-
Помер Іван Киризюк
21 грудня 2021 р. помер Іван Киризюк (1949-2021), поет та активний діяч Союзу українців Підляшшя, у минулому член редакційної колегії часопису «Над Бугом і Нарвою». Іван Киризюк народився 10 жовтня 1949 р. у Крив’ятичах (Більський повіт). Співзасновник Союзу українців Підляшшя та член його керівних органів. Член Національної спілки письменників України з 2003 р. Вірші українською говіркою рідного села почав писати у 12-річному віці. Перші його твори надруковані були у грудні 1971 р. на сторінках органу Білоруського суспільно-культурного товариства, тижневика «Ніва», й таким способом став піонером україномовного письменства на сторінках видань призначених для православного населення тодішнього Білостоцького воєв. (також «Білоруські календарі»). На початку 1980-х років був співтворцем україномовного альманаху «Наш голос»,…
-
«Сную думи про Підляшшя…»
«Сную думи про Підляшшя…» З Iваном Киризюком, поетом та суспільним діячем, розмовляє Юрій Гаврилюк — Хто цiкавиться суспiльно-культурними справами назагал знає, що Ти поет, заступник голови Союзу українцiв Пiдляшшя, а вiд 1998 р. заступник бургомистра Бiльська. Але може в кiлькох словах розкажи про свою життєву дорогу. — Народився я в Крив’ятичах у 1949 роцi. Початкову школу закiнчив у 1963 р. Пiзнiше вчився у лiцеї з бiлоруською мовою навчання у Бiльську, але це перервав i закiнчив у Бiлостоцi будiвельний технiкум, рiк часу студiював, перервав студiї і поїхав у Бескид працювати, де пiзнав трагедiю виселення. Коли повернув то почав працювати в Бiльську — в рiдних сторонах. — В одному зі своїх віршів…
-
З українською класичною музикою – у світ! Розмова зі співаком Павлом Пецушком
З українською класичною музикою – у світ! Розмова зі співаком Павлом Пецушком Побачила світ платівка «Orthodox Christmas – Oh, What a Wonder!» з записом різдвяного репертуару українських композиторів та українських колядок у класичній обробці. Видав їх у видавництві «Acte Prealable» білостоцький квартет Ensemble QuattroVoce. Одним з учасників ансамблю та ініціатором видання платівки є Павло Пецушок, лемко за походженням, лікар за професією та співак і художник за покликом душі. Від років він популяризує український класичний спів, показуючи, що це не лише цікавий, але також багатий і різноманітний жанр української музики. Про свою пригоду зі співом, мистецькі зацікавлення та реалізовані проекти розповідає у розмові з Людмилою Лабович. Людмила Лабович: Нещодавно вийшла платівка…
-
«Kształtuje się etnos posiadający bardziej adekwatną nazwę»
Rozmowa z prof. dr hab. Włodzimierzem Pawluczukiem Trwa spis powszechny, w którym po raz drugi w powojennej Polsce i po raz pierwszy od czasu wstąpienia Polski do Unii Europejskiej znalazło się pytanie o narodowość. Rezultaty spisu w dużej mierze staną się odzwierciedleniem procesu budowania ukraińskiej tożsamości na Podlasiu. Przy tej okazji porozmawialiśmy z prof. dr hab. Włodzimierzem Pawluczukiem z Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku na temat kształtowania się nowoczesnej ukraińskiej tożsamości narodowej oraz przemian świadomości etnicznej prawosławnej ludności zamieszkującej tereny między Bugiem a Narwią. Ludmiła Łabowicz: Panie Profesorze, kształtowanie się tożsamości narodowej w dzisiejszym rozumieniu tego słowa to dość późne zjawisko. Kiedy i jak kształtowała się ukraińska świadomość narodowa? Włodzimierz…
Вам також може сподобатись
Слухайте “Українське слово” 10.04.2024.
Оглядайте „Український перегляд” 18.02.2024
Ентузіаст з Кліщель – Андрій Німий
-
«Як замілованє є, то дбається»
«Jak zamiłowanie je, to dbajet´sia»Кажди з нас вміє назвати кілька сортів мeду. То продукт, якій широко використовуют. Вжe давно вважали його за натуральний антибіотик, якій зміцнює наш організм. Мід здоровійший ніж цукор. Цукру колись нe виробляли і самe мід був єдиним солодкім продуктом, якій вживали наши прeдкі. Пщолярство то було традиційнe заняттє українців, тожe на Підляшши. У каждому сeлі був пщоляр, то було важнe заняттє, бо використовували нe тільки мід, алє й віск, з якого робили свічкі, використовували в домашньому господарстві, в рeлігійних і народних ритуалах. Робити мід то нe є проста справа. Трeба виказатися вeликим знанням про годовлю пщіл, створити їм як найліпши варункі і дбати про їхній розвиток. Тeпeр мало хто вeдe…
-
Про Фєдю з Лядув, котори всьо знав. Pro Fiediu z Laduw, kotory wsio znaw
(З нарyодної паметі) Сашу Павлючука Янŷвського з Лядув зналі всí. Ще за цара його забралі в армію і то не билє-куди. Служив вŷн в Москвí, в Сємйоновскім полку, а то бив важни пŷлк. Пŷлк хоронів самого цара Міколая, так што Саши не раз пришлось биті коло імператора. Вернувшись з армії, не раз, сíвши на лавці перед своєю хатою, вŷн розказував, што там бачив. Било про што. Найчастíй Саша говорив, як то йому, простому солдатові, казалі учиті царську дочку ї́здіті на ровери. При науці вŷн мусів єї триматі, штоб не падала з того ровера, і тримав з велікою охотою. Дочка не била вже дíтьом, а і Саша не бив стари, так…
-
„Pokazać piękno i bogactwo tych ziem”. Rozmowa z Mariuszem Żwierką, kierownikiem artystycznym Zespołu Pieśni i Tańca „Kurpie Zielone”
Z tańcem ludowym związany jest dokładnie od ćwierć wieku. W październiku 2016 roku został choreografem, a w roku 2017 kierownikiem artystycznym Zespołu Pieśni i Tańca „Kurpie Zielone”. Mariusz Żwierko – dzieciństwo spędził w Kolnie i w Grajewie, największą część swojego życia mieszkał w Warszawie, gdzie cały czas prowadzi własny zespół taneczny „Woda na Młyn”. W przygotowanym przez niego nowym programie artystycznym Kurpi Zielonych po raz pierwszy znalazł się niepolski repertuar – pieśni i tańce łemkowskie oraz utwory tradycyjne z terenów między Bugiem a Narwią. Pan Mariusz nie kryje swojego zainteresowania folklorem ukraińskim, współpracował z takimi zespołami, jak Dobryna z Białegostoku, bywa na koncertach ukraińskich, zna dobrze repertuar tradycyjnych zespołów ukraińskich…
Вам також може сподобатись
Etniczność treścią ludzkiego życia
№ 4/2023 “Над Бугом і Нарвою” доступний в е-продажу
Почалися Меандри (фоторепортаж)
-
Підляські говірки – частина українського мовного простору
У листопаді-грудні 2005 року на Підляшші перебував Юрій Бідношия – київський діалектолог, співробітник Інституту української мови Національної академії наук України. Його приїзд в наш регіон, що відбувся за сприяння Fundacji na Rzecz Nauki Polskiej і Kasy im. Józefa Mianowskiego, мав на меті ознайомлення зі станом збереження української мови та традиційної культури в житті та пам’яті її носіїв. Мовознавець із Києва побував у різних селах Більського та Гайнівського повітів, де записував розмови зі старшими мешканцями. Під час діалектологічної експедиції він відвідав, між іншими, Яґуштово, Пашкувщину, Тривежу, Новосади, Дубини, Війнувку, Добриводу, Гределі та Відово. Розповіді про різдвяні та новорічні звичаї, записані ним у Відово, друкувалися в попередньому номері „Над Бугом і Нарвою”.…
-
Jerzy Plewa – nominowany w konkursie „Osobowość roku”
Członek redakcji naszego pisma „Nad Buhom i Narwoju” Jerzy Plewa został nominowany w konkursie „Osobowość roku”, organizowanym przez „Kurier Poranny”, w kategorii „kultura” w powiecie hajnowskim. Głosowanie będzie trwać do wtorku, 25 maja do godz. 20.00. Głos można oddać pod linkiem: https://poranny.pl/p/kandydaci/osobowosc-roku-2020%2C1009325/?groupId=83887 Jerzy Plewa to pasjonat podlaskiej historii, autor trzech monografii na temat wsi w gminie Czyże: „Kuraszewo – lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany. Na bielskim hostinciu” oraz „Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali…”. Na łamach „Nad Buhom i Narwoju” można przeczytać nie tylko jego teksty dotyczące historii i tradycji wsi podlaskiej, ale też opowiadania pisane archaiczną gwarą ukraińską rodzinnej wsi autora, Kuraszewa. Foto: Jerzy Plewa podczas promocji swojej…
-
Займаю перши місця і чуюся доценяни…
Zajmaju perszy miscia i czujusia doceniany…Розмова з Міколайом Ягудніцькім. 4 грудня 2020 року в Гайнувці має одбитіся XXVІІ Перегляд непрофесіональної штукі Гайнувської землí – конкурс, якій промує жителюв Гайнувського повíту, котори по-аматорському займаються малярством, графікою, ризьбою, артистичною тканіною і всякою інакшою штукою. Од мнугох лíт участніком, а тоже й ляуреатом конкурсу, є Міколай Ягудніцькі з Гайнувкі, родом з Чижŷв, котори займається ризьбою. Нам вŷн розказав про дітячи рокі і молодость у Чижах 1950-1970-их лíт, а тоже про свої́ ризьби. – Пане Міколаю, є Ви ляуреатом перших мíсць мнугох конкурсув ризьби, передусíм організованих в Гайнувці, алє тоже в Білостоці, Біловежи. Од якогось часу живете в Гайнувці, алє самиї ж Ви родом з Чижŷв. – Уродівся я…
