-
Через 5 днів у Варшаві презентація антології «Країна свойого слова»
У понеділок 26 травня 2025 р. о 17 год. у Варшаві в Інституті славістики Польської академії наук (вул. Ярача 1) відбудеться презентація антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» (Більськ 2023). Виступ автора антології, водночас головного редактора «Над Бугом і Нарвою» Юрія Гаврилюка:«Історичний контекст літературної творчості українською мовою на Підляшші» Ведення: д-р габ. Ева Ґолаховська, проф. ІС ПАН Подія на ФБ:https://www.facebook.com/events/1244628927227569 Організатори: Інститут славістики Польської академії наук, Підляський науковий інститут.Cфінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща Антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» є першим таким широким і комплексним представленням літературної творчості Підляшшя, створеної українською мовою, як літературною, так і місцевими, підляськими українськими говірками. У понад 500-сторінковому виданні зібрано, створені у ХІХ-ХХІ ст., твори…
-
Цікаві статті в закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя
Статті, що стосуються історії, фольклору, культури та мови можна читати в новій закладці «Podlasiana» на сайті Союзу українців Підляшшя. Можна їх читати тут: https://zup.org.pl/category/podlasiana Варто заходити і переглядати, читати та поширювати. Знайдете там все, що стосується мови, традиції, ідентичності, білорусько-українських відносин на Підляшші тощо. Як читаємо на сайті Союзу українців Підляшшя: “У рамках міждисциплінарних досліджень Підляшшя створено багато праць, статей та інших матеріалів, що стосуються історії, фольклору, культури та мови краю. Їхня популяризація є особливо важливою для української меншини на Підляшші, оскільки вони представляють результати праці багатьох осіб та інституцій, які не є широко відомими, але часто мають велике наукове чи публіцистичне значення. Особливо важливі матеріали, що стосуються фольклору в…
-
Антологія «Країна свойого слова» доступна у форматі pdf
Антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» поміщена в електронному вигляді на Інтернет-сторінці Підляського наукового інституту, можна її завантажити безкоштовно. Країна свойого слова https://www.pninstytut.org/vydannia/krayina-svojogo-slova/embed/#?secret=IL6BF52hQ7#?secret=Q59bU1Be41 Антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» є першим таким широким і комплексним представленням літературної творчості Підляшшя, створеної українською мовою, як літературною, так і місцевими, підляськими українськими говірками. У понад 500-сторінковому виданні зібрано, створені у ХІХ-ХХІ ст., твори 77 авторів, які походять із десятків місцевостей регіону від Володавки на півдні по північний берег Нарви, а також анонімні та народні твори з цього терену. Помітною є різноманітність літературних жанрів, антологія включає поезію, короткі прозові твори, драми, публіцистику. Окрім літературних творів, видання містить розлогий історичний вступ, біографічну та…
-
Презентація антології «Країна свойого слова» у Гайнівці
У вівторок 8 квітня 2025 р. о 17.00 год. в Міській публічній бібліотеці ім. д-ра Тадеуша Раковецького в Гайнівці (вул. 3 Травня 45) відбудеться презентація антології україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» (Більськ 2023). Заплановано виступ автора Юрія Гаврилюка: «Творчість підляськими говірками української мови на терені Гайнівського повіту». У зустрічі візьмуть участь автори літературних творів поміщених в антології.Ведення: Юрій Плева Подія на ФБ:https://www.facebook.com/events/680307797753049 Організатори: Підляський науковий інститут, Союз українців Підляшшя, Міська публічна бібліотека ім. д-ра Тадеуша Раковецького в ГайнівціCфінансовано завдяки дотації Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща Антологія україномовного письменства Підляшшя «Країна свойого слова» є першим таким широким і комплексним представленням літературної творчості Підляшшя, створеної українською мовою, як літературною, так і місцевими,…
-
Купляйте і читайте “Над Бугом і Нарвою”
Запрошуємо купляти і читати №1/2025 Українського часопису Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Наш двомісячник можна придбати у паперовому варіанті у багатьох містах у цілій Польщі в пунктах мережі Кольпортер: НБіН можна також купити в Центрі православної культури в Білостоці. Окрім того часопис є доступний в електронному виданні: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Нагадуємо, що в будь-який момент можна почати передплачувати “Над Бугом і Нарвою”. Заохочуємо: Про що прочитаєте у №1/2025 нашого двомісячника: Zrealizowano dzięki dotacji z budżetu państwa.
-
Jurij Hawryluk „Chto my je?” Jaka jest nasza mowa i historia? cz. 3
Specjalny dodatek do numeru 3/2005 „Nad Buhom i Narwoju” Bielsk Podlaski 2005 A może chociaż „gwary przejściowe”…? Nadal zresztą, oczywisty już chyba dla każdego umysłu otwartego na argumenty i zdolnego do wyciągania logicznych wniosków, fakt przynależności gwar podlaskich do ukraińskiego obszaru językowego w różnych publikacjach białoruskich, a nawet niektórych polskich, próbuje się przemilczać lub bagatelizować, głównie przedstawiając te gwary jako „przejściowe”. No cóż, zgodnie z tą logiką obszar gwar „przejściowych” można by rozciągnąć po Karpaty i Morze Czarne, a może nawet aż pod Kaukaz, bo przecież znaczna część mieszkających od końca XVIII w. na Kubaniu potomków Kozaków zaporoskich nadal jeszcze rozmawia po „czeremszańsku”. Miejscowe gwary – podkreśla M. Łesiów –…
-
Jurij Hawryluk „Chto my je?” Jaka jest nasza mowa i historia? cz. 2
U źródeł osobliwości podlaskiej oświaty Identyczna sytuacja była w kilkudziesięciu innych szkołach na terenie pow. bielskiego, hajnowskiego i siemiatyckiego, w których ukraińskojęzyczne dzieci uczono „ojczystego” języka białoruskiego. Uczniem takiej szkoły był m.in. pochodzący ze wsi Reduty (właściwie Ruduty) czołowy tancerz białoruskiego zespołu „Lawonicha” Jan Krupa, z którym wywiad zamieszczono w „Przeglądzie Prawosławnym” z sierpnia 2001 r.: W dzieciństwie nie znałem języka białoruskiego – wspomina. – U nas w Rudutach mówiono typowo po ukraińsku. Babcia, mama, ciocia śpiewały ukraińskie piosenki. Języka białoruskiego zacząłem się uczyć w 1948 roku w szkole w Rudutach, potem w Orli. Języka białoruskiego uczono również w bielskim liceum pedagogicznym, do którego J. Krupa trafił w 1952 r.:…
-
Jurij Hawryluk „Chto my je?” Jaka jest nasza mowa i historia?
Specjalny dodatek do numeru 3/2005 „Nad Buhom i Narwoju” Bielsk Podlaski 2005 Pytanie o tożsamość Chto my je? – Kim jesteśmy? To pytanie w naszych podlaskich bielsko-hajnowsko-siemiatyckich stronach wciąż jest na porządku dziennym. Wkraczając w dorosłe życie, zadawałem sobie to pytanie ja i moi rówieśnicy. Wiedzieliśmy, że urodziliśmy na omywanej nurtami Bugu i Narwi podlaskiej ziemi, której duchowym centrum jest Śwjataja Hora Hrabarka, ochrzcił nas batiuszko w którejś z prawosławnych cerkwi, słyszeliśmy wokół siebie bliskie sercu dźwięki naszoji ruodnoji mowy i naszych piseń. To już wiedzieliśmy, ale musieliśmy jeszcze znaleźć odpowiedź na pytanie, skąd na tę ziemię przybyli nasi przodkowie, kto wznosił tu pierwsze grody i cerkwie, gdzie jest ziemia,…
-
Слухайте “Українське слово” 26.09.2024.
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна передача українською мовою «Українське слово». У програмі ми зустрінемося з д-ром Крістіаном Ронцеро, який родом з Країни Басків, але працює у Мюнхенському університеті Людвіга — Максиміліана в Німеччині. Цікаво, що він не лише вивчає слов’янські діалекти, але й сам розмовляє підляською говіркою. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні передачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
Перша стаття київської дослідниці Марини Ткачук про підляські говірки та їхній історико-культурний контекст
У травні минулого року, у взаємодії з Підляським науковим інститутом та редакцією нашого журналу, мовознавчі дослідження в селах Більського, Гайнівського та Білостоцького повітів проводила Марина Ткачук – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови Національної академії наук України. І ось, у першому цьогорічному випуску науково-теоретичного журналу цього ж Інституту «Рідна мова» з’явилась її стаття «Українські говірки Північного Підляшшя: історико-культурний контекст». Згідно з анотацією: «У статті досліджено сучасну соціолінгвальну ситуацію в автохтонних українських говірках Північного Підляшшя на історико-культурному тлі. Особливу увагу зосереджено на тріаді маркерів «конфесійна – етнічна – мовна належність», спробах прищепити населенню ідею «білоруськости», що вплинуло на сучасну мовну й етнічну свідомість діалектоносіїв; схарактеризовано мовну…