-
НБіН в кольорі та е-виданні. NBiN w kolorze i w e-prasie
Наш перший цьогорічний номер «Над Бугом і Нарвою» вийшов понад місяць тому, ще до початку варварської війни Росії проти України. Зараз готуємо для Вас номер другий, у якому буде також про останні трагічні події в Україні. І хоч усі ми живемо тепер війною, варто сказати про позитивні зміни, які відбуваються у нашому часописі. З початком 2022 року «Над Бугом і Нарвою» повністю з’являється у кольорі. Наш часопис можна вже купувати у вигляді е-видання. Від доступний за посиланням: https://eprasa.pl/news/nad-buhom-i-narwoju Вистачить клікнути на нашій головній сторінці в іконку нового номера під написом «Купити електронну версію». Це, однак, не всі позитивні зміни. Про інші будемо Вам писати невдовзі! ***************** „Nad Buhom i Narwoju”…
-
«Український тиждень» (Kijów): Dlaczego Zachód uważa, że problem nie tkwi w Rosji, a tylko w Putinie. O prawdziwych przyczynach pozornej ślepoty europejskich elit
„To jest wojna Putina. Tylko on jest za to odpowiedzialny” – powiedział kanclerz Niemiec Olaf Scholz 18 marca. Począwszy od 24 lutego takie wypowiedzi padają niemal codziennie, wywołując oburzenie i złość Ukraińców. Doskonale wiemy, że Putin i jego zbrodniczy reżim są wytworem rosyjskiego społeczeństwa, jego kultury, systemu gospodarczego i państwowego. Zachodnie elity wydają się być masowo dotknięte selektywną ślepotą, która pozwala im ignorować nawet fakty leżące na powierzchni. Na przykład to, że zdecydowana większość Rosjan aprobuje teraz wojnę z Ukrainą, a prawie 90% przewiduje i aprobuje ewentualny atak na kraje Unii Europejskiej. Taki stan rzeczy trudno uznać za nagłe, szokujące odkrycie. Patologiczne procesy w społeczeństwie rosyjskim nie były prądami skrytymi…
-
Szewczenko 1814 – 2014 – 2022: Poemat satyryczny „Sen”
Przypominamy Szewczenkowy „Sen”, czyli satyryczny opis koszmaru zwanego Imperium/Cesarstwem Rosyjskim – krótki komentarz napisany w realiach 2014 roku i tłumaczenie dzieła na język polski, dokonane przez Piotra Kuprysia, rodem z nadbużańskich Kostomłotów. Ukraiński oryginał poematu „Sen” do odsłuchania (czyta Ołeksij Zaworotnij ): https://www.youtube.com/watch?v=lS0vngmNH-E Poświęcony Tarasowi Szewczence film fabularny o tym samym tytule (1964) https://www.youtube.com/watch?v=2UJEFBIZmrc Ilustracja: Autoportret Tarasa Szewczenki, namalowany w Petersburgu (1840 r.). Ilustracja do poematu „Sen” – grafika Wałentyna Łytwynenki. Komedia, a w istocie koszmar Publikację najważniejszych utworów Tarasa Szewczenki zaczęliśmy w poprzednim numerze [nr 1/2024] od poematu „Kaukaz”, adekwatnego do czasu zmagań na kijowskim Majdanie. Teraz więc czas na satyrę „Sen”, opisującą Ukrainę i Moskowię pod rządami cara…
-
Запрошуємо слухати нову передачу «Українське слово»
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово»: У цьому тижні пропонуємо Вам матеріал з демонстрації, зорганізованої біля Консульства Білорусі в Білостоці Союзом українців Підляшшя разом з Білоруською діаспорою та Фондом Тутака. Запрошуємо послухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
90 років тому помер Костянтин Харлампович – народжений в Рогачах коло Милейчич історик, член Всеукраїнської академії наук
21 березня 1932 року у Києві помер Костянтин Харлампович – історик церкви і освіти в Україні та краєзнавець, академік Всеукраїнської АН. В найближчому часі, як на нашому сайті, так і в чергових друкованих числах будемо публікувати нові матеріали про Костянтина, а також інших видатних представників родини Харламповичів. (ред.) 18 серпня 1870 р. у Рогачах коло Милейчич (тоді Берестейського пов. Гродненської губ.) у сім’ї місцевого священика народився історик Костянтин Харлампович, автор близько 250 праць, переважно з історії Православної церкви та освіти. Закінчив духовне училище та Литовську духовну семінарію у Вільні, відтак Петербурзьку духовну академію (1894). Направлений працювати у Казанській духовній семінарії, де від 1895 р. викладав латину, потім цивільну історію (від…
-
1932 – 2022: Przed 90 laty zmarł Konstanty Charłampowicz – historyk Cerkwi i oświaty rodem ze wsi Rohaczi (Rogacze)
21 marca 2022 roku mija kolejna rocznica śmierci historyka, członka Wszechukraińskiej Akademii Nauk Konstantego Charłampowicza (1870-1932), którego szlak życiowy rozpoczął się w podlaskich Rohaczach, w rodzinie miejscowego proboszcza Wasyla Charłampowicza. Rodzina Charłampowiczów była dość liczna – w „Над Бугом і Нарвою” pisaliśmy m.in. o autorze zdjęć dokumentujących kulturę etnicznie ukraińskiej ludności dawnego pow. brzeskiego – Stepanie Charłampowiczu, zaś kolejny brat Konstantego – Paweł też miał zasługi dla nauki, m.in. jako inicjator stworzenia Muzeum Krajoznawczego w Perwomajsku nad Bohem (północna część obwodu mikołajowskiego, a więc blisko do miejsc, gdzie obecnie toczy się walka z rosyjskim najeźdźcą). Niebawem opublikujemy kolejne materiały o rodzinie Charłampowiczów – zawrówno na stronie internetowej, jak i w…
Вам також може сподобатись
Podlaskie rekolekcje historyczne
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 1
Кŷйлувська капліця
-
Український перегляд 20.03.2022.
Від початку збройного нападу Росії на Україну, українське середовище Підляшшя ангажується в допомогу воєнним біженцям і жертвам війни в Україні. Сьогодні поцікавимось, на чому полягає ця допомога. В другій частині програми подамось до римо-католицького костела Милосердя Божого що на Білосточку у Білостоці, де п’ять найбільших у місті хорів, заспівало польською і українською мовою монументальну Молитву за мир композитора Норберта Бляхи.
Вам також може сподобатись
В «Українській думці» 12.07.2021.
Дивіться “Український перегляд” 17.11.2024.
„Український перегляд” 25.02.2024.
-
Василь Шляхтич, Звернення до друзів України у світі
До друзів нашого народу Друзі, а коли б так московський літак злетів над вашу хату і завдав втрат? Зруйнував ваше житло, вбив дитину. А може бабусю, дідуся, маму, тата ти б від того псевдо брата втратив? Чи тоді ти дозволив би йому по вашому небі літати, щоб міг вас вбивати? Я впевнений, що ні. Ти сказав би: – це моє небо! Просив би друзів, щоб прийшли його захищати. А друзі сказали б – НІ! Твоє небо далеко від нашої хати. Даємо зброю тобі і гроші, і слова хороші. Але, за тебе не будемо вмирати… Ось таке то нині в Україні. Міста, села в руїні… Народ молиться і бореться. Наш народ,…
Вам також може сподобатись
Декламаторський конкурс «Українське слово»
„О Матінко Божа”
Слухайте “Українське слово” 22.06.2023
-
Історик із Києва: Рефлексії 22-го дня нового спалаху російсько-української війни
Ми не маємо права програти зараз, бо Ukraina fara da se – Україна свого осягне. Україна переможе. Доля світу вирішується і на цих ірпінських луках. Ігор Гирич – ще один киянин, якого можемо назвати щирим другом українців Підляшшя. За фахом він історик, отже думки, якими він вирішив поділитись з нашими читачами, це спроба показати ширший історичний контекст подій – боїв на західних рубежах української столиці, яких вогняні спалахи може бачити і чути з вікон свого висотного будинку. Боїв за те, до якого світу належатиме Україна. (юг) Київ у російсько-українській війні. Річка Ірпінь. Рефлексії 22-го дня Річка Ірпінь. Стара межа Польщі і Росії аж до другого поділу Польщі. Мешканець лівого берега,…
-
Доки Богу не знудились люде… Доки б’ється кохання у груди – моя Україна буде! || Doky Bohu ne znudyłyś lude – moja Ukrajina bude!
Taras Kompaniczenko śpiewał nam w Czeremsze i na „Kupale” w Dubiczach Cerkiewnych, dzisiaj broni Kijowa – i nadal śpiewa! || Тарас Компаніченко співав нам у Черемсі та на «Купалі» в Дубичах-Церковних, ниніка обороняє Київ – та надалі співає! Pieśni ostatnich dni || Пісні останніх днів https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&sp=EgIIBA%253D%253D З Тарасом Компаніченком ми познайомились весною 1989 року у Києві, коли про Незалежність України у її столиці говорили ще тільки у вузькому гроні знайомих. Наше знайомство відновилось під час одного з Українських фестивлів у сопотській Лісовій опері, куди він приїхав виступати. У 2004 році Тарас з колективом «Карпатіани» двічі приїжджав на Підляшшя – у червні співав на імпрезі «З сільського подвір’я» у Черемсі, й…
Вам також може сподобатись
Ентузіаст з Кліщель – Андрій Німий
Wojszki – wieś nad Narwią
Слухайте “Українське слово” 18.01.2024.
