-
Спогад про бєженство
Вуйна почалася в 1914 рокови. Омаль через руок начав прибліжатися до нас фронт. Ще не всьо збуоже зобране було в клунях. Дошлі до нас віесткі, що ніемці знущаються над цивільним людом. Ми покінулі всьо. На вуоз поставилі буду, запраглі коня, направиліся шосою в кєрунку на Біловежу. На дорозі був велікі тлок од уцєкінерув і вуойська. З нашого села мнуого умерло на дорозі — од хвороб. Посля нас погрузілі у вагони і завезлі у Рязанську губерню, в село Большое Пірогово. Далі нам кватіри і ми зваліліся спати. Встаємо рано, а перед нами стоїт хліеб, молоко, русска булка і так було щодень — тайная мілостиня. Село тягнулося уздовж рікі, а за рікою…
-
«Uświadamiać to sprawa bardzo niebezpieczna». Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne w Kleszczelach
Przed pięćdziesięciu laty, w czerwcu 1956 r., powstało Ukraińskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne, działające oczywiście pod pilną „opieką” ówczesnych władz partyjno-państwowych. Wkrótce koło UTSK powstało też w Kleszczelach, które w latach 60. stały się jednym ze znaczących punktów na mapie aktywności kulturalnej przetrzebionej „repatriacją” i Akcją „Wisła” społeczności ukraińskiej w Polsce. Przy kole UTSK działały też chór i zespół teatralny, z powodzeniem wystawiający klasykę ukraińskiej dramaturgii. Fenomen ten od dawna zwraca uwagę osób interesujących się problematyką ukraińską na Podlasiu, jest więc potrzeba stałego wracania do tych wydarzeń sprzed lat, aby nikt z tych, którzy przyczynili się do jego powstania, nie został zapomniany, aby poznać atmosferę czasów, w których kleszczelowskim aktywistom przyszło działać…
Вам також може сподобатись
Нашому часопису – 30 років!
Kleszczele znowu w miejskim gronie
Podlaskie rekolekcje historyczne
-
Спогад про Михайла Калиняка
(Народився на Гуцульщині – спочив на вічність у Кліщелях) Минає 20 років з того часу, яку «Нашому слові» й «Życiu Warszawy» з’явилися некрологи, що 13 грудня 1974 р. помер у варшавській лікарні доктор економічних наук Михайло Калиняк — педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній активний громадський діяч українського середовища у Польщі, збирач українського фольклору, зокрема підляського, член варшавського гуртка УСКТ і співробітник редакції «Нашого слова». Покійного, за його бажанням, поховано на цвинтарі у Кліщелях Гайнівського повіту. Закріпився в культурному світі звичай, що вслід за повідомленням про смерть видатніших людей з’являються у пресі публікації з ширшим оглядом окремих аспектів діяльності покійного, перечислених у некролозі. Але читачі «Нашого слова» такої публікації…
-
Крізь призму високих устремлінь
Минулої суботи рідні й українська громадськість попрощалися у Перемишлі з уродженцем Холмщини, доктором Олександром Колянчуком (2 квітня 1932 — 7 травня 2023) – читачам «Над Бугом і Нарвою» він відомий, як автор статей присвяченим борцям за свободу України та своїм надбужанським землякам, яких злочинна акція «Вісла» закинула у сьогоднішнє Вармінсько-Мазурське воєводство. За час нашої співпраці на сторінках журналу з’явилися й статті, які розповідали про Його життєвий шлях – не лише довгий роками, але й дуже плідний. Можливо, що найбільш вичерпня публікація вийшла з-під пера філолога і педагога Миколи Зимомрі, до того ж точно 20 років тому. Крізь призму високих устремлінь Олександр Колянчук з Перемишля – щирий приятель Підляшшя й часопису…
-
Ентузіаст з Кліщель – Андрій Німий
З української-суспільно-культурної діяльності 60-х років Дописи про біжучу діяльність гуртка УСКТ в Кліщелях прикликають у моїй пам’яті довгі розповіді приятеля моєї родини, інж. Миколи Дерев’янка, про долі і недолі чільного активіста згаданого гуртка в 60-х роках, Андрія Німого. Андрій Німий належав до того, вимираючого вже ґатунку громадських діячів, які присвячують праці на благо свого середовища всі свої думки та мрії, неоднократно зі шкодою для успішності власної кар’єри, чи навіть для сімейного життя. Микола Дерев’янко був членом гуртка в Кліщелях від 1961 р. аж до його занепаду після смерті Андрія Німого. І хоч Дерев’янка також немає в живих, залишилася серед його паперів часткова кореспонденція, яку він вів з Німим, будичи інвалідом,…
Вам також може сподобатись
Korzenie. Historia wsi Kuraszewo, cz. 3
Українське слово 29.02.2024.
Галерея – архів Союзу українців Підляшшя
-
Слухайте “Українське слово” 30.03.2023
На каналі YouTube Союзу українців Підляшшя є доступна нова інтернетна радіопередача українською мовою «Українське слово». У цьому тижні зустрінемося з Миколаєм Яновським із Старого Березова, який наблизить трагічну історію свого села, спаленого в 1941 році німцями. Запрошуємо слухати! Завдання «Інтернетні радіопередачі українською мовою «Українське слово»» реалізує Союз українців Підляшшя завдяки дотації Міністра внутрішніх справ та адміністрації. Український часопис Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» є партнером у реалізації цього завдання.
-
«Яким Шевченко був насправді» та інші «Реальні історії»
Зрозуміло, що українці на YouTube-і дивляться перш за все те, що про війну. Все ж не треба забувати, що український контент набато ширший. Ось нещоджавно мою увагу звернув ролик «Яким Шевченко був насправді», зроблений у рамках проєкту «Реальна історія». Як читаємо у автопрезентації каналу: «Реальна історія – це короткі лікбези (лікбез – ліквідація безписьменнсті) на важливі історичні теми якими спекулює росія. Ми хочемо, щоб ви знали правду про підписані Хмельницьким угоди з росією. Про те, як росія анексувала і штучно насаджувала російську політику на українських територіях. Про безпощадність каральної системи російської імперії та СРСР. Що пов’язує Україну та Крим. Ви маєте почути правду, щоб більше ніколи не піддаватися на маніпуляції…
Вам також може сподобатись
Десакралізація російської культури, або чи стане Росія лімітрофом України. Деякі спостереження історика
90 років тому помер Костянтин Харлампович – народжений в Рогачах коло Милейчич історик, член Всеукраїнської академії наук
Запрошуємо читати статтю Івана Парнікози про Дорогичин
-
Kleszczele znowu w miejskim gronie
Jak pisze historyk Mykoła Roszczenko, z miejsca urodzenia – kleszczelowianin i autor monografii „Kleszczele” (Bielsk Podlaski – Kleszczele 2002): „Król Zygmunt Stary, jako formalny właściciel tych ziem – był on bowiem jednocześnie hospodarem Wielkiego Księstwa Litewskiego, zatwierdził lokację Gasztołda i nadał miastu prawo chełmińskie swym przywilejem lokacyjnym z 22 marca 1523 r., w którym określił podstawowe prawa i powinności mieszczan”. Z okazji 500-lecia praw miejskich Kleszczel przypomnimy kilka artykułów poświęconych sprawom miasta na rzece Nurcu, które ukazały się na naszych łamach. Kleszczele – znowu w miejskim gronie Mieszkańców w Kleszczelach jest, powiedzmy, dwa tysiące. Według historycznych zapisów zawsze żyli tu Rusini i dziś trzy czwarte ludności to prawosławni. Ulic w…
-
Позиція українського середовища Підляшшя
у першу річницю вторгнення Російської Федерації в УкраїнуВже рік триває героїчна боротьба української держави та нації проти відкритого нападуРосійської Федерації, який почався 24 лютого 2022 р. З цього моменту агресія Росії проти України, яка фактично тривала з 2014 р., набула нового, жахливого виміру. Вона призвела до десятків тисячтрагедій, руйнувань і безповоротних втрат. Кожен із 365 днів минулого року вторгнення приносивсмерть і біль. Російські бомби та ракети руйнують будинки, лікарні, музеї, школи, театри, храми,енергетичну інфраструктуру, цілі міста та села перестали існувати. Щодня гинуть мирні жителі, в тому числі діти, жінки та люди похилого віку, стерті біографії багатьох, хто вже не зможе повернутися до нормального життя. На зайнятих територіях окупанти вчиняють злочини, катуючи та вбиваючи жителів.Сотні тисяч людей, у…
Вам також може сподобатись
Українське слово 01.02.2024.
„Український перегляд” 11.02.2024.
Kleszczele — miasto na kresach Rusi
-
Запрошуємо читати статтю Івана Парнікози про Дорогичин
Нашим читачам, які зацікавлені минулим Підляшшя, зокрема його древнього города Дорогичина – рекомендуємо прочитати статтю Івана Парнікози (НІАМ «Київська фортеця») під заголовком “Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші”:
