-
Відбулося Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди
8 жовтня 2023 р. в Міській публічній бібліотеці в Більську відбулося Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік. Нагорода присуджується уже другий рік Підляським науковим інститутом та Союзом українців Підляшшя особам, які заслужені для функціонування, дослідження чи розвитку української культури та мови Підляшшя в окремих категоріях. Її метою є вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагорода присуджується у чотирьох категоріях:– «Літературна творчість»,– «Наукова діяльність»,– «Науково-популярна діяльність»,– «Публіцистична творчість». Цього року лавреатом УПідляської науково-літературної нагороди в категорії «Літературна творчість» стала поетеса Євгенія Жабінська. У Категорії «Наукова діяльність» лауреатом став український літературознавець, родом із Південного Підляшшя, проф Василь Назарук.…
-
Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік
Урочисте вручення Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік відбудеться в неділю 8 жовтня 2023 р. о 15 год. в Міській публічній бібліотеці в Більську на Підляшші (вул. Казімежовська 14). У програмі урочистості: ● Урочисте проголошення рішення Капітули про присудження Нагороди за 2023 р. ● Виголошення лавдацій на честь Лавреатів Нагороди ● Вручення Нагород Лавреатам ● Виступи Лавреатів ● Привітання та виступи офіційних гостей ● Концерт Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» (керівник: Єлизавета Томчук) Запрошуємо! Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/266341209074390?ref=newsfeed Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік: https://www.pninstytut.org/populyaryzacziya/nahoroda/lavreaty-2023/embed/#?secret=8tixiWPrYb#?secret=bgYpydYY3m Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні…
-
Ze Słobodzkiej Ukrainy na Podlasie
Biografia Aleksandra Szczerbania, założyciela i kierownika zespołu teatralnego w Kleszczelach Pod koniec pierwszej połowy minionego stulecia powstał w Kleszczelach zespół teatralny. Nie byłoby to nazbyt ważne wydarzenie, gdyby nie to, że dzięki pracy artystycznej owego zespołu, do pozbawionych oświaty w języku ojczystym mieszkańców Kleszczel i okolic, chociażby w namiastce, mogła wówczas dotrzeć twórczość pisarzy ukraińskich. Pamięć o teatrze z Kleszczel nie uległa zapomnieniu. I dziś niektórzy z mieszkańców miasteczka wspominają chociażby wystawianą przez ten teatr sztukę Iwana Kotlarewskiego Natałka Połtawka. Teatr w Kleszczelach powstał dzięki pracy Aleksandra Szczerbania, który na długie lata związał się z tym podlaskim miastem. Przywracając pamięci zbiorowej postacie związane z Podlasiem, nie można pominąć tego wychodźcy…
-
Спогад про бєженство
Вуйна почалася в 1914 рокови. Омаль через руок начав прибліжатися до нас фронт. Ще не всьо збуоже зобране було в клунях. Дошлі до нас віесткі, що ніемці знущаються над цивільним людом. Ми покінулі всьо. На вуоз поставилі буду, запраглі коня, направиліся шосою в кєрунку на Біловежу. На дорозі був велікі тлок од уцєкінерув і вуойська. З нашого села мнуого умерло на дорозі — од хвороб. Посля нас погрузілі у вагони і завезлі у Рязанську губерню, в село Большое Пірогово. Далі нам кватіри і ми зваліліся спати. Встаємо рано, а перед нами стоїт хліеб, молоко, русска булка і так було щодень — тайная мілостиня. Село тягнулося уздовж рікі, а за рікою…
-
Трудiвник на підляській ниві. Василь Бiлокозович (1899-1981)
З лiтературою в нашуй мовi, тобто писаною українськими говiрками Пiвнiчного Пiдляшшя зустрiвся я на початку 1980-х рокiв, коли на сторiнках бiлостоцького бiлоруськомовного тижневика „Нiва” та „Бiлоруських календарiв” прочитав вiршi Iрини Боровик, Iвана Киризюка та Софiї Сачко. Вiд 1982 року сам почав пробувати сил у мистецькому володiннi пером, складаючи першi вiршi про рiдну хату, мову, людське шукання правди. Щойно декiлька рокiв пiзнiше довiдався, що по-нашому писав також Василь Бiлокозович, житель села Видово, яке вiд ХVI ст. рахувалося передмiстям Бiльська, а його мешканцi згiдно з законом не вважалися селянами а пiдмiщанами. Було це тим бiльш приємне, що в тому ж селi народився й мiй батько. – Як запитати про Бiлокозовича Василя то…
-
Спогад про Михайла Калиняка
(Народився на Гуцульщині – спочив на вічність у Кліщелях) Минає 20 років з того часу, яку «Нашому слові» й «Życiu Warszawy» з’явилися некрологи, що 13 грудня 1974 р. помер у варшавській лікарні доктор економічних наук Михайло Калиняк — педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній активний громадський діяч українського середовища у Польщі, збирач українського фольклору, зокрема підляського, член варшавського гуртка УСКТ і співробітник редакції «Нашого слова». Покійного, за його бажанням, поховано на цвинтарі у Кліщелях Гайнівського повіту. Закріпився в культурному світі звичай, що вслід за повідомленням про смерть видатніших людей з’являються у пресі публікації з ширшим оглядом окремих аспектів діяльності покійного, перечислених у некролозі. Але читачі «Нашого слова» такої публікації…
-
Крізь призму високих устремлінь
Минулої суботи рідні й українська громадськість попрощалися у Перемишлі з уродженцем Холмщини, доктором Олександром Колянчуком (2 квітня 1932 — 7 травня 2023) – читачам «Над Бугом і Нарвою» він відомий, як автор статей присвяченим борцям за свободу України та своїм надбужанським землякам, яких злочинна акція «Вісла» закинула у сьогоднішнє Вармінсько-Мазурське воєводство. За час нашої співпраці на сторінках журналу з’явилися й статті, які розповідали про Його життєвий шлях – не лише довгий роками, але й дуже плідний. Можливо, що найбільш вичерпня публікація вийшла з-під пера філолога і педагога Миколи Зимомрі, до того ж точно 20 років тому. Крізь призму високих устремлінь Олександр Колянчук з Перемишля – щирий приятель Підляшшя й часопису…
-
Промоція книжок Юрія Плеви (фоторепортаж)
6 травня 2023 р. На Юрія в сільській світлиці в Чижах відбулася промоція двох книжок Юрія Плеви: „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie” та “Nasze seło, prawda i wydumane ”.Книжка „Czyże, Łuszcze – wsie królewskie” це четверта монографія автора присвячена черговим двом селам у ґміні Чижі. Книжку видала ґміна Чижі.З черги “Nasze seło, prawda i wydumane” це збірка оповідань писаних рідною мовою автора – українською говіркою села Курашева в ґміні Чижі. Книжка з’явилася за підтримки Союзу українців Підляшшя. Запрошуємо дивитися фоторепортаж з події:
-
Духовний світ Євгенії Жабінської
Духовний світ поетеси Євгенії Жабінської має багато відтінків, але головним його образом є спроба описання душі в реаліях Підляшшя. Підляшшя це батьківщина серця, з нею поетеса веде діалог так в поезії, як у роздумах. Зворушує в поезії Євгенії Жабінської мотив глибокої віри в Бога, сплетений з любов’ю до життя. Доповнює поетичне слово, спроба шукання виходу з поглинаючої батькiвщину Євгенії Жабінської уніфікації та денаціоналізації рідного етносу. Духовний світ Євгенії Жабінської Вірші поетеси є маленькими та теплими записами життя, отже усвідомити світ поезії Євгенії Жабінської можна лише тоді, коли глибше задумаємося над її поетичним словом. Вагомі та повсякденні справи в тій поезії набирають кольору, змісту та значення. Будуючи свою вежу поезії Євгенія…
-
Ентузіаст з Кліщель – Андрій Німий
З української-суспільно-культурної діяльності 60-х років Дописи про біжучу діяльність гуртка УСКТ в Кліщелях прикликають у моїй пам’яті довгі розповіді приятеля моєї родини, інж. Миколи Дерев’янка, про долі і недолі чільного активіста згаданого гуртка в 60-х роках, Андрія Німого. Андрій Німий належав до того, вимираючого вже ґатунку громадських діячів, які присвячують праці на благо свого середовища всі свої думки та мрії, неоднократно зі шкодою для успішності власної кар’єри, чи навіть для сімейного життя. Микола Дерев’янко був членом гуртка в Кліщелях від 1961 р. аж до його занепаду після смерті Андрія Німого. І хоч Дерев’янка також немає в живих, залишилася серед його паперів часткова кореспонденція, яку він вів з Німим, будичи інвалідом,…