-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІІ]
18 січня 1882 року у Більську народився архітектор Йосиф Лангбард, автор архітектурної прив’язки монумента Тарасові Шевченкові у Харкові (1934-1935) та проєкту монументальної будівлі (т.зв. сталінський ампір) на Михайлівській площі в Києві, де зараз розташоване Міністерство закордонних справ України. Помер 3 січня 1951 р. у Ленінграді. 20 січня 1801 року у Більську народився хімік Ігнатій Фонберг (пол. Ignacy Fonberg). З 1821 р. працював у Вільні – в університеті, а після його ліквідації (1832) у медико-хірургічній академії. У 1840-1859 рр. був завідувачем кафедри хімії Університету святого Володимира у Києві – викладав органічну та неорганічну хімію та вперше ввів практичні заняття для студентів з хімії, організувавши роботу хімічної лабораторії. Наукові праці Фонберга стосувалися…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина ІІ]
1 (13) січня 1890 року у надбужанському с. Костомолоти к. Кодня народився український громадський і політичний діяч Василь Дмитріюк. Свою громадську активність почав як студент медичного факультету Варшавського університету – діяч «Української громади» та першого українського хору у Варшаві. Учасник Першої світової війни як військовий лікар (з травня 1915 р. у Галичині), після Лютневої революції брав участь в українізації частин Російської імператорської армії поблизу Тернополя, у червні 1917 р. – делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду в Києві; у січні 1918 – лікар організованого Симоном Петлюрою Коша Слобідської України. З 1918 р. працював уповноваженим Міністерства здоров’я Української Народної Республіки у Бересті, відтак, під польською владою, організатор і перший голова Українського товариства…
-
Актуальне завжди. Календар|Енциклопедія підляських імен [Частина І]
2 січня 1932 року у с. Видово (вимова – Відово) к. Більська народився історик літератури, компаративіст Василь Білокозович, доктор філологічних наук (1972), професор надзвичайний (1978), проф. звичайний (1986) (публікації переважно польською мовою, з підписом Bazyli Białokozowicz). Працював в Інституті російської філології Варшавського університету (1957-1973), Інституті слов’янознавства Польської академії наук (1973-1992), Інституті східного слов’янознавства Вищої педагогічної школи в Ольштині, 1999 р. перетвореної на Вармінсько-Мазурський університет (1992-2002). Засновник і головний редактор академічної серії «Studia Polono-Slavica Orientalia. Acta Litteraria» (1974-1992), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975-1991). В ділянці українознавства основним досягненням була монографія «Mikołaj Janczuk 1859-1921. Podlaskie skrzyżowania tradycji słowiańskich» (Ольштин 1996) та статті, у яких пригадав життя та наукову і літературну творчість цього…
Вам також може сподобатись
Перечитуючи підляських поетів
Uspomyny pro dida
Духовний світ Євгенії Жабінської
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Do najlepszych twórców ludowych zaliczały się kobiety, które były chwalone w Kuraszewie za wyrób najładniejszego płótna, najładniej wyszytej koszuli oraz ładnie utkane wełniane materiały na spódnice (sajany). Miały zawsze czysto na podwórzu i w domu oraz dobrze piekły chleb: Nadzieja Dmitruk (Ulijancza), Tekla Aleksiejuk (Tunczukowa), Nastusia Oniszczuk (Stepancza), rodzina Artyszuków (od pradziadków porządek), Ulana Nikołajuk (Hornowska), Olga Grygoruk i wiele innych kobiet. Żyli również ludzie, którzy przekazywali legendy-obyczaje z pokolenia na pokolenie: Dymitr Nikołajuk s. Jana (Nebożków), Mikołaj Romanczuk (Diuchatiarow) – jego to legenda, że w naszych okolicach panowała w dawnych czasach groźna choroba zwana cholerą. We wschodniej części Kuraszewa jest cmentarz, na którym były grzebane ofiary tej choroby. W…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 2
W 1939 roku spokój zakłóciła wojna. Rozpoczęło się życie pod okupacją niemiecką. Gmina była w Nowym Berezowie, gdzie wójtem – ze względu na znajomość języka niemieckiego – został z przymusu Stefan Oniszczuk (s. Onufrego), który funkcję wójta pełnił również w okresie I wojny światowej. Sołtysem Kuraszewa był Jan Nikołajuk, a zastępcą Arseniusz Jakoniuk. Już jesienią 1941 roku okupacyjne władze niemieckie zaczęły zachęcać młodzież do wyjazdu na zarobki do majątków w Prusach Wschodnich. Dopiero na miejscu przekonywano się na czym ta „dobrowolna” praca polegała. Zatrudniano ich na bardzo niekorzystnych warunkach. Rozpoczęły się masowe ucieczki i władze niemieckie wprowadziły przymusowe wyjazdy na roboty. Najbardziej ucierpiała młodzież biedna, gdyż bogatsi rodzice wykupywali swoje…
-
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 1
Wieś Kuraszewo w gm. Czyże w pow. hajnowskim powstała około 1560 roku. Sto lat temu we wsi było 133 domostw i 665 mieszkańców (patrz „NBIN” 4-5/96). Prezentowana historia wsi Kuraszewo powstała w roku 1989. Jej autorka, Nina Grygoruk, przez szereg lat bardzo aktywna działaczka społeczna, skorzystała z opowieści mieszkańców: Andrzeja Golonki, Wiery Oniszczuk, Jana Krasowskiego, Jana Misiejuka, Mikołaja Prokopiuka i Olgi Grygoruk. Dzięki temu powstał oryginalny zarys lokalnej historii. Nawet gdy pojawiają się nieścisłości, co jest rzeczą nieuniknioną, gdy podejmuje się próbę odtworzenia przeszłości opierając się o przekazy ustne, w całości powstał wartościowy obraz minionego, pozwalający ocalić fragment naszej przeszłości. Ze względu na objętość, tekst zaprezentowany zostanie w trzech częściach:…
-
Ryboły. Zarys dziejów parafii Ryboły od początków istnienia do 1839 roku
Wieś Ryboły założona została prawdopodobnie w II połowie XV wieku w okresie kolonizacji tych terenów przez napływający ze wschodu żywioł ruski1. W przeciwieństwie do osadników mazowieckich z I połowy XV wieku, rekrutujących się przeważnie z ludzi wolnych, osadnicy ruscy byli ludźmi zależnymi i poddanymi. Różnice w hierarchii społecznej napływającej ze wschodu i zachodu ludności, zaważyły w znacznej mierze na charakterze zakładanych przez nią osad. Kolonizacja mazowiecka pozostawiła po sobie na Podlasiu szereg wsi średniej i drobnej szlachty. Natomiast przy udziale osadnictwa ruskiego powstały liczne wsie włościańskie2. Jedną z takich wsi były Ryboły. Nazwa ta oznacza ludzi-stróży oraz dostawców ryb na dwór panującego i związana jest bezpośrednio z charakterem ówczesnej osady.…
-
Пашкуовщина – на сторожи паметі
Веліка подяка всіем пашкуовськім людьом за паметь про тих, що пропалі трагічно. По шеїсяти сімйох ліетьох одсвіжилі паметь. Поставилі табліцю з напісом про трагічне нещастє. Не пошкодовалі злотуовкі. З пропащими мало хто в селіе був зв’язани. Пропалі батькі, матеріе, дядькі, тьоти, сестри, хрищони, сусіеде. Приганулі трагедию – часть забула, часть не знає. Табліця одсвіежила паметь того часу. Табліця то задума. Тогди пропало 9 душ. На табліці пашкуовська мова, наших прадидуов. Імена люди як їх звалі. На юой сльози, на юой плач, як то виглядало. Туолько паметь остається як тогди бувало. То буде паметь того часу, що жилі тут люде. Оно вже в короткум часови мови нашої не буде. Остане запіс…
-
Piszy po-swojomu i tym pochwalisia!
Zapraszamy do udziału w Podlaskim Konkursie Literackim Piszesz „po-swojomu”, a może chciałbyś spróbować? Ten konkurs jest właśnie dla ciebie! Od początku 2022 roku można przesyłać prace na Podlaski Konkurs Literacki „Piszemo po swojomu”, który jest organizowany przez Stowarzyszenie „Podlaski Instytut Naukowy” w partnerstwie ze Związkiem Ukraińców Podlasia. Ukraińskie gwary Podlasia są naszym unikalnym, chociaż bardzo często niedocenianym bogactwem. Świadczą one o naszym kulturowym zakorzenieniu, a także są dowodem na wielowiekową obecność na tym terenie – w okolicach Bielska Podlaskiego, Hajnówki i Siemiatycz. Niestety „po-swojomu” (jak się potocznie określa gwary ukraińskie Podlasia między Bugiem a Narwią) mówią już głównie przedstawiciele starszego i średniego pokolenia, młodzież na wsiach, a tym bardziej w…
-
Наша мова має значеннє!
Пора тепер такая, ш̰о на недалėкуй од нас грани̇ці, коло Орíшкова, Черемхи̇ й Мельни̇ка – змайстрована Лукашенком «міграційна криза», а коло грани̇ць України зби̇раються російські вуйська – можли̇во, ш̰о для «вторженія» (вторгненя, напасті), бо ж не знаємо, ш̰о насправді мерещиться в головах Путіна й інших «кремлежителей». Тому може хтось сказати̇, ш̰о в такую пору треба й нам пи̇сати̇ про політи̇ку. Чи однак хтось зможе переконли̇во заперечити̇ тому, ш̰о саме мова і є політи̇кою? Бо ж скŷль взявся припи̇сани до 21 лютого International Mother Language Day – Міжнародний день материнської/рŷдної мови, яки̇й має служити̇ «пудтримці мовного й культурного богатства»? Виявляється, дата би̰ла обрана тому, ш̰о 21 лютого 1952 року у схŷдньобенгальському…
