Zbuczye żyłoś, cz. 2
Sоwіеty w Zbuczyе Dо Wuоrli dо szkоły chоdіw prаwie dо sаmоji wujny. U 1939 rоkоwі mіеw іtі dо zаwоduоwkі, nо wujnа nаskоczyłа і wżе nіhdе nе puszоw. U Zbuczyе żdаli wеlmі sоwіеtuw. Kаzаli – tо swоjiе ludе, swoja mоwа. Bо szczе zа stаrеji Puоlszczy pоrоbіli tаkіji sаmоdiełkі rаdіwа nа słuchаwkі і słuchаli, jak tаm wоny spіwаli, pіsnіе jakіji chоrоszy byli! Tаtо muоj tо nаwеt’ pоjiеchаw dо Bіеlśkа оbаczytі – bо tо ż ruśkі іdut. Wеrnuwsia і kаżе: «Оdіn w kufаjcі, druhі w szynеli, trеtі u wаtuоwcі. Оdnа grаnаtоwа, druhа zеlоnа… Nіе, tо nе wuоjśkо». Jak pryszli sоwіеty, tо w Zbuczyе jim brаmu zrоbіli. Ustrеczаli. Nе pоmniu chtо tо kаżе: «Оt, my…
-
З розказув Васіля Максим’юка. Як колісь у Збучие жилось, ч. 1
Ідут ліета, міняється свіет, а разом і з тим наше село. Люді, котори помнят «бєженство», практично вже й не осталося, штораз хучией одиходят тоже тиї, што роділіся «за старої Пуольщи». Ще троху і їх тоже не буде, а разом з їмі пропаде часть нашого мінулого – паметь про колісні звичаї, пісніе, алє тоже про свіет, которого не знаємо – міжвоєнни рокі і вуйну. Пока ще час, варто присіесті часом коло своїх батькуов, дідуов, або й прадідув, се живут, і розпитаті про давніейше. Саме з такіх розмов, якії кілька ліет веду із своїм діедом – народжаним чуть не 95 ліет тому в Збучові Васільом Максим’юком (по-гулічному – Вішнєвськім), вишла сіета гісторія.…
-
Z rozkazuw Wasila Maksymjuka. Jak koliś u Zbuczye żyłoś? cz.1
Idut lieta, miniajetsia swiet, a razom i z tym nasze seło. Ludi, kotory pomniat „bieżenstwo”, praktyczno wże j ne ostałosia, sztoraz chuczyej odychodiat toże tyji, szto rodilisia „za staroji Puolszczy”. Szcze trochu i jich toże ne bude, a razom z jimi propade czast’ naszoho minułoho – pamet’ pro koliśni zwyczaji, pisnie, ale toże pro swiet, kotoroho ne znajemo – miżwojenny roki i wujnu. Poka szcze czas, warto prysiesti czasom koło swojich bat’kuow, diduow, abo j pradiduw, se żywut, i rozpytati pro dawniejsze. Same z takich rozmow, jakiji kilka liet wedu iz swojim diedom – narodżanym czut’ ne 95 liet tomu w Zbuczowi Wasilom Maksymjukom (po-hulicznomu Wiszniewśkim), wyszła sieta historija. To…
-
Підляськa науково-літературнa нагородa за 2024 рік присудженa
4 вересня 2024 р. Капітула Підляської науково-літературної нагороди на своєму засіданні прийняла рішення про присудження Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік. Лавреатами Підляської науково-літературної нагороди за 2024 рік стали: Категорія « Художня творчість» – Єлизавета Томчук, Категорія « Самоврядна діяльність» – д-р Микола Хроль. Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, збереженні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода була заснована у 2022 р. Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя. Була вже присуджена двічі – у 2022 та 2023 рр., загалом нею нагороджено досі 8 осіб. У 2024 р. Підляська науково-літературну нагорода була присуджена втретє.…
-
Вітання головному редакторові Юрієві Гаврилюкові з нагоди ювілею
Сьогодні, 2 вересня, ювілей 60-ліття відзначає Юрій Гаврилюк – редактор Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”, український історик, письменник, публіцист, фотограф. Від імені редакції вітаємо головного редактора нашого часопису з прекрасним ювілеєм. Бажаємо щастя і долі, і всього доволі. І звичайно – багато цікавих номерів “Над Бугом і Нарвою”, а також історичних, популярно-наукових та художніх книжок. Многая літа!
-
Pro poeziju i mowu z Adamom Tomaszukom
U siety czetwer 16 maja 2024 roku w Centry prawosławnoji kultury w Biłostoci odbudetsia literaturna zustrycz z Adamom Tomaszukom, autorom kniżki z wirszami „onde | tutaj. po-swojomu | po polsku”, pisanymi pudlaśkoju mowoju, znaczytsia ukrajinśkoju archajicznoju howuorkoju seła Tełuszki, skuol rodom simja awtora. Rozmowu z Adamom Tomaszukom powede Iwona Zinkiewicz. Poczatok o 18.00 hodini. Buolsz czytajte tut: https://www.facebook.com/events/1175236410156705
-
Дивіться “Український перегляд” 14.04.2024.
B програмі відвідаємо Дитячий садочок нр 9 Лісна поляна в Більську Підляському, в якому від майже трьох десятиліть відбувається навчання української мови за програмою До традиції. Це успішний навчальний проект згідно з яким діти пізнають елементи місцевої української традиції через зустрічі з народними умільцями. Для нас нагодою відвідати дитячий садок стали майстер класи з випікання пшеничних булочок у вигляді буслової лапи. Це давній звичай пов’язаний з прильотом буселів і приходом весни якого відмічали в свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. В другій частині зустрінемось з Марією Рижик, головою Союзу українців Підляшшя щоб поговорити про участь підляських українців у виборах до місцевих органів самоврядування.
-
Слухайте “Українське слово” 10.04.2024.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово». У програмі запрошуємо на зустріч з Янушом Романюком з колективу “Дебют”, з яким поговорими про його музичні зацікавлення. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Помер Мирон Сич
4 квітня 2024 р. у віці 64 років помер Мирон Сич – активіст Об’єднання українців у Польщі, вчитель, засновник Комплексу шкіл з українською мовою навчання у місті Гурово Ілавецьке, багатолітній його директор, політик. Мирон Сич народився 3 січня 1960 р. в Остре Бардо Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі. Його родину було вивезено на північний схід під час операції «Вісла». У 2007 р. Мирон Сич пройшов до польського сейму за списком партії «Громадянська платформа». Був єдиним етнічним українцем у сеймі та єдиним депутатом, який склав присягу в українській сорочці вишиванці. На виборах 2011 р. повторив свій успіх. Як депутат був заступником голови комісії національних меншин сейму Польщі, а також заступником голови польсько-української парламентської…